Захарова влаштувала істерику через переговори Сербії і Косово та згадала про Україну

Представниця російського міністерства закордонних справ Марія Захарова обурилася тим, що Сербія та Косово виявили готовність нормалізувати відносини за планом ЄС. Представниця росії переконана, що переговори Сербії і Косово приречені на долю "нормандського формату" щодо України. 

Про це Марія Захарова написав у своєму Telegram-каналі. 

Позиція росії щодо незалежності Косово

Висловлюючи позицію щодо незалежності Косово, Захарова заявила про "дволичність і лицемірство" західної дипломатії. Вона обурюється, що у той час, коли десятки західних держав визнали незалежність Косово, ніхто не поспішає визнавати анексію окупованих територій України. При цьому Захарова наголошує, що на українських окупованих територій, на відміну від Косово, був проведений "референдум". 

"Ми добре пам'ятаємо ситуацію з одностороннім проголошенням у 2008 році так званої незалежності Косова. Тоді США та ЄС одностайно стверджували, що створення без згоди Белграда так званої "Республіки Косово" не суперечить нормам міжнародного права. Тепер, через 15 років, західні країни відмовляються слідувати своїм же розрекламованим "стандартам" стосовно ситуації в Україні. 

Вони відкидають результати проведених у Криму та Севастополі, "ДНР", "ЛНР", Запорізькій та Херсонській областях референдумів з питання про входження територій до складу росії. Ось тоді, у 2008 році, не було жодного референдуму щодо Косова. І західні країни, і Євросоюз сказали, що так і має бути. Чому тоді було нормально без референдуму, а тепер ненормально із референдумом?" — пише представниця російського відомства. 

"Пророцтва" Захарової щодо долі переговорів

За словами Захарової, діалог між Белградом та Пріштіною під егідою ЄС "має всі шанси повторити долю "нормандського формату". При цьому варто зауважити, що саме росія свого часу постійно ігнорувала рішення учасників "нормандських" переговорів. 

"Я закликаю всіх експертів, політологів, журналістів і загалом громадськість у регіоні задуматися про те, яку роль відіграватимуть домовленості із Заходом і чи не повторять вони все те, що трапилося з "нормандським форматом". Адже там стояли підписи світового значення. Мінські домовленості пройшли, зокрема, легалізацію в Раді безпеки ООН. Що із цим усім зробили країни Заходу? Вони просто одного дня зізналися, що й не збиралися їх виконувати", — заявляє вона. 

Захарова також незадоволена тим, що  запропонований ЄС план не містить "механізмів захисту інтересів сербського населення Косова". 

"Само собою, такого роду "еволюція" не вселяє довіри, оскільки вихолощує саму ідею, яка має для сербів та Белграда життєво важливе значення", — наголошує вона. 

Що відомо про переговори між Сербією та Косово

Наприкінці лютого верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель після переговорів у Брюсселі повідомив, що лідери Сербії та Косова підтримали запропоновану Євросоюзом угоду "Про шлях до нормалізації відносин".

Однак, за словами Борреля, це поки що лише готовність розпочати реалізацію угоди, яка вимагатиме продовження переговорів. При цьому сербська та косовська сторони пообіцяли не вдаватися до односторонніх заходів, які можуть призвести до напруженості та поставити під загрозу укладання угоди, наголосив Боррель.

Премʼєр-міністр Косова Альбін Курті після переговорів заявив, що був готовий підписати угоду хоч негайно. Президент Сербії Александар Вучич вважає, що потрібні наступні консультації. При цьому Вучич зазначив, що, на його думку, влада Косова не готова до компромісів.

Угода, з якою погодилися лідери Сербії та Косова, складається з 11 статей. У ній ідеться про те, що сторони домовилися "розвивати нормальні, добросусідські відносини один з одним на основі рівноправності", "визнати документи (паспорти) та національні символи один одного", "вирішувати будь-які суперечки між собою виключно мирними засобами" і не блокуватимуть один одному шляхи до Євросоюзу.

Крім того, в тексті угоди сказано, що Сербія не заперечуватиме проти членства Косова в будь-якій міжнародній організації, включно з ООН, а обидві сторони "зобовʼязуються встановити конкретні механізми та гарантії, щоб забезпечити належний рівень самоврядування для сербської громади в Косові".

Як відомо, у 2008 році Республіка Косово в односторонньому порядку проголосила незалежність від Сербії. Її визнали багато країн ЄС та США, а також більшість країн-членів ООН, але десятки країн, у тому числі Росія, Україна, Китай, Індія та декілька країн ЄС, як і раніше, відмовляють Косову у визнанні. З 2013 року Белград і Приштина намагаються врегулювати відносини за посередництва ЄС.