"Останнє" китайське попередження: що стоїть за мирними пропозиціями Піднебесної

Мирний план Китаю у війні України проти росії: суть
Фесенко оцінив можливість і наміри Китаю зупинити війну в Україні

Під кінець минулого тижня офіційний Пекін, як і обіцяв, оприлюднив так званий план "миру в Україні". Він отримав назву "Позиція Китаю щодо політичного врегулювання кризи в Україні".

У цьому документі влада Китаю озвучила до роковин повномасштабного вторгнення росіян в Україну свою позицію щодо "миру в Україні".

Читайте також:

Офіційний китайський документ складається з 12 пунктів, однак основний з них — це прямі переговори між Києвом та москвою.

Новини.LIVE спробувало розібратися, що насправді стоїть за цим документом, наскільки він може бути реалізований і які цілі ними переслідує безпосередньо сам Китай.

Папірець війну не зупинить

В Офісі Президента України досить скептично поставилися до 12 "китайських заповідей" і вважають, що "мирний план" Китаю щодо стабілізації ситуації в Україні не вирішить питання припинення війни. Адже позиція офіційного Києва і надалі залишатиметься незмінною — повне та безумовне повернення України до кордонів 1991 року.

Зокрема, радник Офісу Президента Михайло Подоляк відкинув пропозицію Китаю щодо врегулювання ситуації шляхом формули з 12 пунктів, один з яких — перемовини.

Михайло Подоляк
Михайло Подоляк. Фото: УНІАН

За словами Подоляка, ініціативи, які передбачають лише "припинення вогню", — це історія не про мир, а про заморожування конфлікту.

"Мирний план", який передбачає лише "припинення вогню" і, як наслідок, нову лінію поділу та продовження окупації території України — це не про мир, а про заморожування війни, програш нашої країни, наступні етапи російського геноциду", — висловив офіційну позицію української влади Подоляк.

Чи буде великим ККД

Схоже, навряд чи варто очікувати, що користь з китайського папірця буде великою.

Український політолог, директор Центру прикладних політологічних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вважає, що насправді коефіцієнт корисної дії з 12 "китайських пунктів" не буде дуже високим.

"Всі ці 12 пунктів достатньо абстрактні. Вони — про все хороше і проти всього поганого До того ж вони залишають простір для політичного маневру для Китаю, можна рухатися в різні боки, шукати при необхідності більш конкретні варіанти виходу з ситуації", — сказав Фесенко.

Володимир Фесенко
Володимир Фесенко. Фото: УНІАН

Крім того, впевнений він, Китай не хоче брати на себе якісь додаткові забов'язання або просувати якісь конкретний мирний план.

"Те, що вони кажуть, що це — їхня позиція, а не конкретний мирний план", — переконаний політолог.

Проблеми — з першої літери

Якщо брати до аналізу китайські пропозиції, то вже відразу виникає запитання з виконанням першого ж пункту. В деяких інших пунктах є і більше позитиву і більше сумнівів.

"Але перший пункт є ключовим, і він вже є сумнівним, неоднозначним, проблемним і суперечливим. В ньому йдеться про повагу до суверенітету двох сторін. А як тоді бути зі статусом окупованих територій в Україні — вони під чиїм суверенітетом: російським чи українським?" — коментує стан речей політичний аналітик.

Річ у тому, що факт анексії росією українські території українці не визнають ніколи. Як і більшість світового співтовариства.

"І, до речі, Китай — теж формально не визнав навіть анексію Криму. Тому ось питання: чий є суверенітет над цими територіями? І відповіді немає, а Китай залишає це свідомо за дужками і може тут бути дуже гнучким, росіянам казати одне, нам — інше", — зауважив Фесенко.

Отже, додав він, перша реакція на цей план — скоріш, критична або — скептична. Зокрема і з боку західних країн.

Не варто чекати на чудо

Війна розігралася тривала. І, звичайно, важко розраховувати на якісь зрушень. До того ж — відразу.

"Я не очікую, що ці пропозиції Китаю принесуть якісь прорив у переговорному процесі", — погоджується експерт.

Скоріше, йдеться про те, розмірковує він, що Китай діятиме більш активно, як ми це побачили вже у лютому.

Варто нагадати, що керівник китайської дипломатії пан Ван І, колишній міністр закордонних справ, вже провів зустрічі з українським міністром закордонних справ у Мюнхені і так само провів зустрічі в москві з росіянами.

Ван І та Лавров
Ван І та Сергій Лавров. Фото: Alexander Nemenov/REUTERS

Тобто китайці вже активізували свою участь у переговорному процесі.

"Думаю, цей активний рівень у них буде спостерігатися і далі. А, можливо, навіть і посилиться", — не виключає Фесенко.

За його словами, позитив спостерігається у тому, що за цим планом Китай підтримує продовження "зернової угоди"; він виступає проти використання ядерної зброї. А ось вже у пункті "забезпечення безпеки ядерних електростанцій" не вказують від кого.

"Але якщо вони будуть сприяти цьому процесу, то добре", — переконаний Фесенко. 

Чи можна довіряти миротворчій місії Китаю

Отже, великих звершень очікувати не слід. Але нам теж треба бути обережними. Адже Китай відомий своїми подвійними підходами з розряду "і вашим, і нашим".

"Вони хочуть миру справді. І будуть сприяти тому, щоб війна завершилася. Однак їм не важливо на яких умовах вона завершиться, на відміну від нас. До того ж вони мають своє протистояння із Сполученими Штатами. Відповідно, у цьому сенсі можуть трохи підігравати росії", — не виключає співрозмовник. 

Чи може Китай постачати зброю росії

Останніми тижнями знову акитвізувалося питання можливого постачання Китаєм зброї росії. Отже, виникає думка: а чи не є ця "мирна формула" від Китаю ширмою?

"Я не думаю, що вони будуть так відкрито допомагати росії. Оскільки зараз скрізь обговорюється тема можливості постачання зброї російській федерації. Я думаю, що якщо вони і будуть це робити, то таємно, в обмежених масштабах", — переконаний Фесенко.

Путін Сі Цзіньпін
Фото: REUTERS

З іншого боку, політолог впевнений, що Китай не зацікавлений у тому, щоб росія повністю програла цю війну. Тому що це послабить позиції Піднебесної у протистоянні із Сполученими Штатами.

Однак, у той же час, китайці будуть сприяти поступовому руху до якогось мирного способу припинення цієї війни.

Інша річ, коли і як це може спрацювати. Поки що тут питань більше, ніж відповідей.

Фото: REUTERS/Wolfgang Rattay