"Російський паспорт" ексзаступника міністра оборони: журналіст Ткач вибачився за оприлюднений фейк

Російський паспорт ексзаступника міністра оборони Лієва виявився фейком: Михайло Ткач попросив вибачення
Інформація про російський паспорт Олександра Лієва виявилась фейком

Журналіст "Української правди" Михайло Ткач попросив вибачення у Олександра Лієва, який нещодавно звільнився з посади заступника глави Міністерства оборони України за неправдиву інформацію про його російське громадянство. Оприлюднений журналістом документ виявився фейком. 

Про це Михайло Ткач написав на своїй сторінці у Facebook.

Читайте також:

Вибачення журналіста

"Найгірше, що може бути — це неправда. Учора я помилився. Я приношу вибачення Олександру Лієву. Інформація про російський паспорт Олександра Лієва, опублікована вчора, не відповідає дійсності", — йдеться в повідомленні.

Журналіст підкреслив, що всі причини виглядатимуть як спроби виправдати себе, а це точно не те, що має робити людина, коли переконалася у своїй неправоті.

"Наша новина спочатку була опублікована з позицією пана Лієва. Моє повідомлення заблокував фейсбук через публікацію особистих даних. Приношу вибачення читачам Української правди. Вітаю всіх причетних. Правда переможе", — підсумував журналіст.

Оприлюднення "російського паспорта" Лієва

2 лютого журналіст Михайло Ткач з посиланням на джерела в українській розвідці заявив, що Олександр Лієв, який обіймав посаду в.о. керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, нібито має російський паспорт. 

Ткач на своїй сторінці у Facebook показав фото того самого "паспорта", та користувачі мережі засумнівалися у його справжності. Пізніше допис зі сторінки Ткача зник. 

Сам Лієв інформацію спростував і заявив, що паспорта громадянина росії у нього не було ніколи. Він зазначив, що на фото документа, який показали журналісти, насправді зображений не він, а прізвище англійською мовою вказане неправильно.

Реакція Міноборони 

Згодом на це офіційно відреагували в Міноборони. У відомстві заявили, що на етапі працевлаштування до міністерства та протягом роботи там Лієв проходив відповідні обов’язкові перевірки, а Службі безпеки України надавалися відповідні матеріали з питання доступу до державної таємниці. Жодних заперечень від СБУ не надходило.

"Будь-яких фактів, які б підтверджували наявність у Олександра Лієва іншого громадянства, крім українського, до Міноборони не надавалося", — заявили в оборонному відомстві.

Водночас станом на 2 лютого Олександра Лієва звільнено з Міноборони за його власним бажанням, повідомили у відомстві.

Чому Лієв звільнився з Міноборони 

31 січня очільник громадської організації "Центр протидії корупції" Віталій Шабунін опублікував скандальні факти про Олександра Лієва, якого з літа 2022 року очільник Міноборони Олексій Резніков призначив підписувати збройові контракти відомства.

За даними Шабуніна, Лієв — уродженець м. Ухта республіки Комі (рф), екс-міністр курортів та туризму АР Крим часів Януковича. У березні 2014 року він в інтерв'ю "Громадському" закликав Київ "почути Крим" і "легалізувати референдум" на півострові. Також стверджувалося, що в січні 2006 року Лієв координував виставлення пікетів та блокпостів біля маяків, які за розподілом Чорноморського флоту CРCР мали відійти Україні, але незаконно утримувалися флотом рф.

Реагуючи на публікацію ЦПК, Лієв заявив у коментарі ЗМІ, що це — "сфабрикований вкид", спрямований проти міністра оборони. За його словами, компромат на нього - це нібито частина інформаційно-психологічної кампанії, про яку попереджували в ГУР. Щодо історії з кримськими маяками, Лієв заявив, що вона "абсолютно вигадана", а на заяви про те, що він уродженець російської Ухти відповів, що з 3 років "став мешканцем українського Армянська, АР Крим". 

Пізніше стало відомо, що Лієв написав заяву про звільнення на тлі скандалу, пов'язаного з його висловлюваннями про Крим. 

Нагадаємо, сьогодні, 3 лютого, СБУ заявила про виявлення масштабної схеми розкрадання державних коштів, які виділялися на харчування військовослужбовців Сил оборони України. Загальна сума збитків становить 119,5 млн грн.

Фото: ЦЖР