Процедура ухвалення нового Цивільного кодексу викликала критику

Правозахисниця Олександра Матвійчук заявила, що головна проблема проєкту нового Цивільного кодексу полягає не лише в окремих суперечливих нормах, а насамперед у самій процедурі його ухвалення. За її словами, документ такого масштабу парламент почав розглядати без належної публічної дискусії та широкого залучення експертного середовища. Крім того, його ухвалили за дуже невеликий час.

Про це Матвійчук заявила журналістці Новини.LIVE Галині Остаповець.

Правозахисниця заявила про ризики поспішного ухвалення нового ЦКУ

За словами правозахисниці, проєкт кодексу був зареєстрований і винесений на голосування у першому читанні у дуже стислі терміни, через що суспільство не мало можливості повноцінно його проаналізувати.

"Цей кодекс був зареєстрований буквально за дуже невеликий час і ухвалений у першому читанні. Якоїсь публічної дискусії, яка б цьому передувала, просто не було", — наголосила вона.

Матвійчук зазначила, що вже зараз представники різних сфер — антикорупційної діяльності, захисту персональних даних, доступу до публічної інформації та антидискримінаційної політики — звертають увагу на проблемні положення документа.

Водночас вона підкреслила, що кодекс обсягом понад 700 сторінок визначатиме правила приватного життя на десятки років вперед, тому його підготовка мала б відбуватися значно відкритіше.

"Процедура мала бути більш інклюзивна, із більшим залученням різних акторів", — пояснила правозахисниця.

За її словами, попередній аналіз документа вже показує наявність великої кількості норм, які потребують доопрацювання. Вона також вважає, що автори кодексу недостатньо врахували сучасний євроінтеграційний курс України.

"Складається логіка, що автори орієнтувалися не на європейське право. Можливо, на римське право, але все ж таки багато часу минуло з тих часів", — сказала вона.

Окремо правозахисниця звернула увагу на ризики для свободи слова та доступу до інформації. За її словами, деякі положення нового Цивільного кодексу можуть посилити захист приватності настільки, що це почне обмежувати роботу медіа та доступ громадян до публічної інформації.

"У нас доволі хороше законодавство про доступ до публічної інформації. А Цивільний кодекс пропонує переглянути його у бік звуження", — додала Матвійчук.

Як писали Новини.LIVE, з посиланням на правозахисника Володимира Яворського, новий Цивільний кодекс може запровадити обмеження для медіа. Він суттєво розширюється право на приватне життя. А це може створити низку заборон для активістів та ЗМІ.

Також на недоліки в цього проєкті вказав омбудсман Дмитро Лубінець. Він назвав не правильним те, що у документі відсутні мінімальні та максимальні межі щорічних додаткових оплачуваних відпусток. Ще однією невирішеною проблемою Лубінець назвав ситуацію з працівниками, які перебувають у простої не зі своєї вини.