Піднебесні маневри: що заважає Китаю напасти на Тайвань
Поділитися
КНР веде наполегливу агресивну політику щодо сусіда.
Поки в Європі йде найкровавіша за останні десятиліття війна між Росією та Україною, на іншому континенті — в Азії, зріє конфлікт, який у разі його розгортання обіцяє стати не менш драматичним. Йдеться про наміри Китаю силою приєднати до себе Тайвань.
Чи зможе КНР на це наважитися найближчим часом і що їй заважає, розбиралися Новини.LIVE.
Войовничість посилюється
У той час як Європа та США зайняті допомогою Україні для її перемоги над Росією, керівництво Піднебесної все голосніше заявляє свої права на чужу тайванську землю.
Дійшло до того, що вже сам лідер китайської Компартії пан Сі в своєму останньому зверненні до армії закликав її "посилити військову підготовку, орієнтовану на реальні бойові дії".
Варто зазначити при цьому, що така пряма заява трикратного керманича Китаю була зроблена на тлі завершення військових навчань, які стали відповіддю на візит президента Тайваню до США і мали на меті залякати норовливого сусіда.
Що стоїть за словами
Зазвичай за словами стоять справи. Інколи — не дуже приємні.
"Я думаю, що це — лише погрози, що Китай може застосувати силу у вирішенні питання Тайваню", — коментує ситуацію політолог, директор Центру прикладних політологічних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Але такі погрози, додав він, вже лунали місяць чи півтора, мовляв, Китай має готуватися до війн.
"Втім, більшість фахівців, зокрема, і — військових експертів, фахівців по Китаю вважають, що на сьогодні Китай не готовий до прямого військового зіткнення зі Сполученими Штатами", — зазначив Фесенко.
Специфіка китайської мови
Китай завжди у своїй зовнішній політиці використовує специфічну риторику, яка схожа на шифрограму.
"Риторичні форми", як сказав посол Китаю в Європейському Союзі. Тільки ці риторичні форми можуть бути або про партнерство без кордонів, або про підготовку до війни", — пояснив політолог.
Але що треба розуміти, продовжив він, ризик війни і проблеми з Тайванем існують, і вони надовго.
При цьому Фесенко переконаний, що цей виклик — на стратегічну перспективу. Адже Китай має на меті повернути Тайвань провести його реінтеграцію. Тому і демонструє, що він всілякими доступними для нього на даний момент способами свої бажання.
Інша річ — коли і як.
Рік "м'якої сили"
За словами Фесенка, наступного року на Тайвані мають відбудуться президентські вибори. Один із учасників від партії Гоміньдан виступає як раз за інтеграцію Тайваню з Китаєм.
Мені здається, припускає політичний аналітик, принаймні до наступного року Китай буде використовувати свою так звану тактику "м'якої сили". А ось далі — хто знає...
"Проте для того, щоб піти на воєнний конфлікт, Китай має підготуватися не тільки у військовому сенсі, але й зменшити свою економічну залежність від країн Заходу. А так йти зараз на прямий конфлікт із Заходом, треба бути Путіним, треба повторювати помилки Путіна", — говорить Фесенко.
А Китай, додає він, враховує помилки Путіна. І гра навколо Макрона це як раз врахування ситуації, яка склалася навколо Росії.
Граблів не буде
До того ж Китай врахував, що єдина позиція Заходу проти країни-агресора може бути досить вагомим чинником. Тому зараз Китай намагається розколоти Захід у питанні Тайваню.
"Але є ще й в нього, — констатує Фесенко, — не належна військова підготовка, економічна залежність від Заходу. Тому Китай буде ще готуватися, перш, ніж розпочати якісь активні агресивні дії".
Між тим, керівництво КНР у своїх заявах певною мірою копіює риторику Путіна.
"Я б так сказав, він використовує методику шантажу, залякування погрози військовою силою. Але все ж таки є і відмінність. Путін неодноразово застосовував воєнну силу. Або прямо, або опосередковано. Це і 2008 рік в Грузії, і 14-й рік в Україні, а також те, що зараз відбувається", — пояснює співрозмовник.
Отже Китай діє більш гнучко. Відтак, ця войовнича риторика Китаю на адресу Тайваню вона — в його стилі.
До речі, якщо згадати, то така сама риторика виходила від КНР в 50-ті роки минулого століття.
"Просто зараз, безумовно, все більш серйозно. І ризик того, що Китай поступово посилюватиме воєнний тиск або навіть може спробувати робити певну блокаду — такий ризик існує. Однак, здається, якщо Китай це буде робити, то не зараз, а трохи пізніше", — спрогнозував можливий розвиток азійських подій український політолог.
Відомо, що кожна думка рано чи пізно має звичку матеріалізуватися в той чи інший спосіб і з відповідними наслідками. Якого характеру набудуть китайські думки та їхні наслідки, можливо, скоро стане відомо.
Читайте Новини.LIVE!
