Рада підтримала законопроєкт про освіту корінних народів і нацменшин

У п’ятницю, 12 жовтня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №16119 про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України. За проголосували нардепи. Водночас альтернативний документ відхилили.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на засідання парламенту.

Школи нацменшин зможуть отримати окремий статус: що підтримала Рада

Законопроєкт передбачає розширення можливостей використання мов національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, та мов корінних народів у закладах освіти. Водночас українська мова залишається державною мовою освітнього процесу.

Документ дозволяє використовувати відповідні мови не лише під час навчання, а й у повсякденному спілкуванні в приміщеннях школи. Ці положення стосуватимуться мов національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, і не поширюватимуться на російську мову. 

Також документ запроваджує можливість надання школам статусу закладів освіти національної меншини або корінного народу України. Отримати такий статус зможуть заклади, у яких понад 50% учнів навчаються мовою відповідної національної меншини, що є офіційною мовою Євросоюзу.

Крім того, законопроєкт передбачає можливість враховувати в освітніх програмах історію, культуру, традиції, символіку та звичаї національних меншин і корінних народів. Також за бажанням учасників освітнього процесу пропонується забезпечити можливість отримувати завдання зовнішнього оцінювання та вступних випробувань у перекладі відповідною мовою.

Окремі положення стосуються керівників закладів освіти. Для керівників певних приватних шкіл, де навчання відбувається однією з мов ЄС, передбачено виняток щодо необхідності підтверджувати знання української мови державним сертифікатом. Водночас обов’язок володіти та користуватися державною мовою зберігається.

Як писали Новини.LIVE, Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, який дозволить залучати підрозділи Державної прикордонної служби та Національної гвардії до міжнародних миротворчих операцій і багатонаціональних навчань за кордоном. Йдеться про участь у місіях під егідою ООН, НАТО, Європейського Союзу та інших міжнародних організацій. Для направлення підрозділів за межі України буде потрібне рішення президента або Верховної Ради.

Також нещодавно у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про запровадження статусу "добровольця Сил безпеки і оборони України" для громадян, які за власною ініціативою долучилися до захисту держави та відповідають визначеним критеріям. Серед запропонованих гарантій — сім календарних днів додаткової оплачуваної відпустки, безоплатне відвідування державних і комунальних музеїв та бібліотек, а також перевага під час конкурсу на посади державної служби за однакових результатів. Новий статус не замінюватиме статус учасника бойових дій, а має додатково засвідчувати добровільний внесок людини в оборону України.