Перевізникам загрожують штрафи до 51 тисячі гривень: законопроєкт

В Україні пропонують посилити відповідальність перевізників та їхніх посадових осіб за невиконання законних вимог Укртрансбезпеки. Законопроєкт №15515 на сайті Верховної Ради передбачає зміни до статті 188-57 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А також запровадження окремих штрафів за невиконання приписів, створення перешкод для перевірок і недопуск інспекторів.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на сайт парламенту.

Укртрансбезпека посилить контроль: які штрафи можуть отримати перевізники

Ініціатори документа пояснюють необхідність змін тим, що чинний механізм відповідальності не забезпечує належного виконання вимог органу державного нагляду у сфері автомобільного, міського електричного та залізничного транспорту.

У пояснювальній записці зазначається, що з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2024 року посадові особи Укртрансбезпеки видали 48 приписів щодо усунення порушень законодавства про автомобільний, міський електричний та залізничний транспорт.

Повністю виконали такі приписи лише три суб’єкти господарювання, частково — шість, тоді як 39 приписів, або 81%, не були виконані.

Йдеться, зокрема, про невідповідності, пов’язані з утриманням та ремонтом рухомого складу наземного транспорту і транспортної інфраструктури. За законодавством експлуатація об’єктів із такими порушеннями може бути заборонена, оскільки вони становлять ризик для життя та здоров’я пасажирів, довкілля і безпеки держави.

Також протягом цього періоду зафіксували п’ять випадків перешкоджання роботі Укртрансбезпеки — зокрема недопуску її посадових осіб до перевірок, підстави для проведення яких були передбачені законом.

Автори законопроєкту наголошують, що в окремих випадках після таких недопусків фіксувалися повторні транспортні події з негативними наслідками, зокрема пошкодження рухомого складу та інфраструктури або втрата небезпечних вантажів.

Які штрафи пропонують

Законопроєкт передбачає кілька видів адміністративної відповідальності.

За невиконання законних вимог посадових осіб Укртрансбезпеки під час рейдових перевірок на дорозі водіям пропонують встановити штраф від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це становить від 850 до 2550 гривень.

За невиконання у встановлений строк письмової вимоги Укртрансбезпеки про усунення порушень пропонується штрафувати посадових осіб підприємств на 500–1000 неоподатковуваних мінімумів, тобто на 8500–17 000 гривень.

Якщо таке порушення повторять протягом року, штраф зростатиме до 1000–2000 неоподатковуваних мінімумів, або 17 000–34 000 гривень.

За недопуск до перевірки також каратимуть

Окремо пропонується запровадити відповідальність за недопущення посадових осіб Укртрансбезпеки до перевірки, якщо підстави для її проведення визначені законом.

За таке порушення посадовій особі суб’єкта господарювання загрожуватиме штраф від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів — від 17 000 до 25 500 гривень.

У разі повторного порушення протягом року штраф становитиме від 1500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів, тобто 25 500–51 000 гривень.

Водночас запропоновані норми не поширюватимуться на рейдові перевірки на дорозі у частині відповідальності за недопуск до таких заходів.

Очікується, що законопроєкт створить чіткіший механізм, за допомогою якого Укртрансбезпека зможе домагатися виконання своїх законних вимог.

Йдеться про контроль за дотриманням правил автомобільного, міського електричного та залізничного транспорту, усунення виявлених порушень у встановлені строки, а також забезпечення можливості безперешкодно проводити передбачені законом перевірки.

Як писали Новини.LIVE, в Україні пропонують суттєво змінити правила сурогатного материнства та обмежити участь іноземців у таких програмах. Законопроєкт передбачає обов’язкове проживання потенційних батьків в Україні щонайменше три роки, перевірку їхнього громадянства медзакладами та створення державного реєстру договорів. Також пропонується встановити дев’ятимісячний перехідний період для вже укладених договорів за участю іноземців.

Крім того, у Раді пропонують розширити підстави для отримання відстрочки від мобілізації, зокрема для одного з батьків, якщо другий із них постійно перебуває за кордоном. Право на відстрочку може стосуватися випадків, коли другий із батьків живе за кордоном або перебуває там не менш ніж 90 днів упродовж календарного року. Автори також пропонують зміни для родин загиблих або зниклих безвісти за особливих обставин.