Влада закінчується восени: коли українцям чекати виборів

Цієї осені в Україні завершується офіційний мандат на виконання своїх повноважень у народних депутатів. За логікою речей, треба проводити вибори, як би не одне вагоме "але". Ім'я йому — війна. Адже відповідно до положень закону про військовий стан, вибори в країні під час війни заборонено проводити. А втім, останнім часом все більше ширяться чутки, що виборчу кампанію таки можуть розпочати, а дехто з політичних діячів вже починає розкручувати колесо прихованої агітації.

Новини.LIVE спробувало розібратися, наскільки можливо в теперішніх умовах проводити вибори та що з цього може вийти.

Чому заговорили про вибори

Варто сказати, що чутки про можливість проведення виборів почали набирати вагу ще з минулого року. І є дві причини, чому вони виникають.

"Відразу скажу, що я дуже скептично ставлюся до цього", — взявся проаналізувати ситуацію політолог, директор Центру прикладних політологічних досліджень "Пєнта" Володимир Фесенко.

По-перше, пояснює він, це пов'язано з тим, що були і є очікування відносно швидкої перемоги, що ось-ось війна закінчиться. Тим більше, що деякі посадові особи обіцяли це, натякали на це. А якщо йдуть такі розмови, то з'являється розуміння, що відразу після війни треба готуватися до виборів. У цьому переконані у владі, і цього чекає опозиція.

Вибори два в одному

А ось тут ми підходимо до другої причини появи "виборчих" чуток.

У владі та дехто в опозиції переконані, що оскільки зараз у чинного Президента Володимира Зеленського дуже високі рейтинги, то він би переміг на президентських виборах вже у першому турі, якщо би вибори відбулися зараз. Відповідно вигідно провести і президентські, і парламентські вибори якомога скоріше, не чекаючи, коли повністю завершиться війна, і навіть якщо виникне умовна можливість "поставити" війну на паузу, тимчасово припинити воєнний стан і провести вибори.

"Це політтехнологічно вигідно, поки у влади є високі рейтинги. Така логіка, я б сказав, як політико-психологічний стимулятор впливає на наших політиків. І, як це не парадоксально, — на нашу опозицію теж. Ось дві причини, чому ця тема обговорюється", — поділився думками Фесенко.

Водночас він зауважив, що дуже сумнівається у реальності реалізації таких дій.

Чи є передумови закінчення війни

Будемо відверті, є величезні сумніви, що війна завершиться в найближчі місяці, як би не хотілося зворотного.

"Я поки не бачу жодних (підкреслюю!) жодних передумов для закінчення війни. Я взагалі вважаю, що прогнози деяких наших військових керівників і політиків про те, що ось навесні або влітку ми вже визволимо Крим, війна завершиться — це, скажімо так, не відповідає дійсності", — наголошує політолог.

Навпаки, додає він, якщо звернути увагу, наші західні партнери говорять про ризики затягування війни.

При цьому, звертає увагу Фесенко, не йдеться про затягування війни в нинішніх формах, оскільки інтенсивні та тривалі бойові дії не можливі як для нас, так і для росіян.

"А ось затягування війни в тих формах, в яких вона була на Донбасі з 2014 по лютий 2022 року, це — цілком ймовірно", — впевнений аналітик.

"Якщо військова ситуація якось стабілізується, то, думаю, не раніше осені: вересня — початку жовтня", — припустив він.

Тимчасовий мир для виборів

Якщо припустити, що бойові дії "випадково" дійсно перейдуть у режим малої інтенсивності, це не означатиме її повного завершення.

Між тим, припускає Фесенко, влада раптом вважатиме це умовним завершенням війни і буде спроба заявити народові про тимчасове припинення воєнного стану для того, щоб провести вибори.

"Адже восени, наприкінці жовтня, у нас мають бути парламентські вибори", — нагадує політолог.

За його словами, якщо інтенсивні бойові дії завершаться у вересні, то вибори просто фізично не встигнуть провести наступного місяця. Оскільки навіть на проведення дочасних виборів потрібно щонайменше два місяці.

"Це — одна причини, чому вибори восени мало вірогідні", — підкреслив Фесенко.

Щоб вибори прийшли, Президент має піти

Друга причина того, що призначення волевиявлення не відбудеться полягає в тому, що владі не вигідно проводити спочатку парламентські, а потім президентські вибори.

"Наскільки я знаю і розумію сценарій, який розглядається (і цей сценарій достатньо логічний), вибори мають відбутися одночасно — і парламентські, і президентські. А це можливо лише навесні наступного року. Не раніше. Коли наприкінці березня мають бути чергові президентські вибори", — розкрив задуми політверхівки Фесенко.

Він переконаний, що такий варіант перебігу подій більш ймовірний у ситуації, яка склалася. Тому що, для того, щоб проводити президентські вибори восени, то це мають бути дочасні вибори. А для цього Президент, як того вимагає Конституція, має подати у відставку. А це — ризикований сценарій. Особливо в умовах, коли війна не завершена. І навіть в умовах припинення бойових дій цей крок буде виглядати сумнівно та недоречно. А головне (і це тверезо оцінюють серйозні експерти і у нас, і за кордоном) — оскільки немає передумов, щоб війна завершилася у найближчі півроку, проводити вибори в умовах незавершеної війни — це наражати себе на величезну критику як всередині країни, так і за кордоном.

Як зібрати виборців

Ще одним фактором, який може надійно загальмувати виборчий процес є відсутність на сьогодні об'єктивних можливостей організувати вибори.

"Я поки не знаю сценаріїв, як ці проблеми долати. Зокрема, йдеться про те, що у нас не менше 5 мільйонів людей перебуває за кордоном, і у нас немає досвіду організації таких масштабних виборів за кордоном", — наголосив Фесенко.

Наприклад, раніше у нас на закордонних дільницях при дипустановах голосувало декілька десятків тисяч виборців. А як зараз організувати вибори для декількох мільйонів? Відповіді поки немає.

Ідея влаштувати електронне голосування викличе шалений спротив і критику. Як з боку опозиції, так і збоку громадських структур. І, думається, це також з сумнівом буде сприйнято нашими західними партнерами. Оскільки сьогодні немає надійних інструментів захисту для такого голосування.

Крім того, не треба забувати, що у нас ще є декілька мільйонів внутрішньо переміщених осіб всередині країни, а реєстр виборців прив'язаний до місця проживання кожного громадянина. Як навести з ним лад, якщо цього не вдається зробити, скажімо, в такій делікатній справі як мобілізація, визначивши, хто, де з військовозабов'язаних зараз перебуває.

Таким чином всі ці суто організаційні проблеми об'єктивно будуть заважати проведенню виборів. А тим більше — в умовах незавершеної війни. Чи все ж таки відважиться на вибори влада — питання відкрите.