Рада провалила законопроєкт про підвищення штрафів для водіїв

У середу, 16 вересня, Верховна Рада не підтримала законопроєкт №15348, який передбачає посилення відповідальності за перевищення швидкості та інші порушення, що можуть призводити до травмування і загибелі людей на дорогах. Документ пропонував запровадити чотири рівні штрафів залежно від того, наскільки водій перевищив встановлену швидкість. Для систематичних порушників сума штрафу може зрости до 17 тисяч гривень.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на засідання парламенту.

Рада не підтримала нові штрафи для водіїв

Законопроєкт №15348 зареєстрували у парламенті 24 червня 2026 року після резонансних ДТП. Наразі за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год передбачений штраф 340 гривень, а більш ніж на 50 км/год — 1700 гривень.

Законопроєкт же передбачає чотири рівні відповідальності за перевищення швидкості:

• від 21 до 40 км/год — 680 гривень;
• від 41 до 60 км/год — 2040 гривень;
• від 61 до 80 км/год — 2720 гривень;
• понад 80 км/год — 3400 гривень.

Окремо пропонується посилити покарання для водіїв, які систематично перевищують швидкість. Якщо протягом року водій п'ять або більше разів притягувався до відповідальності за перевищення швидкості більш ніж на 60 або 80 км/год, за кожне наступне таке порушення йому загрожуватиме 17 тисяч гривень штрафу.

Також для окремих порушень пропонується скасувати можливість сплати штрафу зі знижкою 50%.

Як писали Новини.LIVE, 15 вересня Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт, який запроваджує кримінальну відповідальність за передачу банківських карток і доступу до рахунків для шахрайських схем. Зміни мають, зокрема, вдарити по так званих "дропах", яких використовують шахрайські кол-центри. За окремі порушення може загрожувати до восьми років позбавлення волі. 

Також парламент 15 вересня підтримав звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора, за відповідне рішення проголосували 317 народних депутатів. Напередодні президент Володимир Зеленський вніс до парламенту подання про його звільнення, а також відсторонив Кравченка від посади своїм указом. Рішенню передували конфлікт генпрокурора з НАБУ та САП і його заява про відставку.