Рада просить присвоїти Рощиній й Карпюку звання Героя України

У четвер, 15 жовтня, Верховна Рада підтримала запит до президента України щодо посмертного присвоєння звання Героя України журналістці Вікторії Рощиній та військовому Миколі Карпюку. Йдеться про вшанування їхнього внеску та обставин, за яких вони загинули. Остаточне рішення про присвоєння державних нагород має ухвалити президент України.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на засідання парламенту.

Хто така Вікторія Рощина

Вікторія Рощина — українська журналістка, яка висвітлювала російську агресію, життя людей на тимчасово окупованих територіях і події на фронті. Вона співпрацювала з Hromadske, "Українською правдою" та іншими медіа, готувала репортажі з гарячих точок і розповідала про наслідки російської окупації.

На початку повномасштабного вторгнення журналістка працювала на сході України, зокрема висвітлювала ситуацію в окупованих містах. У березні 2022 року російські військові затримали її в Бердянську Запорізької області та утримували близько десяти днів. Після звільнення Рощина продовжила журналістську роботу й знову вирушала на окуповані території. 

3 серпня 2023 року журналістка зникла під час поїздки на тимчасово окуповану територію. Російська сторона підтвердила, що утримує її, лише навесні 2024 року. Рідні та колеги тривалий час не мали повної інформації про місце її перебування й умови утримання.

У вересні 2024 року Рощину, за даними української сторони, мали включити до списків на обмін, однак додому вона так і не повернулася. У жовтні 2024 року стало відомо про її смерть у російському ув’язненні. Російська сторона вказала датою смерті 19 вересня 2024 року, але спочатку не повідомила обставин загибелі. 

У 2025 році журналістські розслідування встановили, що Рощина померла в слідчому ізоляторі в місті Кізел Пермського краю Росії. Розслідувачі також повідомляли про ознаки катувань на тілі журналістки. 

Що відомо про Миколу Карпюка

Микола Карпюк — український громадський і політичний діяч, співзасновник Української національної асамблеї — Української народної самооборони (УНА-УНСО) та колишній політв’язень Кремля. Він народився 21 травня 1964 року в селі Великий Житин на Рівненщині й долучився до українського національного руху ще на початку 1990-х років.

Карпюк брав участь у громадсько-політичному житті України, зокрема в акції "Україна без Кучми", Помаранчевій революції та Революції гідності. Також він був пов’язаний із бойовими подіями в Придністров’ї та Абхазії. 

У березні 2014 року Карпюка затримали в Росії. У 2016 році російський суд засудив його до 22,5 року позбавлення волі за обвинуваченнями, пов’язаними з участю в бойових діях під час Першої чеченської війни. Українські правозахисники та представники влади заявляли про політичний характер переслідування й застосування тортур для отримання зізнань.

У вересні 2019 року Карпюк повернувся до України в межах обміну утримуваними особами між Україною та Росією. Після початку повномасштабного вторгнення він долучився до Сил оборони України. 

19 вересня 2026 року Микола Карпюк загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку внаслідок удару російського безпілотника. Йому було 62 роки. Про загибель повідомили українські громадські та політичні діячі, які знали його й співпрацювали з ним. 

Як писали Новини.LIVE, Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає запровадження ПДВ у розмірі 20% на товари вартістю до 150 євро, придбані через іноземні маркетплейси. Податок нараховуватимуть на вартість товарів, а відповідальність за його сплату покладатимуть на електронні платформи або визначених ними посередників. Нові правила мають запрацювати з 1 липня 2027 року, водночас пільгу для некомерційних посилок вартістю до 45 євро планують зберегти.

Також Рада ухвалила законопроєкт №15532, який переносить повноцінний запуск системи еАкцизу з 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027 року. Система має забезпечити електронний облік і простежуваність обігу алкоголю, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет, замінивши паперові акцизні марки електронними ідентифікаторами. Відтермінування пояснюють необхідністю доопрацювати й протестувати програмне забезпечення, а також підготувати бізнес до нових вимог; для окремих порушень передбачили перехідний період зі зменшеними штрафами.