Половина депутатів хоче піти з Ради, — Дунда
Чи можливі перевибори до Ради під час війни і скільки депутатів через цю саму війну хотіло би полишити роботу у парламенті — в інтервʼю Новини.LIVE розповів депутат від "Слуга народу" Олег Дунда.
Отже, Олексій Резніков пішов з посту Міноборони, а на його місце можуть призначити Устема Умєрова?
— З цього приводу в мене є особисті думки, а є стратегічні. З одного боку Умєров як особистість та людина дуже позитивна і приємна, і в принципі свого часу і до Резнікова у мене було нормальне ставлення. Але на державному рівні це не має значення. Головне, як ти виконуєш поставлені на тебе обовʼязки та функції. Це розуміння завдань, кадрової спроможності.
Оскільки Умєров поки що не представляв своє бачення та свої перші кроки на посаді, якою буде його робота — розуміння поки нема. Тому все ще складно зрозуміти, наскільки він відповідає посаді міністра оборони.
А тепер стосовно стратегічного пояснення. Дані кадрові перестановки є вимушеними (мається на увазі відставка Резнікова і призначення Умєрова. — Ред.). В країні, яка перебуває у стані війни, такого бути не повинно. Має слідувати стратегія.
В чому вимушеність?
— Резніков звільняється тому, що так і не вгамував кадрову і внутрішню роботу Міноборони. Фактично його відставка відбувається під тиском суспільства та медіа. Це добре, що вони відіграють таку функцію, але водночас це свідчить про реакційність владної політики, а не стратегічність. І це велика проблема.
Бо прийдешня осінь є надто важливою для виживання державності. Війна звелася з емоційного ряду та спринту на довгу дистанцію. Почалася ресурсна війна, тому має бути змінений увесь державний апарат. Тобто весь Кабмін.
За останні півтора року вигоріли навіть розумні та системні люди. Ну, така була робота. А так як нам необхідно перейти на системність, це вимагає повного перезавантаження уряду найближчим часом. І чим скоріше це відбудеться — тим краще.
Вже перед новим урядом публічно мають бути поставлені мета та завдання, яких вони мають досягнути найближчим часом.
Але це не має бути так, як із Резніковим, — зміна прізвища за вимогою суспільства.
Резніков опинився під хвилею критики, бо очолюване ним відомство замішане у масштабній корупції. А сам міністр може бути причетний до неї особисто?
— Загалом міністр політично має відповідати за роботу своїх підлеглих. А якщо він не спроможний вгамувати та змінити систему — має піти з посади.
У Резнікова було два функціонали — робота із західними партнерами та внутрішня робота. І якщо до першої частини питань немає, робота на 5 з мінусом, бо ідеалу не існує, то щодо другої частини питань безліч. Таке враження, що Резніков не контролював своїх підлеглих, не було системи. В цьому випадку він своїй посаді не відповідає, відтак — має піти.
Відповідь на питання щодо його особистої залученості до корупційних процесів (мається на увазі в Міноборони. — Ред.) мають дати правоохоронні органи. Резніков має бути зацікавлений та вимагати такого розслідування у правоохоронців. Інакше це буде натяком на зворотнє.
Чи можуть призначити Резнікова послом України у Великій Британії?
— Безумовно, можуть. Він справився із функціоналом воєнного посла. І оскільки Велика Британія є одним із наших найбільших союзників у війні проти Росії, безумовно, Резніков може бути гарним послом у цій країні. Але має бути доведено, що він не мав відношення до справ, що відбувалися із його підлеглими у Міноборони.
Наскільки ймовірне призначення Юлії Федів міністеркою культури?
—З тої інформації, що я маю, я не думаю, що це та людина, яка відповідає нинішній посаді міністра культури та інформаційної політики. Не думаю, що вона спроможна організувати велику роботу. Є сумніви.
Щодо Рустема Умєрова. Читаю багато позитивних відгуків про нього, але багато хто каже і про відсутність у нього команди. А це вже мінус.
— Так, хороша людина — це не професія. Давайте дочекаємося його бачення щодо його роботи.
Ви говорите, що змінитися має увесь склад уряду. А які міністерства викликають найбільше запитань?
— Вважаю, що має бути змінено 90% уряду. Питання є до кожного міністерства. Наприклад, до міністерства юстиції, де були свої скандали та нюанси. Також до міністерства ветеранів. У них не було скандалів, але хотілося б бачити від них більше ефективності. А то таке враження, що вони живуть своїм життям. Дивує також, що досі Гутцайт (міністр спорту Вадим Гутцайт. — Ред.) на своїй посаді.
Загалом по тій інформації, що в мене є, найближчими місяцями буде змінений увесь уряд.
Включно із премʼєром Шмигалем?
— Так. Плани щодо його звільнення були ще у 2021 році. Але тоді зʼявився Разумков (восени 2021 року команду Зеленського полишив один із її ідеологів Дмитро Разумков. — Ред.), а далі почалася війна.
Премʼєр-міністр повинен бути ініціативним, формувати своє бачення, просувати його та відповідати за нього, а не бути просто виконавцем.
Хто може його замінити, особливо враховуючи розпал війни?
— Потенційні кандидати є, і їхні імена можуть здивувати. Це люди, про яких ми з вами навіть не могли й подумати. Вони політики.
Чи є у планах Ради розгляд законопроєктів про посилення мобілізації?
— Є дві частини — технічні законопроєкти та стратегічна частина. Потрібно зрозуміти нинішню специфіку роботи ВР. З урахуванням її ненормативного графіку, будь-які прийняті рішення — це є мовчазний консенсус залу. Якщо певна фракція категорично проти певних норм закону, такий законопроєкт в залі не пройде.
Це призводить до того, що критичні законопроєкти, які збурюють суспільство, не мають можливості пройти через сесійну залу.
Так буде, поки триває війна.
Можна сказати, що нинішня ВР є найбільш чутливою до суспільної думки за всі останні 30 років.
Тепер стратегічно. Наразі ВР перебуває у стані переродження. За останні півтора року війни більшість депутатів фактично загубилися. Рада була обрана у 2019 році, у мирний час, а тут почалася для багатьох несподівана і непрогнозована війна. Багато хто не розуміє, що з цим робити.
Чи можливо переобрати Раду під час війни?
— Вибори на сьогодні у країні неможливі. Лише після війни. Але ви не уявляєте, яка кількість депутатів готова була би скласти мандат, завершити свою каденцію і піти. Це близько половина Ради загалом
Певну відповідальність покладає війна. Дивіться, починаючи із 91-го року і до 24 лютого, Верховна Рада була завжди "про порєшать". Це були не політики, а рєшали. А зараз це відповідальність, публічне освітлення діяльності з різних боків, декларування — і все це призводить до того, що порєшать з кожним днем стає важче.
Через це багато депутатів замислюються над тим, а на біса нам ці проблеми? Краще повернутися назад у бізнес.
Цілком ймовірно, що більшість Ради не піде на наступні вибори?
— Абсолютно. Наступна Рада взагалі буде інша і залежно від нашої перемоги. Якщо не буде повернення до кордонів 1991 року, Рада буде військова. Адже найбільше питання суспільства — про державність України, безпеку та перемогу — не буде вирішене. Схожа ситуація у нас була у 2014 році, коли через невирішеність військового питання до Ради зайшло багато військових.
Якщо ж вибори будуть по кордонах 1991 року, це вже не буде Рада військових. Адже стоятиме запит про перезаснування нашої нової державності.
Читайте Новини.LIVE!