Мар'ян Ощановський

Журналіст

Володимиру Зеленському дуже потрібні практичні результати співпраці з Заходом, які можна буде "продати" виборцю. Для Петра Порошенка таким кейсом став безвізовий режим з ЄС. Чинний президент розраховує на отримання Плану дій щодо членства в НАТО.

Новини Live розбирався, наскільки реально для України найближчим часом приєднатися до ПДЧ.

У Зеленського є мрія

Після перемоги на президентських виборах у 2014 році Петро Порошенко марив історіями успіху. Оскільки Майдан стояв, в першу чергу, за інтеграцію з західним світом, Порошенко за будь-яку ціну намагався продемонструвати зближення з ЄС. І не просто на рівні голослівних заяв. Потрібен був конкретний результат, який оцінять виборці.

Розуміючи, що однієї каденції для вступу в Євросоюз чи НАТО точно не вистачить, п'ятий президент взявся реалізовувати більш практичний план – отримання Україною безвізового режиму з ЄС. На втілення в життя такого плану пішли три роки. Після тривалих переговорів дипломатів і керівництва держави 17 травня 2017 року в Європарламенті відбулася урочиста церемонія підписання законодавчого акту, яким було запроваджено безвізовий режим для громадян України. На практиці безвіз запрацював для українців через 20 днів – 11 червня.

Хоча безвізовий режим з ЄС та отриманий згодом від Константинополя Томос про визнання Української православної церкви не допомогли Порошенку переобратися президентом, вони все ж залишилися тими досягненнями, з якими можна йти на вибори.

Порошенко відкрив символічні двері в безвізову Європу

Для Володимира Зеленського також важливо мати свої історії успіхів на зовнішньополітичній арені. Він, як і його попередник, розуміє, що в найближчі кілька років проривних результатів у співпраці з Заходом не буде. Однак, за інформацією Новини Live, в Офісі президента переконані, що "безвізом" Зеленського міг би стати План дій щодо членства в НАТО.

Безвізовий режим не став гарантією приєднання до ЄС, зате зблизив Україну з Європою, що позитивно оцінили громадяни. На аналогічний ефект Банкова очікує від отримання ПДЧ, оскільки зближення з НАТО більшість українців сприймають, як можливість для завершення війни.

Від ПДЧ до НАТО

Немає універсальних критеріїв, які були б однаковими для всіх держав, що прагнуть отримати План дій щодо членства в НАТО. Раніше країни-кандидати після виконання поставлених перед ними вимог одразу ставали членами Альянсу. Однак, у 1999 році процедуру ускладнили. Відтоді перед вступом до НАТО необхідно пройти проміжний етап у вигляді ПДЧ.

Різні країни по-різному проходили етап кандидатства до НАТО. Наприклад, Албанія отримала План дій у 1999 році, а членом Альянсу стала у 2008-му. Чорногорія приєдналася до ПДЧ у 2009-му, а до НАТО її прийняли через вісім років. Зате Північній Македонії знадобився аж 21 рік – чекати їй довелося з 1999-го до 2020 року.

Україна вперше звернулася до НАТО з пропозицією надати їй ПДЧ у 2008 році. Тоді президент Віктор Ющенко, прем'єр-міністр Юлія Тимошенко і спікер парламенту Арсеній Яценюк надіслали генеральному секретарю Альянсу відповідний лист, який члени НАТО розглянули на саміті в Бухаресті. Результат був невтішний – Україні відмовили в наданні ПДЧ.

У 2010 році Віктор Янукович ліквідував міжвідомчу комісію з підготовки країни до членства в НАТО. До теми співпраці з Альянсом повернулися лише після 2014 року. У 2018 році Верховна Рада затвердила поправки до Конституцій, які закріпили євроатлантичний і європейський курс України. Однак, офіційних переговорів щодо отримання ПДЧ влада не вела. І лише в останні місяці Банкова почала активно торпедувати цю тему.

На початку квітня Зеленський чи не вперше висловив сподівання на підтримку союзників по НАТО у питанні надання Україні Плану дій.

"Вітаю партнерів з НАТО з річницею Північноатлантичного договору! Сподіваємось на розширення нашої практичної співпраці для зміцнення євроатлантичної безпеки. Розраховуємо на підтримку союзників у наданні ПДЧ Україні. Армія України сильна і продовжує необхідні реформи", – написав він тоді у Twitter.

Зустріч Зеленського з Блінкеним

Згодом свої меседжі про ПДЧ український президент повторив на зустрічах з президентом Франції Еммануелем Макроном і держсекретарем США Ентоні Блінкеном. А голова ОПУ Андрій Єрмак після розмов з Блінкеном і його заступницею Вікторією Нуланд навіть запевнив, що США підтримали надання Україні Плану дій. Щоправда, його заява виявилася дещо поспішною, оскільки за підсумками розмови Блінкена з Зеленським з офіційної відповіді викреслили підтвердження згоди зі сторони США.

Наразі Офіс президента покладає сподівання на саміт НАТО, який пройде 14 червня у Брюсселі. На ньому будуть ухвалені рішення за напрямками: зміцнення Китаю, агресивні дії Росії, загроза тероризму, кібератаки і руйнівні технології. Оптимісти на Банковій також очікують, що на цьому саміті також можуть розглянути питання про отримання Україною Плану дій.

Передчасний оптимізм чи надія є?

Політолог Андрій Миселюк вважає, що сподівання ОПУ марні, оскільки влада робить багато заяв і звернень, але на практиці не виконує "домашні завдання", які б пришвидшили рух України до НАТО.

"У мене виникає відчуття дежавю з часами президентства Ющенка. Йому НАТО, США та інші члени Альянсу на пальцях пояснювали, що потрібно зробити Україні для отримання ПДЧ. Зате Ющенко вказував на Росію по сусідству, як на вагомий аргумент надати членство і постійно повторював про ПДЧ. Чим тоді все закінчилося, добре відомо - на Бухарестському саміті Україні відмовили у ПДЧ. Аналогічним для Зеленського буде результат цьогорічного саміту НАТО в Брюсселі", – сказав політолог у коментарі Новини Live.

Штаб-квартира НАТО

На відміну від свого колеги, експерт з міжнародної політики Вадим Трюхан налаштований не настільки песимістично. Він вважає, що, як мінімум, представників України запросять в Брюссель, аби поговорити про ПДЧ.

"До саміту залишився цілий місяць. Думаю, наші дипломати ще попрацюють у столицях держав-членів НАТО і Україна все ж таки буде запрошена для участі в саміті", – розповів він.

За словами експерта, в України побільшало адвокатів в НАТО, а тому шанси на надання ПДЧ вже найближчим часом зростають. Зокрема, таким адвокатом стала Чехія після того, як розслідування встановило причетність російських спецслужбістів до підриву складів зі зброєю на її території.

"НАТО – неоднорідне. До нього входять держави східної Європи, які вважають, що Альянсу треба розширюватися. Вони виступають адвокатами України, Грузії і навіть Молдови, де відбуваються дуже непрості внутрішньополітичні процеси. Нова Європа як ніхто розуміє, чим може обернутися експансіоністська зовнішня політика Росії. Вона пережила комуністичний устрій, тоді як стара Європа останні 70 років жила спокійно. Німеччина, Франція не бачать підстав надавати Україні ПДЧ, тому надія на нову Європу. Я думаю, що до останнього дня, до 14 червня, коли має початися саміт НАТО, буде відбуватися боротьба між ідеями старої і нової Європи. Чиї ідеї переможуть – побачимо безпосередньо на саміті", – додав Трюхан у розмові з Новини Live.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram Новини Live. 

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися