Железняк пояснив, чому Україні доведеться переписати Митний кодекс

Україна має гармонізувати митне законодавство з правилами Європейського Союзу, адже після вступу стане зовнішнім митним кордоном ЄС. Водночас новий Митний кодекс ще не є остаточним документом — до другого читання його планують суттєво доопрацювати. Зокрема, можуть переглянути окремі положення, які наразі вважають передчасними.

Про це в ефірі День.LIVE заявив перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Рада доопрацює новий Митний кодекс

За словами Железняка, головна мета нового Митного кодексу — привести українське законодавство у відповідність до європейських норм, необхідних для майбутнього членства України в ЄС.

"Коли Україна стане членом Європейського Союзу, ми станемо зовнішнім митним кордоном Європейського Союзу. Відповідно, щоб теоретично стати членом ЄС, нам треба змінити своє законодавство на європейське", — пояснив він.

Водночас депутат наголосив, що документ містить окремі положення, які, на його думку, поки що є передчасними. Серед них він назвав норми щодо оперативно-розшукової діяльності митних органів.

Железняк також пояснив, чому Кабінет міністрів повторно подав законопроєкт до Верховної Ради. За його словами, попередній уряд підготував документ, однак після відставки Кабміну всі законопроєкти були відкликані. Новий уряд повторно вніс той самий текст уже від імені нового прем'єр-міністра.

5 серпня профільний парламентський комітет рекомендував законопроєкт до ухвалення в першому читанні. Водночас, за словами народного депутата, документ ще зазнає суттєвих змін.

"Комітет з питань податкової та митної політики схвалив його до першого читання. Але там буде багато змін, ми будемо його доопрацьовувати до другого читання", — зазначив Железняк.

Як писали Новини.LIVE, у травні Верховна Рада не підтримала законопроєкт, який передбачав зміни до оподаткування міжнародних посилок та, зокрема, запровадження ПДВ на відправлення вартістю до 150 євро. Документ не набрав необхідної кількості голосів після того, як депутати відхилили відповідні поправки, попри те що зміни були пов'язані з виконанням зобов'язань перед міжнародними партнерами.

Також парламент має намір змінити Трудовий кодекс. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вже заявив, що проєкт нового Трудового кодексу потребує доопрацювання, оскільки містить норми, які можуть послабити захист прав працівників. Серед недоліків він назвав відсутність чітких правил щодо додаткових оплачуваних відпусток, гарантій оплати часу простою не з вини працівника та окремих соціальних гарантій.