Суд виніс компромісне рішення. Чому Медведчук уник ув'язнення
Поділитися
Два дні баталій та інтриг навколо судового процесу над Віктором Медведчуком закінчилися домашнім арештом. Прокуратура клопотала про ув'язнення політика з можливістю вийти на свободу під заставу у розмірі 300 мільйонів гривень. Втім, Печерський районний суд Києва не став відправляти підсудного в СІЗО, обравши більш м'яку міру запобіжного заходу. Тепер нардеп зобов'язаний здати закордонні паспорти, одягнути електронний браслет і цілодобово перебувати за місцем постійної прописки. Домашній арешт триватиме для нього щонайменше до 9 липня 2021 року.
На відміну від свого "подільника" Тараса Козака, який перебуває на лікуванні в Білорусі, Медведчук не виїхав з України. Він добровільно прийшов для вручення підозри до Офісу генерального прокурора, а на наступний день – у суд.
Новини. LIVE розбиралися, чому Медведчук не покинув країну і як йому вдалося оминути тюрму.
Путіну Медведчук потрібен в Україні
Коли 11 травня СБУ прийшла з обшуком до помешкання Віктора Медведчука, його не виявилося вдома. Майже добу не було жодної інформації про місцезнаходження політика. У ЗМІ почали поширюватися чутки, що за домовленістю з владою він перетнув кордон і, швидше за все, переховується в Росії. Однак, на наступний день нардеп дещо несподівано прийшов у відомство Ірини Венедіктової для отримання підозри у звинуваченнях про державну зраду і спроби розкрадання природніх ресурсів в окупованому Криму.
Чому Медведчук не поїхав, вочевидь, маючи таку можливість? Що змусило його залишитися і добровільно погодитися на судовий процес? Причини для цього, як мінімум, дві.
Читайте також: Зеленський на піку популярності: що може зруйнувати рейтинг президента?
По-перше, Медведчук потрібен Кремлю в Україні. Він був і залишається ключовим комунікатором між Москвою і Києвом. Більш довіреної людини у Путіна в Україні немає, ряд процесів в російсько-українських відносинах замикаються саме на Медведчуку. Якби він виїхав в РФ, то банально втратив би свою цінність для Кремля. Тому і залишився.
Друга причина лежить у площині внутрішньо-української політики. У певній мірі, Медведчуку вигідний судовий процес над ним. Після закриття трьох телеканалів він втратив медійну підтримку. Без власних ЗМІ йому дедалі важче залишатися публічним політиком, а завдяки кримінальній справі до нього якийсь час буде прикута увага журналістів. Власне, завдячуючи звинуваченням СБУ і ОГПУ, йому вдалося повернуть в публічне поле, допоки триватимуть суди.
Чому Медведчук не опинився в тюрмі?
Не встиг Печерський суд 13 травня зачитати куму Путіна постанову про домашній арешт, як "адвокати" Офісу президента почали наввипередки заявляти, що це найкраща із можливих постанов. Вочевидь, своїми меседжами вони намагалися випередити критиків з "правого" табору, для яких відповідне рішення суду явно здалось занадто м'яким по відношенню до особи, яка підозрюється у державній зраді.
Читайте також: Підозра після санкцій: чи є політичне майбутнє у Медведчука?
"Суд відправив Медведчука під цілодобовий домашній арешт. Обрано оптимальне рішення. Не буде мітингів під СІЗО і створення вигідної для Росії картинки про "політв'язня". Так, Медведчук буде жити в своєму палаці, але його будуть показувати в трансляціях на всю країну, а йому доведеться там регулярно приймати правоохоронців, які перевірятимуть батарейки в браслеті, помилкові сигнали про втечу і умови утримання. Але і свободою, як було б при заставі, не скористаєшся", - написав у соціальній мережі Сергій Лещенко.
Працюючи членом наглядової ради державного акціонерного товариства "Укрзалізниця", Лещенко має достатньо вільного часу, щоб хвалити владу при потребі і без потреби. Втім, раціональне зерно в його словах все ж таки є.
Справа у тому, що КПК України передбачає, що ув'язнення без права внесення грошової застави як міра запобіжного заходу може застосовуватися лише до тих осіб, які вчинили насильницькі злочини. Державна зрада і розкрадання надр, які інкримінують Медведчуку, не є насильницьким злочином. А тому із зали суду він у будь-якому випадку вийшов би на свободу. При цьому, якби суд звільнив його під заставу, на нього наклали б значно менше обмежень, ніж коли він перебуватиме під цілодобовим домашнім арештом. У нього була б можливість вільно переміщатися країною, відвідувати ВРУ, а так йому доведеться весь час знаходитися у власному помешканні. Тому домашній арешт справді видається оптимальною мірою у ситуації, що склалась.
Політичний експерт Олександра Решмедилова вважає, що рішення суду по Медведчуку компромісне. Мовляв, воно виносилося ні в інтересах Банкової, ні в інтересах "лівої" опозиції.
"Постанову суду можна назвати "посередині", вона без перегинів. Не можна сказати, що суд підіграв одній зі сторін. З однієї сторони, не можна звинуватити, що суд підіграв Медведчуку, не скажеш, що все продано і куплено. А з другої - не скажеш, що суд ручний і виконував вказівки влади", - прокоментувала вона у розмові з Новини.LIVE.
Щоправда, не слід виключати, що влада все ж скористається рішенням Печерського суду у своїх інтересах. "Поблажливе" ставлення до Медведчука дозволяє Банковій говорити про заангажованість і профнепридатність судів. Що, у свою чергу, можна використати для виправдання облюбованих Зеленським санкцій РНБО, як "єдиного ефективного механізму правосуддя".
Читайте також: Корупція чи розправа: чому до Кличка прийшли з обшуками?
Втім, публічний розгляд справи Медведчука-Козака зіграв також на руку "Опозиційній платформі – За життя". На думку Решмедилової, він продемонстрував єдність "ОПЗЖ", спростувавши численні розмови про те, що партія начебто розпадається на групи Медведчука-Рабіновича і Бойка-Льовочкіна.
"На суді за спиною Медведчука стояла вся фракція. Це говорить про те, що партія єдина, хто би що не говорив про розкол "Опозиційної платформи". Ми побачили, що партія єдина в моменти радості, коли вся фракція святкувала День перемоги, і в моменти горя, коли разом зібралася на суд", - підсумувала вона.
Більше оперативних новин шукайте в Telegram Новини.LIVE.
Читайте Новини.LIVE!
