Вибори під час війни: чи справді влада готується до перегонів. Ексклюзив

Вибори до Верховної Ради 2023: реально чи ні
Експерти обговорюють можливість проведення виборів під час війни. Фото: Новини.LIVE

В Україні заговорили про парламентські вибори в умовах воєнного стану, хоча насправді ніхто не робив офіційних заяв. Чутки та прогнози почалися після заяви голови ВРУ Руслана Стефанчука про законодавчу можливість проведення виборів, які мали б відбутися вже у жовтні. 

Чи можливо це зробити, чи варто це робити і хто може фінішувати у політичних перегонах — розбиралося Новини.LIVE. 

Читайте також:

Старт 

Згідно з законом, чергові вибори у Верховній Раді мають відбутися 29 жовтня цього року. Однак парламент вкотре продовжив дію воєнного стану та мобілізацію, а це означає, що проводити будь-які вибори та референдуми заборонено. Про це свідчить закон "Про правовий режим воєнного стану". 

Однак парламентарі та впливові політики не роблять одноголосних заяв про те, що виборів не буде. Вони ніби і не кажуть, що вони відбудуться, але один поперед одного роз’яснюють закони, аби знайти чи то істину, чи то шпаринку.

Наприклад, голова ВРУ Руслан Стефанчук заявив, що конституційної заборони проводити вибори під час війни немає, а якщо треба — закони можна змінювати. Цю заяву ексклюзивно для Новини.LIVE прокоментував представник президента в парламенті Федір Веніславський. 

"По-перше, пана Стефанчука запитали, як він вважає — чи можливі вибори. Він сказав, що недоцільні, але з точки зору законодавчого регулювання Конституція України не забороняє. Я вважаю, що забороняє", — сказав Веніславський. 

Вениславский
Представник президента в парламенті Федір Веніславський. Фото: Новини.LIVE

На Банковій прямих заяв про потребу виборів не робили. Хоча багато джерел кажуть, що президент давно не задоволений роботою більшості "Слуг народу", особливо тих, за кого доводиться переживати іспанський стид всій країні. Є припущення, що в ОПУ через заяву Стефанчука прощупують реакцію суспільства. Веніславський такі чутки спростовує. 

"Жодної інформації, як представник президента в парламенті, щодо прощупування інформації я не маю, і не чув такого. Друге — в умовах воєнного стану маємо дуже багато проблемних питань, які можуть бути підставою сумніватися в легітимності", — додав Веніславський. 

За його словами, є кілька надважливих речей: 

  • безпека учасників виборчого процесу;
  • кількість військовослужбовців, які перебувають у районі ведення бойових дій і не зможуть реалізувати своє виборче право;
  • багато громадян України перебувають за кордоном, а це величезна кількість виборців.

Про те, що вибори під час війни не на часі, вважає і український політолог та аналітик Олексій Буряченко. Про це він заявив в ексклюзивному коментарі Новини.LIVE. 

"Я не думаю, що влада щось прощупує стосовно виборів. Адже коли щось прощупувати, то потрібно мати декілька можливих варіантів розвитку подій. Постане питання в легітимності. Тому ключовий фактор — це війна, і це потрібно розуміти", — сказав Буряченко. 

Стартове прискорення 

Для тих, хто готовий змінювати закони і проводити вибори, важливо їх виграти. Тільки от фокус уваги під час воєнного стану в громадян змінився — від пліток в кулуарах Ради до подій на фронті. Політики вже не ті, і політика вже не та. 

Новини.LIVE опитало киян щодо потреби проведення парламентських виборів. Думки людей різняться. Хтось вважає, що законотворчу владу треба гнати в шию, бо нардепи мають власні інтереси в затягуванні війни й ухвалюють непотрібні для країни закони. Дехто ж думає, що вибори не на часі. 

"Якщо верхівку країни міняти під час воєнного стану — це завдасть удару по нашій обороні. Зараз ми отримуємо підтримку від Заходу. І наших політиків, ті, які з початку війни, знають за кордоном. Якщо ми їх змінимо, то треба напрацьовувати нову підтримку", — поділилася в опитуванні киянка. 

Дипломатична робота по світу дійсно приносить Україні шалену підтримку. Займаються нею не лише відомі обличчя з Ради, а десятки людей, яких не видно за міністерськими кріслами. Політолог запевняє, що обличчя депутата ніяк не відіграє роль у міжнародних партнерствах. 

"Я не люблю більше всього спрощувати. Просто обличчя депутата чи представника будь-якої зі сторін — це точно не те, що має впливати на рішення. Ми маємо проводити системну прогнозовану політику і для себе, і для партнерів. І питання легітимності відіграє велику роль", — сказав Буряченко. 

Щодо заяв міжнародних партнерів, які могли стосуватися проведення виборів в Україні в умовах війни, то питання також зводиться до легітимності. В цьому запевняє Веніславський. 

"Будь-які заяви західних партнерів і представників міжнародних організацій треба розглядати за міжнародних стандартів виборчого права — максимально вільні вибори, щоб була безпека суб'єктів виборчого процесу", — додав він.  

Фінішування

Відбудуться вибори в умовах війни чи після її закінчення —для багатьох учасників виборчого процесу є інше важливе питання: хто переможе. І "Слуги народу", ймовірно, вже не є конкурентоспроможними. Особливо та частина депутатів, яка потрапляла в абсурдні скандали під час війни. 

"Ще перед війною чи на початку війни було проговорено на фракції — якщо на фракції ухвалене рішення і 70% проголосувало, то всі мають дотримуватися. Не всі дотримуються, не всі депутати голосують з позиції партії. А деякі дозволяють публічні зашквари — подорожі на Мальдіви чи інші гарні місця. В умовах війни це є неприпустимим. Далеко не всі, хто був у складі парламенту, під час майбутніх виборів точно потраплять до виборчого списку майбутньої провладної політичної сили", — сказав Веніславський. 

Та чи збираються "Слуги народу" фінішувати — теж питання. Політолог зазначає, що не бачить явної підготовки нардепів до виборів. Однак помічає, що у президента та суспільства однаковий запит на справедливість. Це проявляється у тому, що є антикорупційні кейси щодо народних депутатів, зокрема і з партії монобільшості. 

ВРУ
Президент Зеленський виступає у парламенті. Фото: rada.gov.ua

"Щодо майбутніх виборів, то в топі будуть люди, які захищали Україну — військові, волонтери, люди, дотичні до міжнародної політики, до інтеграції в ЄС та НАТО. А далі вже за списком будуть люди, які мають конкретну специфіку і користь для держави. Просто зайти у список людині, яка просто нова, має позитивні кореляції і капітал в соцмережах — на це запит буде мінімальний", — підсумував політолог Буряченко. 

Він переконаний, що переважною більшістю парламенту стануть саме військові, вони створять нову монобільшість. Окрім того, політичні партії будуть запрошувати військових до своїх списків. 

Суспільству залишається мати свідомий розум, аби розрізнити політичний піар на війні і голосувати не за обличчя, а за курс України. Експерти впевнені в одному — проросійських людей в українському парламенті більше не буде.