У Раді зареєстрували проєкт про освіту нацменшин: реакція Угорщини

В Україні пропонують розширити можливості використання мов національних меншин та корінних народів в освітньому процесі. Відповідний законопроєкт на сайті Верховної Ради передбачає зміни для шкіл, де навчаються мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, а також мовами корінних народів України. Зокрема, для таких закладів пропонують запровадити окремий статус і розширити можливості використання відповідних мов не лише під час навчання, а й в інших формах комунікації.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на карту законопроєкту.

В Україні хочуть розширити можливості навчання мовами нацменшин

Законопроєкт передбачає зміни до законів "Про освіту", "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та "Про повну загальну середню освіту".

Згідно з документом, українська мова залишається мовою освітнього процесу, а використання мов національних меншин та корінних народів пропонується дозволити поряд із державною мовою.

У школах, де працюють класи або групи з навчанням відповідною мовою, пропонують дозволити використовувати її також під час інших форм комунікації між учнями та працівниками закладу в приміщеннях і на території школи.

Окремо передбачено можливість створення закладів загальної середньої освіти зі статусом школи національної меншини або корінного народу.

Для школи, де понад 50% учнів навчаються мовою національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС, передбачено можливість отримати статус закладу загальної середньої освіти національної меншини.

У таких школах відповідну мову можна буде використовувати у назві закладу та установчих документах. За заявою батьків офіційні документи про освіту та додатки до них зможуть дублюватися цією мовою поряд із державною.

Також керівник або заступник керівника такого закладу поряд з українською мовою має володіти мовою відповідної національної меншини.

Подібні правила пропонують запровадити і для шкіл корінних народів України. У них документи про освіту за заявою батьків зможуть дублюватися мовою відповідного корінного народу, а службова документація та написи у школі — використовуватися двома мовами.

Що може бути в освітніх програмах

Законопроєкт передбачає можливість враховувати в освітніх програмах культурну та мовну самобутність відповідних спільнот.

Зокрема, учні зможуть вивчати національну історію, матеріальну та духовну культуру, традиції, символіку та звичаї національної меншини або корінного народу.

Крім того, пропонується гарантувати право використовувати відповідну мову не лише безпосередньо під час навчання, а й у комунікації між учнями та іншими учасниками освітнього процесу.

Гарантії для учнів у разі закриття школи

Окремо законопроєкт передбачає гарантії для учнів у разі реорганізації або ліквідації школи зі статусом закладу національної меншини чи корінного народу.

За заявою батьків дитині мають гарантувати можливість продовжити навчання на відповідному рівні в іншому закладі з таким самим статусом, де освіта здійснюється мовою відповідної меншини або корінного народу.

Також пропонується змінити правила проведення зовнішнього оцінювання та вступних випробувань. За бажанням особи завдання зможуть надаватися в перекладі відповідною мовою, якщо вона здобула повну загальну середню освіту іншою мовою, крім завдань із предметів мовного компонента.

Реакція Петера Мадяра

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр прокоментував даний законопроєкт. Він зазначив, що очікує повного забезпечення освітніх прав угорської меншини в Україні, зокрема права навчатися рідною мовою.

"Кожен має право здобувати освіту рідною мовою, і ми очікуємо, що ці права повною мірою поважатимуться та гарантуватимуться на практиці", — заявив Мадяр.

Як писали Новини.LIVE, Раді пропонують запровадити пільгове обчислення вислуги років для військових та інших осіб, які були позбавлені особистої свободи через збройну агресію РФ. Згідно з законопроєктом, один день у полоні зараховуватимуть як три дні служби під час визначення права на пенсію та її розміру. Для цього факт перебування людини в полоні має бути офіційно встановлений відповідно до законодавства.

Також у Верховній Раді пропонують уточнити правила визначення місця проживання дитини у спорах між батьками, якщо вони не можуть дійти згоди. Проживання дитини за кордоном не повинно бути самостійною підставою для відмови одному з батьків у визначенні її місця проживання разом із ним в Україні. Також суд зможе розглядати справу за наявними доказами, якщо орган опіки та піклування не надасть свого висновку.