Зеленський проти олігархів: чия візьме?

Триває другий місяць, як Володимир Зеленський оголосив "хрестовий похід" проти олігархів. Все розпочалося з відеозвернення президента, у якому він запропонував РНБО і Антимонопольному комітету розробити законопроєкт про статус олігархів. Наразі влада продовжує працювати над документом. Нещодавно в мережі з'явилася ймовірна версія, вочевидь, недопрацьованого проєкту про деолігархізацію, яка викликала чимало дискусій як серед прихильників, так і серед її супротивників.    

Новини.LIVE спробували розібратись, як Зеленський планує боротися з олігархами і що про це думають опоненти.

Зеленський проти олігархів

Вперше конкретна ініціатива про необхідність обмежити вплив багатіїв на економіку, ухвалення законів та діяльність законодавчого і виконавчого держорганів прозвучала від Володимира Зеленського 15-го квітня після чергового засідання РНБО.

"Я запропонував Раді національної безпеки та оборони та Офісу Президента разом із Антимонопольним комітетом розробити новий законопроєкт, такого у нас в Україні не було. Вважаю, що сьогодні це один із пріоритетів - розробити фундаментальний законопроєкт про статус олігарха в нашій країні. Що буде з такими особами, які будуть впроваджувати санкції, як олігархи будуть перетворюватися на бізнесменів", - повідомив тоді президент.

Читайте також: "Безвіз" Зеленського: чи отримає Україна План дій щодо членства в НАТО?

Деталей, за якими критеріями тих чи інших людей будуть зараховувати до числа олігархів і яка відповідальність їм за це "світить", Зеленський не розкрив, через що в експертних колах почали поширюватися чутки, що, мовляв, ніякого законопроєкту не буде, президент просто піариться. Однак, скептикам відповіли з РНБО, що документ готується і, за попередніми оцінками, під його дію можуть потрапити 13 осіб.

"На мою думку, і за критеріями апарату РНБО, які ми враховуємо, готуючи цей документ, ми маємо на увазі 13 осіб, яких ми можемо з упевненістю віднести до олігархічного середовища. Які мають дуже великий вплив всередині і зовні нашої країни", - розповів секретар Радбезу Олексій Данілов.

Згодом, 20-го травня, на великій пресконференції, Зеленський повідомив, що законопроєкт про статус олігархів "готовий майже на 100%".    

"Цього закону досі немає, тому що ми детально підходимо до кожної норми цього закону. Закон, в принципі, готовий, написаний, він на майже 100% готовий, але ми вважаємо, що є декілька деталей. Я думаю, що він з’явиться наступного тижня", - запевнив гарант.

Закон про деолігархізацію чи наступ на ЗМІ?

Через тиждень законопроєкт справді з'явився. Щоправда, оприлюднили його не автори, а видання "Дзеркало тижня". Чи відповідає опублікований документ проєкту, який готують у владних кабінетах, - питання відкрите. Втім, оминути його увагою неможливо хоча б тому, що офіційної версії документу досі немає.

Що ж пропонує, ймовірно, законопроєкт про статус олігархів? Відповідно до сформульованого у документі визначення, олігархом вважатиметься людина, яка бере участь у політичному житті, здійснює контроль значної за обсягом господарської діяльності та має значний вплив на засоби масової інформації, які "поширюють інформацію політичного характеру". До категорії "значний за обсягом бізнес" пропонується відносити монополістів, які впродовж року володіють 50%+ ринку або є власниками чи бенефіціарами активів вартістю понад 84 мільйони доларів. Відповідно, олігархами зможуть вважатися щонайменше перші 200 багатіїв українського "Форбс".

Цікаво, що, згідно з документом, рішення про визнання особи олігархом буде прийматися РНБО на підставі подання КМУ, члена РНБО, НБУ, СБУ або Антимонопольного комітету. Якщо людину визнають олігархом, їй заборонять фінансово підтримувати партії, контролювати ЗМІ та брати участь у приватизації.

Політолог Віктор Таран вважає, що оприлюднений проєкт закону не направлений на боротьбу з олігархією, а лише призведе до рейдерства і перерозподілу медіаактивів.  

Читайте також: Зеленський не думає про збагачення, позиції Єрмака не похитнулися. Експерти проаналізували конференцію президента

"Це не законопроєкт про деолігархізацію. Це законопроєкт про рейдерство ЗМІ. Критерії проєкту настільки розмиті, що закон можна буде застосувати до кожної багатої людини. Виходить так, що кожна успішна людина, у якої є понад 80 мільйонів доларів, автоматично стає олігархом і у неї зможуть забрати ЗМІ, якщо вона володіє ними. Якщо закон ухвалять у такому вигляді, як він з'явився у пресі, це призведе до суттєвого перерозподілу власності і ЗМІ", - розповів політолог в ефірі телеканалу Кyiv Live.

Таран переконаний, що подолати олігархію можна лише одним шляхом, яким пішли США, Італія та ряд інших демократичних держав, - ефективним антимонопольним законодавством.

Чи був "злив"?

В Офісі Президента запевняють, що опублікований текст закону про статус олігархів не відповідає документу, який готує ЗЕ! Команда.

"Те, що опубліковано в ЗМІ, не є текстом підготовленого законопроєкту. Як тільки законопроєкт буде презентований і зареєстрований у парламенті, розпочнеться робота - в комітетах, у першому читанні, в другому читанні, з розглядом поправок. Фінальний документ у більшості випадків змінюється, пройшовши всі етапи законодавчої роботи", - розповів радник голови ОПУ Михайло Подоляк.

Читайте також: Два роки з Зеленським. Як президент виконує інавгураційні обіцянки

Політолог Володимир Фесенко не дуже вірить словам Подоляка. Він вважає, що недопрацьовану версію антиолігархічного законопроєкту справді "злили". І зробили це, ймовірно, представники РНБО, які беруть участь у написанні документу.

"Головна причина такого "зливу" полягає в тому, що над цим законопроєктом працювало кілька окремих груп - від РНБО, Офісу президента, "Слуги народу" і від заступника голови ВРУ Руслана Стефанчука. Зводити документ, по ідеї, повинні в Офісі президента. А "злили" його, швидше за все, незадоволені в процесі фіналізації роботи над законопроєктом. Деякі джерела вважають, що незадоволеними є розробники з РНБО", - повідомив політолог.

Однак, Фесенко висловив й іншу версію, як документ міг опинитися в журналістів. За його словами, "злити" могли також "зацікавлені олігархи, які мали на руках текст законопроєкту".

Головне, щоб не як в Росії

Тема боротьби з олігархами в Україні актуальна щонайменше останні 20 років. Вона прийшла до нас з Росії на початку 2000-х. Відтоді українські політичні еліти багато говорять про демонополізацію і обмеження впливу олігархів на органи влади, зате майже нічого не роблять для цього. На відміну від нашої держави, в Росії боротьба з ресурсними і впливовими багатіями відбувалася не лише на словах. Правда, деолігархізація в РФ була дуже своєрідною і призвела до сумних наслідків.

У 2000 році в Росії змінилися політичні еліти, до влади прийшов Володимир Путін. Йому у спадок від Бориса Єльцина дісталися не лише бідність, війна в Чечні, а й бізнесмени, які завдяки наближеності до сім'ї Єльцина, змогли нажити в 1990-х величезні статки. До їх числа входили медіамагнат Володимир Гусинський, банкір Сергій Пугачов, Борис Березовський, Роман Абрамович, Михайло Ходорковський, які володіли в основному сировинним бізнесом.

Путін не був зацікавлений, щоби олігархи зберігали у своїх руках багатомільярдні ресурси, в тому числі топові медіа. Йому не подобався їхній вплив на політичні процеси в країні. Однак, він не запропонував нове антимонопольне законодавство і не ініціював створення антикорупційних органів. Путінські методи боротьби з олігархами фактично звелись до відбирання у них медіа- і бізнес-ресурсів, які в більшості випадків переходили у державну власність. У підсумку, Гусинський залишився без одного з найпопулярніших на той час телеканалу НТВ, Пугачов - без "Міжпромбанку", Ходорковський - без найбільшої в Європі нафтової компанії "ЮКОС", а Березовський незадовго до смерті взагалі залишився без грошей.

Читайте також: Зеленський на піку популярності: що може зруйнувати рейтинг президента?

Через роки на місці олігархів епохи Єльцина з'явилися нові - з оточення Путіна. Чимало з них - вихідці із спецслужб, які раніше ніколи не працювали в економічній сфері, через що виявилися ще менш ефективними, ніж їхні попередники.

Деолігархізація потрібна. Ось тільки приклад РФ доводить, що результат не завжди буває позитивним. І залежить він від методів і мотивів. Залишається сподіватись, що на Банковій це розуміють.     

Більше оперативних новин шукайте в Telegram Новини.LIVE.