Відпустки та простій: Лубінець заявив про недоліки Трудового кодексу

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував окремі положення проєкту нового Трудового кодексу. Зокрема, він назвав не правильним те, що у документі відсутні мінімальні та максимальні межі щорічних додаткових оплачуваних відпусток. За його словами, законодавець повинен давати рамки.

Про це Лубінець заявив під час "Форуму: ринок праці для економіки майбутнього", передає журналістка Новини.LIVE Галина Остаповець.

Омбудсман назвав проблемні норми нового Трудового кодексу

"Наприклад, мінімальна, максимальна тривалість щорічних додаткових оплачувальних відпусток. Тобто, в законопроєкті взагалі це відсутній мінімальний показник і максимальний. А все віддається на колективні чи трудові договори. Я вважаю це неправильно", — сказав Лубінець.

Він пояснив, що закон має встановлювати базові межі, а вже конкретні умови повинні визначатися залежно від специфіки роботи чи колективу.

Окремо омбудсман звернув увагу на необхідність врахування української специфіки, зокрема ситуації з особами, зниклими безвісти через російську агресію. Він навів приклад із правом на відпустку для одиноких батьків.

За словами Лубінця, у проєкті передбачено, що для отримання такої відпустки потрібно рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою. Водночас в Україні існує окремий статус — "зниклий безвісти за особливих обставин", який людина отримує автоматично після внесення даних до реєстру.

"У нас є специфіка. Через війну є окрема категорія громадян України — особи, зниклі безвісти за особливих обставин", — наголосив омбудсман.

Він також розповів, що до Офісу омбудсмана зверталася дружина військового, який зник безвісти. Жінці відмовили у наданні відповідної відпустки на роботі, після чого було відкрито провадження та направлено звернення до Міністерства економіки.

"Мінекономіки максимально швидко напрацювали і дали офіційну відповідь, що така особа має право на таку відпустку. І ми допомогли цій жінці", — зазначив Лубінець.

Крім того, він заявив про проблеми з гарантіями медичних оглядів для працівників бюджетної сфери. За його словами, нинішній проєкт не врегульовує механізм фінансування таких оглядів, оскільки медичні заклади зараз працюють як некомерційні підприємства та отримують кошти через договори з Національною службою здоров’я України.

"Нам або треба це покладати на органи місцевого самоврядування, щоб вони сплачували за своїх працівників, або це повинна бути окрема бюджетна строка в державному бюджеті України", — пояснив він.

Ще однією невирішеною проблемою Лубінець назвав ситуацію з працівниками, які перебувають у простої не зі своєї вини, а через наслідки війни та російської агресії. За його словами, це питання також потребує окремого врегулювання у новому Трудовому кодексі.

Як повідомляли Новини.LIVE, Верховна Рада вже ухвалила проєкт нового Цивільного кодексу в першому читанні. Він включає у себе дев’ять книг. І включає в себе особисті, речові, сімейні, спадкові та привптні міжнародні та пубоічні права.

Правозахисник Володимир Яворський заявив, що деякі пункти нового кодексу обмежуватимуть свободу слова. Адже документ суттєво розширюється право на приватне життя. Такі обмеження, зокрема, можуть стосуватися ЗМІ, активістів та соцмереж.