Чи зможе Банкова отримати контроль над новим КСУ — думка експертів

13 грудня Верховна Рада не тільки ліквідувала ОАСК, а й ухвалила законопроєкт щодо відбору суддів до Конституційного суду України на конкурсних засадах. Відтепер до відбору кандидатур до КСУ буде залучено спеціальний орган — Дорадчу групу експертів, які оцінюватимуть компетентність та доброчесність кандидатів.

До Дорадчої групи увійдуть шестеро експертів — по одному представнику від Президента, Верховної Ради та з’їзду суддів та три міжнародних експерти. Критики законопроєкту вважають, що це дозволить Банковій контролювати склад КСУ, бо при розподілі голосів "три на три" провладні представники у Дорадчій групі можуть заблокувати будь-яке рішення. Зокрема, експрезидент Петро Порошенко, виступаючи перед голосуванням у Верховній Раді, назвав законопроєкт "профанацією" та закликав депутатів не підтримувати його.

А втім, законопроєкт був ухвалений. Новини.LIVE запитали в українських експертів, чи можуть справдитися побоювання колишнього президента та чи дійсно новий закон дозволить ОПУ контролювати Конституційний суд.

"Будуть дискусії"

Політолог Олег Постернак нагадує, що із самого початку проєкт закону про КСУ взагалі не містив поправок щодо ролі міжнародних експертів у доборі суддів та перевірки їх на доброчесність.

"Коли ця поправка з’явилася, то в ідеалі у міжнародних експертів там мав би бути вирішальний голос. Але як раз після ухвалення цього законопроєкту цей вирішальний голос не був зафіксований. Тому багато політичних сил, зокрема, "Європейська Солідарність" зараз порушує питання про фактичне потрапляння КСУ під контроль Банкової", — пояснює Постернак.

Тим не менш, на його думку, до фінальної редакції закону можна поставитися двояко.

"По-перше, ставлення до Конституційного суду в українському суспільстві взагалі, можна сказати, насторожене. На думку багатьох спостерігачів, якщо б росія взяла Київ та більшу частину України, то саме КСУ мав би стати провідним органом для легітимізації нової окупаційної влади. Я маю на увазі, зокрема, Тупицького, який вважається начебто відновленим у правах голови КСУ, бо Верховний суд скасував указ Президента про його звільнення (Олександр Тупицький, якого звинувачують у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи Державної казначейської служби, залишив Україну ще у березні. — Ред.). Зараз Тупицький перебуває у Відні, але це не заважає цій людині періодично збурювати пристрасті своєю персоною", — нагадав експерт.

З іншого боку, відсутність у міжнародних експертів права вирішального голосу може у перспективі призвести до певних проблем для України при вступі до ЄС, вважає Постернак. Також він нагадує, що це право вирішального голосу прописано у чинному законі про судоустрій, хоча в ухваленому 13 грудня законопроєкті щодо КСУ такого пункту немає.

"Я так розумію, Верховна Рада хотіла його впровадити, але цю норму не погодили і проголосували без неї. Хоча в мирній Україні реформа Конституційного суду і забезпечення суддівської доброчесності так, як це передбачено законом про судоустрій, були б доречними і правильними. Тим паче, що ми маємо виконати цей мінімум для того, щоб стартували переговори щодо вступу України до ЄС. Тому я думаю, що відсутність цієї норми про вирішальний голос міжнародних експертів вплине на відносини між Євросоюзом та Україною в плані законодавчого погодження виконання цих вимог. Це будуть дискусії, це будуть, можливо, знов якісь процедурні питання тощо", — вважає експерт.

"Соломонове рішення"

Політолог та юрист Олексій Буряченко, зі свого боку, вважає новий закон щодо відбору суддів до КСУ достатньо збалансованим.

"Як на мене, законопроєкт врахував усі бачення наших міжнародних партнерів. Що ж до питання про те, чи мають саме міжнародні експерти мати більшість у Дорадчій групі, то воно, на мій погляд, досить спірне. Бо Конституційний Суд України — це орган, який трактує Основний Закон України, і він має бути максимально суверенним", — вважає Буряченко.

На його погляд, розподіливши голоси у Дорадчій групі порівну, законодавці ухвалили соломонове рішення.

"Як ми бачимо, там буде представник від Венеціанської комісії і два представника від міжнародних організацій. Ба більше: зверніть увагу, що через шість років за цими квотами від міжнародних організацій зайдуть і представники громадянського суспільства, і представник Академії правових наук, і представник від юридичних вищих навчальних закладів. Тобто законодавці дійсно заклали концепт максимально суверенного прийняття рішень. І, наскільки я бачу, наші міжнародні партнери абсолютно адекватно і з позитивом сприйняли ухвалення цього законопроєкту, оскільки вони ж його неодноразово і погоджували", — зазначив політолог.

Фото: Конституційний Суд України / Facebook