Третьякова заявила про несправедливий розподіл коштів у бюджеті-2027

Народна депутатка від "Слуга народу" Галина Третьякова розкритикувала проєкт державного бюджету на 2027 рік під час його розгляду у першому читанні. Вона заявила, що документ не враховує соціальну нерівність, створює дисбаланс в оплаті праці та пенсійному забезпеченні, а також не забезпечує належної підтримки малого бізнесу й прифронтових територій. Третьякова наголосила, що проголосувала проти проєкту за основу, хоча визнає необхідність фінансування держави під час війни.

Про це народна депутатка заявила під час виступу у Верховній Раді, передає Новини.LIVE.

Зарплати в Україні можуть відрізнятися у 40 разів

Однією з головних проблем проєкту бюджету Третьякова назвала нерівну оплату праці однакової цінності у державному секторі. За її словами, різниця в зарплатах працівників, які виконують співставну роботу, може сягати 40 разів і більше.

Для порівняння депутатка навела приклад європейських країн, де цей розрив, за її словами, зазвичай становить чотири-п’ять разів, а у Франції різницю у шість-сім разів вважають достатньою.

Вона також звернула увагу на нерівність оплати праці всередині правоохоронної системи. Зокрема, однакові посади та схожі обов’язки можуть оплачуватися по-різному залежно від структури, у якій працює людина.

Третьякова заявила, що така ситуація посилює суспільне відчуття несправедливості.

Розрив між пенсіями може сягати 100 разів

Другою проблемою депутатка назвала нерівність у пенсійному забезпеченні. За її словами, максимальна пенсія, яку виплачують за рішенням суду, може становити близько 260 тисяч гривень, тоді як мінімальні виплати — приблизно 2 тисячі гривень. Третьякова заявила, що різниця між такими пенсіями сягає 100 разів.

Вона нагадала, що законодавство передбачало обмеження пенсій на рівні десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. Однак, за її словами, на практиці існують численні судові рішення, які дозволяють отримувати значно більші виплати.

Окремо Третьякова порушила питання пенсій кадрових військових, які не беруть участі в бойових діях, а також суддів і прокурорів. За її словами, частина представників цих категорій виходить на пенсію значно раніше за інших громадян — у середньому правоохоронці можуть отримувати пенсійне забезпечення приблизно з 49 років, а окремі жінки — у 36, 42 або 45 років.

Вона також заявила, що близько пів мільйона кадрових військових отримують пенсії, а частина з них, за її твердженням, не досягла 60-річного віку, не має інвалідності та не бере участі в бойових діях.

Депутатка наголосила, що загальні правила виходу на пенсію мають бути справедливими для всіх. Вона запропонувала встановити однаковий пенсійний вік залежно від страхового стажу

Третьякова розкритикувала систему оподаткування доходів

Третьою проблемою депутатка назвала систему оподаткування доходів фізичних осіб. Вона заявила, що чинний підхід не враховує фінансового становища домогосподарств і кількості людей, яких утримує платник податків.

За її словами, під час визначення податкового навантаження потрібно враховувати, чи є в родині діти, люди з інвалідністю, літні родичі або інші утриманці.

Депутатка заявила про проблеми малого бізнесу

Окремий блок виступу стосувався зайнятості та підтримки підприємців. Третьякова розкритикувала урядову стратегію зайнятості, оскільки, за її словами, вона зосереджена переважно на найманих працівниках і недостатньо враховує самозайнятих людей та малий бізнес.

Вона наголосила, що українці мають мати можливість працювати на себе, а не лише влаштовуватися до великих компаній. Для цього, на її думку, необхідно спростити умови ведення мікробізнесу.

Вона також заявила, що місцева влада не повинна створювати додаткових перешкод для дрібних продавців і зносити їхні торговельні місця, особливо під час війни. За її словами, малим виробникам потрібна можливість продавати свою продукцію, адже без доступу до ринку вони не зможуть розвивати власну справу.

Прифронтові території ризикують втратити населення

Ще одним питанням Третьякова назвала підтримку прифронтових громад. Вона заявила, що такі території не повинні залишатися без людей, адже це означатиме втрату державної присутності та послаблення контролю над ними.

За її словами, у прифронтових громадах мають продовжувати працювати комунальні підприємства, органи влади, пенсійні фонди, соціальні служби та суди. Для цього необхідно забезпечити людям належні умови праці й життя.

Депутатка запропонувала розглянути механізми підтримки, подібні до тих, які застосовують у гірських районах.

Третьякова також порівняла становище працівників місцевих установ із працівниками центральних органів влади, для яких, за її словами, передбачені окремі коефіцієнти оплати праці. 

Вона також запропонувала переглянути чисельність держслужбовців. За її словами, уряд має визначати граничну кількість державних службовців з урахуванням демографічної ситуації та можливостей бюджету.

Третьякова вважає, що чисельність державного апарату не можна залишати незмінною, якщо кількість населення країни суттєво скоротилася. На її думку, держава має оцінити, скільки службовців може утримувати за рахунок податків громадян.

Третьякова розкритикувала зарплатні видатки на державні органи

Окрему увагу депутатка приділила запланованому збільшенню фондів оплати праці в різних державних органах. Вона порівняла показники, наведені під час її виступу, та заявила, що частина установ із високими зарплатами отримує значно більше коштів, тоді як для рятувальників збільшення не передбачили.

За словами Третьякової, у проєкті бюджету на 2027 рік закладено такі зміни фондів оплати праці:

• Державна служба України з надзвичайних ситуацій — 0%. Депутатка заявила, що для ДСНС не передбачили збільшення фонду оплати праці.
• Державна судова адміністрація — плюс 51%.
• Верховний Суд — плюс 13%.
• Конституційний Суд — плюс 29%.
• Вищий антикорупційний суд — плюс 56,88%.
• Офіс генерального прокурора — плюс 12,24%.
• Спеціалізована антикорупційна прокуратура — плюс 21,65%.
• Міністерство внутрішніх справ — плюс 23%.
• Державна прикордонна служба — плюс 13%.
• Національна поліція — плюс 0,59%.
• Апарат Міністерства оборони — плюс 24%.

Третьякова наголосила, що йдеться саме про збільшення фондів оплати праці, а не обов’язково про пропорційне підвищення зарплати кожного працівника. Водночас вона поставила під сумнів доцільність такого розподілу коштів на тлі потреби фінансувати армію.

Третьякова пропонує обмежити зарплати в наглядових радах

У своєму виступі депутатка також згадала поправки щодо оплати праці в наглядових радах державних підприємств. За її словами, вона пропонувала встановити механізм, за яким зарплата членів наглядових рад не могла б перевищувати рівень винагороди міністра або заступника міністра на підприємствах, де державі належить 50% або більше власності.

Вона також розкритикувала загальний підхід до визначення зарплат у державному секторі. На її думку, представники окремих установ можуть обґрунтовувати необхідність збільшення виплат, але водночас держава недостатньо враховує навантаження працівників інших професій.

Питання фінансування помічників народних депутатів

Ще однією темою виступу стало фінансування роботи народних депутатів та їхніх помічників. Третьякова заявила, що подавала поправки, які передбачали перерозподіл коштів і можливість залучення політичних партій до фінансування роботи депутатів, які готують законопроєкти та політичні пропозиції.

За її задумом, це мало б частково розвантажити бюджет Верховної Ради та перенести частину витрат на партії. Однак, за словами депутатки, ці пропозиції не підтримали.

У підсумку Третьякова зазначила, що бюджет на 2027 рік потрібно розглядати з урахуванням потреб оборони, але водночас не допускати поглиблення соціальної нерівності. Вона пояснила, що проголосувала проти документа в першому читанні, оскільки вважає, що його потрібно доопрацювати та переглянути окремі підходи до розподілу публічних коштів.

Як писали Новини.LIVE, бюджетний комітет Верховної Ради підтримав правку до проєкту держбюджету про підвищення зарплати військовим. Ініціатива стосується збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. Остаточне рішення залежатиме від подальшого розгляду бюджетного документа.

Також міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що державний бюджет України недоотримав майже 50 млрд грн доходів від початку року. За його словами, фінансові надходження до бюджету не відповідають запланованим показникам. Водночас уряд має забезпечувати фінансування ключових державних потреб, зокрема оборони та соціальних видатків.