"Україна вперше за свою історію стала суб’єктною державою": експерти підбивають підсумки 2022 року

Політичні підсумки 2022 року для України — оцінка експертів
Не тільки втрати, а й перемоги: як змінився міжнародний статус України в очах світової спільноти

Добігає кінця 2022 рік — рік, який приніс нам страшну війну, подібну до якої Європа не бачила вже вісім десятиліть. Чим Україна його завершує та з чим увійде в новий 2023 рік — про це Новини.LIVE поговорили з політичними експертами Валерієм Клочком та Олегом Постернаком.

Боротьба цивілізацій

Найголовнішим надбанням, хоча і отриманим величезною ціною, експерти одностайно називають зміну статусу української держави як в очах міжнародної спільноти, так і самих українців.

Читайте також:

"Для світу є важливим той факт, що Україна, напевно, уперше за всю свою історію реально стала суб’єктною державою. Світ розуміє, що в Україні зараз точиться справжня цивілізаційна боротьба за світові ідеали демократії, свободи та незалежності, які були колись створені західною цивілізацією. Якщо раніше цей фронтир пролягав через Центральну та Східну Європу, то зараз він знаходиться на фронтах російсько-української війни", — зазначає Олег Постернак.

Олег Постернак
Олег Постернак

Його колега, керівник Центру публічної аналітики "Вежа" та БФ "Нова дорога" Валерій Клочок, нагадує, що навіть деякі учасники антипутінської коаліції, яка сформувалася у Рамштайні, не вірили в Україну і ставилися до неї доволі скептично.

"За великим рахунком, вони мали рацію. Тому що і попередня, і нинішня українська влада, на жаль, не проявила достатньої виваженості у підготовці до такої широкомасштабної агресії з боку рф. Але поруч із тим мобілізація населення та, відверто скажу, доволі стійка позиція вищого військового й політичного керівництва країни дали нам можливість вистояти. Хоча, звісно, дехто із наших західних партнерів досі скептично ставиться до можливості перемоги України над рф, але навіть їхня риторика вже суттєво змінюється. Вона ще не набула остаточно виражених обрисів, які б проявлялися у достатній допомозі Україні. Однак все ж таки ми бачимо суттєві зміни — особливо якщо порівнювати початок широкомасштабного вторгнення і нині", — підкреслює Клочок.

Він зазначає, що для самого Заходу це свідчить про виникнення дискусії щодо подальшого співіснування з росією.

"Багато західних країн мали з рф і потужні торговельні, і дружні дипломатичні відносини. Нині ці країни змінили свою позицію, принаймні публічно. Тому саме в цій частині ставлення до відносин з росією та до України стало зовсім іншим", — вважає експерт.

Прощавай, "руcскій мір"!

Українське суспільство за цей рік також зазнало кардинальних перетворень.

"Повномасштабна агресія змусила українців суттєво переглянути своє світосприйняття. Бо ми, як підтверджують соціологічні дослідження, багато у чому покладалися на сподівання, на якісь домовленості з росією, які б не допустили цю війну. Покладалися на компроміс щодо нашого членства у НАТО, щодо розширення Європейського союзу тощо. Тепер такі дискусії просто зникли, і це є одним із показників майбутнього політичного вектора України", — констатує Валерій Клочок.

Политический эксперт Growford Institut Валерий Клочок
Валерій Клочок

"Фактично ми вже не на одне покоління відійшли від російського світу. Звісно, років через сто, а можливо, і трохи раніше, ми зможемо мати з росією інші відносини. Але на сьогоднішньому етапі будь-які розмови на цю тему, які б були сприйняті хоча б певною частиною українського суспільства, фактично зникли. І це справедливо", — вважає експерт.

Олег Постернак називає 2022-й роком екзистенційних наслідків для України.

"Певний струс — поколінський струс, струс соціальний, політичний — він, безумовно, є, і частина українців, на жаль, опиниться за межею бідності. Політично ми бачимо повну мобілізацію суспільства — волонтерів, влади, військових задля вирішення базової, стратегічної задачі: визволення України та відновлення кордонів 1991 року. Поки стоїть це базове завдання, всі інші проблеми, пов’язані з соціально-економічним розвитком, політичні дебати відсунулися на другий план", — зазначив Постернак.

За його словами, українці довели не лише світу, а й самим собі, що українська держава існує де-факто, а не тільки де-юре.

"Бо українська держава – це інституції, які довели свою спроможність захищати український народ, реалізовувати стратегію боротьби за власну самобутність та ідентичність. Україна має власну мову, має серйозну, потужну українську культуру, яка здатна щось демонструвати світу, має людей, які не на словах і не за гроші можуть захищати свою країну", — підкреслив Постернак.

Фундамент майбутнього

Ще одним важливим підсумком цього року є те, що суспільство починає розуміти необхідність докорінних змін у країні, вважає Валерій Клочок.

"Широкої дискусії з цього питання ще немає, але у суспільства є чітке усвідомлення того, що у такому ключі, як раніше, Україна існувати вже не може. Я маю на увазі інституційні засади організації влади, місцевого самоврядування, боротьби з корупцією тощо. Після перемоги це все однозначно зміниться, отримає абсолютно інший вимір та інші форми. Ці дискусії лише починаються, але чимало і військових, і громадських активістів вже порушують це питання. Політики старої формації про це говорять менше, бо теперішня система для них зручна. Тим не менш, питання вже виходить на абсолютно новий рівень", — зазначає експерт.

війна