Членство в НАТО через ПДЧ: що означає для України рішення Брюссельського саміту?
Поділитися
Саміт НАТО у Брюсселі закінчився для України позитивною новиною. Вперше з 2008 року у воєнно-політичному блоці заявили, що наша країна зможе приєднатися до Альянсу після виконання Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Однак, конкретних термінів, коли Україні нададуть такий план, на саміті не було озвучено.
Новини.LIVE розбиралися, наскільки рішення Альянсу є важливим і чи наближає воно Україну до набуття повноправного членства в НАТО.
Позитивний сигнал
У січні 2008 року тодішні президент Віктор Ющенко, прем'єр-міністр Юлія Тимошенко і голова ВРУ Арсеній Яценюк звернулися до НАТО з офіційною заявою, в якій вищі посадові особи вперше просили надати Україні План дій щодо членства. Відповідь Альянсу на їхнє звернення прозвучала через кілька місяців під час Бухарестського саміту, де було погоджено декларацію про те, що Україна і Грузія зможуть у майбутньому стати членами НАТО.
Втім, у наступні роки євроатлантична інтеграція України загальмувалась. У 2010-му Віктор Янукович ліквідував Міжвідомчу комісію з підготовки до членства в НАТО, а до теми співпраці з Альянсом українська влада повернулися лише після 2014-го. У 2018 році Верховна Рада затвердила поправки до Конституції, які закріпили євроатлантичний і європейський курс України. Крім того, з початку російської агресії офіційний Київ регулярно звертався до Альянсу з пропозиціями розширити формат співпраці та закликав надати країні ПДЧ.
Цьогоріч з саміту НАТО таки надійшли позитивні сигнали. Вперше за останні 13 років лідери Альянсу запевнили, що Україна зможе стати членом НАТО, пройшовши процедуру ПДЧ.
"Ми підтверджуємо рішення, ухвалене у 2008 році на Бухарестському саміті НАТО, про те, що Україна стане членом Альянсу і при цьому План дій щодо членства (ПДЧ) буде невід’ємною частиною цього процесу", - йдеться у документі, ухваленому 14-го червся на саміті у Брюсселі.
За словами Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, Київ повинен продовжити рухатися шляхом реформ, які наблизять повноправне членство країни в Альянсі.
Читайте також: "Безвіз" Зеленського: чи отримає Україна План дій щодо членства в НАТО?
З приводу перспектив вступу України до воєнно-політичного блоку у ході саміту також висловився Джозеф Байден. Президент США зазначив, що країна все ще має зосередитися на боротьбі з корупцією, а для отримання членства переконати членів Альянсу, що буде непросто.
"Їм ще потрібно вичистити корупцію, відповідати іншим вимогам, щоб почати виконувати План дій щодо членства, тож побачимо", - наголосив він.
При цьому Байден заявив, що Україна зможе приєднатися до НАТО, попри незавершені військові дії на її території. Слова президента США можуть означати, що в Альянсі готові переглянути Статут організації, який забороняє ухвалювати рішення щодо надання членства державам, в яких є військові і територіальні конфлікти.
У самому Києві рішення саміту НАТО сприйняли без особливого ентузіазму. Офіс Президента подякував за нього і, водночас, поскаржився на відсутність чітких часових рамок щодо отримання Україною ПДЧ.
"Ми вдячні членам НАТО за таке цілком логічне рішення, яке повністю підтвердило рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року. Водночас, у рішенні цьогорічного саміту відсутні конкретні часові межі наступних кроків у нашому зближенні з НАТО, на які ми сподівалися", - сказав Володимир Зеленський.
То ж, чи стали результати саміту перемогою для України?
Чи гарантує ПДЧ членство в НАТО?
Процедура приєднання до НАТО через виконання ПДЧ була запроваджена у 1999 році на саміті у Вашингтоні. До того надання членства, наприклад, Греції і Туреччині було політичним рішенням, щоб позбавити Радянський союз можливості впливати на них і не допустити війни між ними через територіальні претензії на острів Кіпр. При цьому самі держави не виконували жодних вимог.
Читайте також: Місце України в Женевському саміті: про що домовляться Байден з Путіним?
Аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач вважає, що в України також був шанс приєднатися до Альянсу в результаті політичного рішення. Однак, комюніке Брюссельського саміту означає, що їй запропонували йти більш довгою процедурою, виконуючи План дій щодо членства.
"Рішення саміту не спрощує нашу задачу щодо набуття повноправного членства в НАТО. Це закриває нам шанс набуття членства без ПДЧ за процедурою ad hoc, тобто політичним рішенням", - розповів експерт у коментарі Новини.LIVE.
НАТО і США послали Україні сигнал, що вона залишається союзником і що західні партнери підтримують її євроатлантичні прагнення. Однак, за словами політолога Андрія Окари, шлях до членства в Альянсі може бути тривалим, зважаючи на позицію Росії.
"НАТО і, зокрема, Байден не сказали ні "так", ні "ні". Вони сказали, що Україна може стати повноправним членом, якщо будуть виконані певні умови. В України була гіпотетична можливість потрапити в НАТО завдяки вольовому рішенню без виконання вимог про боротьбу з корупцією, реформу СБУ і т. д. Корумпованим Болгарії і Румунії не відмовили і НАТО від цього не розвалилося. Зараз ми бачимо, що ексклюзивна можливість інтеграції до Альянсу зірвалася. Звичайний сценарій інтеграції в НАТО з дотриманням всіх стандартів може бути дуже довгим і травматичним, оскільки Росія сприймає таку можливість для України, як екзистенційну небезпеку для себе і буде перешкоджати їй", - сказав політолог у розмові з Новини.LIVE.
У той же час варто розуміти, що отримання Плану дій щодо членства не може бути кінцевою ціллю для України, оскільки являється лише покроковим сценарієм з імплементації всередині держави стандартів НАТО.
"Наша мета - не ПДЧ, а членство в НАТО і гарантії колективної безпеки для України. ПДЧ - це той інструмент, який показує, чи готова країна до членства в НАТО, чи досягла вона сумісності у військово-безпековій сфері, чи відповідає критеріям правової держави, чи дотримуються в ній права людини, чи працює в країні ринкова економіка і т. п. ПДЧ - це механізм, як досягнути сумісності стандартам НАТО", - пояснив Володимир Горбач.
При цьому шлях від отримання, реалізації ПДЧ і до ухвалення рішення про прийняття країни в НАТО може розтягнутися на роки, а то й на десятиліття. Теперішні члени НАТО по-різному проходили етап кандидатства. Албанія отримала План дій у 1999 році, а членом Альянсу стала у 2008-му. Чорногорія приєдналася до ПДЧ у 2009-му, а до НАТО її прийняли через вісім років. Зате Північній Македонії знадобився аж 21 рік - чекати їй довелося з 1999-го до 2020 року.
Читайте також: Україна хоче в НАТО: чи є консенсус в Альянсі?
Але навіть виконання всіх пунктів ПДЧ не гарантує набуття членства в НАТО. Справа у тому, що остаточне рішення про приєднання держави до Альянсу ухвалюється консенсусним голосуванням всіх країн-членів блоку. І якщо хоч одна країна проти, затвердження відповідного рішення відкладається, поки не буде знайдений компроміс, на що можуть піти роки.
Що ж стосується України, то наразі в НАТО такого компромісу немає. Німеччина, Франція, Італія, Угорщина неодноразово заявляли, що не підтримують сценарій з розширенням Альянсу до російських кордонів. Чи зміниться їхня позиція у разі отримання і виконання Україною ПДЧ - покаже час.
Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.
Читайте Новини.LIVE!
