Перемовини з путіним, перемога України, закінчення війни і деокупація Криму: про що говорив Зеленський

Розмова президента України із журналістами тривала 2,5 години

2,5 години на питання журналістів відповідав президент Володимир Зеленський на великій пресконференції, яку приурочили до річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Торкнувся найголовніших питань, як-от закінчення війни, деокупація Криму, перемовини з путіним, підтримка США, а також розповів трохи і про свою сімʼю. 

Новини.LIVE зібрали головні заяви президента. 

Про перемогу України

Ми робимо конкретні кроки і бачимо зацікавлення в питанні нашої "формули миру", зокрема, Генасамблеї ООН. Я працюю разом із командою та партнерами, щоб все-таки були не лише країни, які нас підтримують з перших днів… Я б дуже хотів, щоб до "формули миру" та саміту були залучені представники Африканського континенту. Я хотів би, щоб була Індія та був Китай.

Нам потрібні гарантії безпеки... для всієї Європи. І тоді, коли є виконання та повага до людей, до України, якщо це буде виконуватися, все одно ми дійдемо до дипломатичної фіксації кінця війни. Але до цього потрібно виконати всі пункти поваги.

Про деокупацію Криму

Кожна людина в Україні дуже хоче, щоб кожен наступний крок був вирішальним, останнім, переможним. І дуже часто хтось не витримує і емоційно у спілкуванні з пресою це говорить. Іноді це помилково. Нам хочеться перемогти, закінчити війну і "все повернути": щоб були живі й повернулися додому військові, щоб нормальне життя повернулося. Але замало хотіти й говорити, треба працювати. Все залежить від нас.

Є військові кроки — ми до них готуємось: морально, технічно, військово, формуванням бригад. А далі будуть справедливі деокупаційні кроки. Дай Боже, щоб вони були вдалі.

Про далекобійну зброю

Далекобійна зброя — це захист цивільного населення, а не наступ на територію рф, як вважають деякі європейські лідери. Уявлення, що Україні потрібна далекобійна зброя, щоб бити по росії, — цей наратив розповсюджують різні інституції. Вони не тільки в росії, а і в багатьох столицях світу.

До речі, це була одна із цілей моїх поїздок до Британії, США, Європи. Треба особисто роз'яснювати, що далекобійна зброя — це захист цивільного населення. Це емоція, яку на Заході мають чути. І ми домовилися з Британією не про ATACMS, інші ракети і вони будуть.

Про перемовини з путіним

Ще до війни говорили із президентом Туреччини Ердоганом, де я просив: "посадіть путіна за стіл перемовин, не можна допустити ризику повномасштабної війни". Він не зміг тоді це зробити. Хоча Ердоган сильний. Але не тільки він не зміг цього зробити… Зараз він вважає, що може. 

Проте зараз ми не можемо… Це (мається на увазі путін. — Ред.) вже не та людина, там немає з ким говорити".

Про переговори з росією

Вони можливі лише після того, як російські окупаційні війська залишать українську територію, припинять бомбардування та вбивства.

Поважайте наше право жити на нашій землі. Залиште нашу територію, припиніть нас бомбити, вбивати цивільне населення, нашу інфраструктуру, енергетику, питну воду, припиніть бомбардування міст і сіл, просто вбивати собак і котів, спалювати ліси — ось це все ви припиняєте, і тоді ми вам скажемо, у якому форматі ми дипломатично будемо ставити крапку.

Путін може напасти на іншу європейську країну

Росія може напасти на іншу країну. Я так вважаю і можу це пояснити. Президенту путіну треба показувати успіх і перемоги. Успіх на полі бою в Україні не відбудуться, масованого реваншу не вийде — принаймні, ми будемо боротись, і якщо буде постачання зброї — ми будемо більше сильними.

Тому йому потрібно буде показувати успіх. Всі розуміють, що це може бути там, де є слабке місце, де є ті чи інші негаразди, конфлікти чи інші сепаратні інституції. А ви знаєте приклад Молдови (мається на увазі Придністровʼя, яке перебуває під контролем рф. — Ред.).

Росія хотіла змінити керівництво Молдови, попри те, що країна-агресор не межує з цією країною, а отже, там була можлива лише висадка, яка могла бути, наприклад, у Придністров’ї.  

Про підтримку США

Дуже вдячний всім американцям, які підтримують Україну, вдячний політикам і президенту Байдену. Але якщо Україна зазнає поразки у війні через втрату підтримки з боку США, то росія прийде в держави НАТО. Якщо вони не будуть підтримувати Україну, вони втратять НАТО. Вони втрать впливовість США, лідерські позиції у світі, які абсолютно справедливі. І вони втратять підтримку держави, в якій 40 мільйонів людей.

Про винищувачі F-16

Наші партнери розуміють, що ми хочемо використовувати їх для захисту нашого неба, інфраструктури і цивільного населення. Тому ми почали робити важливі кроки вперед. Моя зустріч з прем’єр-міністром Британії дає відповідь на питання, чи є в України шанс отримати високоякісні літаки.

Ми відкриваємо тренування з Британією. Сьогодні в мене була зустріч з прем’єр-міністром Польщі — ми відкриваємо можливість навчання на F-16. У нас є перемовини і реальне відчуття, що ще з трьома європейськими державами буде можливість отримати ці навчання і літаки. Ми хочемо пришвидшити ці процеси. Вони складні. Але це і є комплексний захист неба.

Про позицію Китаю щодо України

Перш за все я планую зустрітися з Сі Цзіньпіном. І вважаю, що це буде на користь нашим державам і безпеці у світі. У нас з Китаєм великий товарообіг.

Питання не тільки у війні, питання у тому, що ми держава, яка зацікавлена зберегти економічні відносини.

Китай поважає територіальну цілісність, а тому повинен зробити все, щоб росія покинула територію України. Адже не можна вбивати цивільних людей чи окуповувати ядерну станцію і це тези, з якими складно не погодитися.

Про сімʼю та батьків

Безумовно, дуже люблю свою дружину. Мої діти — головні люди для мене. Нечасто бачу їх, а батьків й зовсім не бачу. Дружиною пишаюсь дуже сильно. Вважаю, що вона робить все заради дітей. Хотілося, щоб і трішки заради мене. Але я жартую. Вони всі є в серці. Головне їх не підвести, щоби мої діти пишалися мною. Я радий, що вони в Україні, навчаються в Україні.

Бо держава тут, бо тут гинуть хлопці та дівчата. Дуже важливо, щоб і твої діти були тут, і твоя дружина. Я пишаюсь, що мені так нескінченно пощастило і з сім’єю, і з державою.

Фото: REUTERS/Gleb Garanich