5 образ Польщі на Україну, — підсумки року у стосунках із західним союзником
Поділитися
Драматичні політичні події в Польщі, важка ситуація на фронті в Україні та серія відверто образливих висловлювань президентів двох держав — це видима картина політичного року, що минає. За лаштунками ж розвиваються процеси, наслідки яких побачимо протягом найближчих років.
Не все з цих процесів можна було зупинити, але стримати емоції не завадило б. Це рік загублених шансів: там, де треба переконувати, не варто кричати.
Образа президентів
У 2023 рік Польща увійшла вже з передчуттям майбутньої виборчої кампанії: у опонентів влади консерваторів "Право і Справделивості" Ярослава Качинського було велике бажання реваншу.
Справді, ПіСовці вже були при владі дві каденції, вісім років (до речі, перед тим ті самі дві каденції владарювали праві ліберали "Громадянської коаліції" Дональда Туска).
Звісно, політичні технології передбачали, що по владі вдарять за її ж невідповідне ставлення до власного електорату. Так і відбулося.
Ультраправа антиукраїнська партія "Конфедерація" звинуватила владу у нехтуванні інтересів власних аграріїв (селяни — основний виборець ПіС, і кампанія виборів у Сейм показала великі втрати підтримки партії саме серед базових виборців) на догоду українцям.
Польська влада намагалась продемонструвати зворотнє, заблокувала український сільскогосподарський транзит, внаслідок чого виник конфлікт між офіційним Києвом і Варшавою. І це ключовий момент.
Президент України Володимир Зеленський публічно звинуватив "деякі європейські країни" у підігруванні Росії. Поляки прийняли такий несправедливий докір на свій рахунок, і президент РП Анджей Дуда відповів не менш емоційно, що Україна нагадує того, хто "тоне", і Польща має право боронитися, щоб разом не піти на дно. Це теж доволі образливо і нераціонально.
Підсвідомо Дуда, соратник Качинського, мав на увазі, що його візаві і особистий друг (а президенти до того демонстрували дуже теплі стосунки, після початку великої війни) в Києві насправді топить польську владу.
Так виглядало: мовляв, влада ПіС максимально допомагала Україні і отримала удар під дих. Не кажу, що це обʼєктивно, але саме так це сприймалося за нашим західним кордоном.
Відносини президентів так і не відновились. Україна навряд чи зможе розраховувати на таку беззастережну підтримку польського глави держави, як до того часу, а Дуда на посту головуватиме ще понад рік.
"Зрада" з Німеччиною
Ми памʼятаємо, як лідер ПіС Яорслав Качинський публічно сперечався з Німеччиною і пропонував передати систему "Петріот" не Польщі, а саме Україні.
Спочатку його це рішення називали мало не божевільним представники тодішньої опозиції в Польщі — мовляв, цю систему ПВО не отримає ніхто, і це суперечить інтересам Польщі.
Але сталося інакше – "Петріот" отримала Україна, і це була перша така установка для нашої воюючої країни. Тим це й цінне. Була й дискусія про танки "Леопард", де Варшава також займала абсолютно проукраїнську позицію…
Але в певний момент, власне після публічного обміну любʼязностями президентів Зеленського та Дуди, у розпал виборчої кампанії в Польщі стало очевидно, як відносини по лінії Київ-Берлін зблизилися. У Варшаві у владних кабінетах це сприйняли як зраду.
Дійсно, на початку війни Берлін не поспішав з постачанням важкого озброєння Києву, хоча це було критично важливо.
Нинішня польська влада, мається на увазі коаліція в Сеймі і уряд Дональда Туска, починають проводити більш скоординовану політику з Берліном та Брюсселем. Це не добре і не погано.
Просто за ракети "Таурас" або інше озброєння для нас ніхто вже так завзято не боротиметься, якщо Берлін чи Брюссель буде проти.
Образа звичайного поляка
Польське суспільство відгукнулось дуже емоційно і віддано на нашу біду: мільйони біженок приймали польські родини, годували, ділились усім. Зараз настрої змінюються. І Зеленський вже не сприймається таким героєм, як на початку війни.
Поляки почувають себе трохи ошуканими. Бо й про відбудову України вже говорять без них. І відчуття вдячності вони спостерігають все менше.
Так, це субʼєктивно. Але продуктів у кошиках мереж супермаркетів "на допомогу України" стає все менше. Лакмус настроїв такий: ми віддали Україні все, що могли, навіть більше — озброєння, наших "Крабів", літаків, а вони тепер вирішують справи за нашими спинами.
Приблизно так думають мої знайомі поляки.
"Чому наша малина згнила, а українська — ні?"
Польща прийняла найбільше біженців з України, але так і не отримала 16 млрд євро відшкодування від ЄС.
Брюссель сперечався з владою польских консерваторів про невідповідності у засадах права країни, вимагав виправлення недемократичних норм законодавства. Але ж ми бачимо, як зараз пропонують "демократичному" угорському уряду Орбана різні преференції в обмін на розблокування допомоги для України в 50 млрд євро.
Отже, чи могла влада України заступитись за владу Польщі, щоб розблокувати 16 млрд для Польщі? Мабуть, так.
Тоді польські сільгоспвиробники отримали би дотації, і їхня малина не згнила б, і не тільки малина (адже вони скаржились, що всі сховища, принаймні у східній Польщі, були зайняті українською продукцією).
Але маємо парадокс: будь-яка польська влада, з огляду на розчарованого і роздратованого власного національного виробника, вже буде досить обережною в стосунку до України.
Образа як спадщина для нової влади. Чи прагматизм?
Офіційний Київ дуже сподівався, що нова польська влада швидко розблокує кордони, які перекрили польські аграрії та перевізники, і відносини знову будуть партнерськими. Але вийшло трохи не так.
Польський уряд мусить дбати про інтереси власних громадян, у тому числі підприємців, які поки що жодних дотацій на отримали.
Так, вплив Туска в ЄС спроможний сприяти вирівнюванню ситуації. Фактично, уряд вже говорить про дотації для національних виробників. Але той же самий уряд вже озвучує, що позиція Польщі буде досить прагматичною і чіткою у відстоюванні інтересів РП на переговорах про вступ України до ЄС.
Що це означає? Можливо, йтиметься про обмеження для українського бізнесу, поновлення квот і багато інших пропозицій. Але Україна вже не піде жалітися на Польщу ні до СОТ, ні до ЄС. Бо нічого особистого, тільки відстоювання інтересів.
Це напружує напередодні дуже важкого 2024 року. А українські кошики в польських супермаркетах дедалі більш порожні.
Читайте Новини.LIVE!
