Рада готує масштабну реформу кримінальної розвідки: хто зможе прослуховувати українців

В Україні готують до внесення у Верховну Раду законопроєкт про кримінальну розвідку, який має замінити чинну систему оперативно-розшукової діяльності. Документ передбачає запровадження європейської моделі збору інформації про злочини, нові правила проведення розвідувальних заходів і захист конфіденційних співробітників. Також законопроєкт визначає перелік органів, які матимуть право здійснювати кримінальну розвідку.

Про це повідомила нардепка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк, передає Новини.LIVE.

В Україні готують закон про кримінальну розвідку: головні нововведення

За словами Василевської-Смаглюк, законопроєкт покликаний замінити радянську модель оперативно-розшукової діяльності сучасною системою кримінальної розвідки, яка відповідає європейським підходам.

Документ визначає, що проводити кримінальну розвідку матимуть право лише 12 державних органів, серед яких Національна поліція, СБУ, НАБУ, ДБР, БЕБ, Служба зовнішньої розвідки, митна та прикордонна служби, розвідка Міноборони, Управління державної охорони, Державна кримінально-виконавча служба та Військова служба правопорядку.

Найбільш чутливі заходи, зокрема прослуховування, зняття інформації з електронних мереж, проникнення до житла та моніторинг банківських рахунків, здійснюватимуться лише за ухвалою слідчого судді. Контрольовані закупки та поставки проводитимуться за постановою прокурора, а впровадження співробітників у злочинне середовище — за рішенням керівника відповідного підрозділу.

Окремо законопроєкт пропонує додаткові гарантії від політичного тиску. Зокрема, проведення кримінально-розвідувальних заходів щодо адвокатів, суддів, народних депутатів, а також керівництва НАБУ, САП і СБУ буде можливим лише за санкцією Генерального прокурора.

Документ також легалізує статус конфіденційних інформаторів. Вони зможуть отримувати винагороду без оподаткування та декларування, однак залучати до такого співробітництва адвокатів, журналістів, лікарів і священнослужителів заборонять, якщо це може призвести до розкриття професійної таємниці.

Крім того, законопроєкт передбачає особливі правила для співробітників, які працюють під прикриттям, визначає строки зберігання інформації про правопорушення та встановлює обов'язок операторів зв'язку, інтернет-провайдерів, соціальних мереж і платіжних сервісів співпрацювати із суб'єктами кримінальної розвідки, зокрема у справах про відмивання коштів і фінансування тероризму.

Як писали Новини.LIVE, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує оновити правила застосування бойового імунітету для військовослужбовців. Документ має чіткіше визначити межі звільнення від відповідальності за рішення, ухвалені під час виконання бойових завдань, щоб уникнути неоднозначного трактування закону. Автори ініціативи вважають, що це посилить правовий захист військових в умовах війни.

Також у парламенті зареєстрували законопроєкт, який пропонує гарантувати сім'ям загиблих військовослужбовців додаткову матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Йдеться про виплату в розмірі місячного грошового забезпечення, якщо військовий не встиг отримати її за життя через неможливість подати відповідний рапорт. Ініціатива має усунути прогалину в законодавстві та закріпити таку гарантію для родин загиблих захисників.