Вашингтон нагнітає, Київ заспокоює. На східному фронті без змін

Після новорічних свят, стихійних протестів у Казахстані, які призвели до відсунення від влади клану колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, на порядку денному міжнародної політики знову з'явилася тема можливого військового вторгнення Росії на українську територію.

Вслід за консультаціями за участі США, НАТО, ОБСЄ і РФ, 19-го січня до Києва навідався очільник Держдепу Ентоні Блінкен. В українській столиці він провів переговори з Володимиром Зеленським і Дмитром Кулебою. Того ж дня у Вашингтоні Джо Байден з нагоди річниці свого президентства дав пресконференцію, на якій журналісти найчастіше запитували про ймовірну ескалацію на російсько-українських кордонах.

Якщо від американських високопосадовців продовжують надходити тривожні сигнали, то в Києві зберігають спокій. Чому? Про це читайте у публікації Новини.LIVE.

Блінкен і "Мінськ"

Напередодні візиту Ентоні Блінкена ретранслятори російських наративів мало не в унісон заявляли, що глава Держдепу їде, щоби змусити Київ виконувати Мінські угоди у тому вигляді, як їх трактує Москва. Перш за все, йдеться про закріплення в Конституції особливого статусу для "Л/ДНР" та проведення виборів на окупованих територіях до взяття контролю над кордоном.

Російські пропагандисти запевняють, що нагнітання навколо можливого відновлення військових дій, власне, відбувається, аби заставити українську владу реалізовувати "Мінськ". Однак ті, хто слідкував за заявами Блінкена в Києві, можуть з впевненістю сказати, що це не так. Жодних ультиматумів щодо необхідності негайного виконання угод Вашингтон не висуває. Від Блінкена прозвучала не більше, ніж традиційна фраза, що не можна переглядати "Мінськ", оскільки наразі це єдиний шлях врегулювання ситуації на Сході України.

Захід в цілому і США зокрема не готові відходити від Мінських угод з двох причин. По-перше, це єдиний документ про гарантії припинення збройного конфлікту на Донбасі, який підписали росіяни. Свій підпис під угодами 12-го лютого 2015 року поставив тодішній посол РФ в Україні Михайло Зурабов. По-друге, ряд держав запровадили антиросійські санкції до того моменту, поки не будуть виконані Мінські угоди.

Важливо розуміти, що неготовність відходити від угод з вище вказаних причини і вимоги про їхнє виконання - це різні речі. Словом, "примус до "Мінська" з боку США" існує лише в головах "рупорів Кремля".

Вашингтон нагнітає

Однак повернемося до візиту Блінкена. Як ми вже з'ясували, про "Мінськ" він говорив набагато менше, ніж цього хотілося б Москві. Із важливого він повідомив, що незабаром США відправлять до України посла, якого у нас немає з травня 2019 року, коли Вашингтон відкликав Марі Йованович.

"Коли посол буде номінований, ця людина матиме повну довіру президента США, це буде людина, яку я дуже добре знаю і з ким у мене тісні стосунки, ця людина матиме очевидний досвід та знання щодо регіону. Я припускаю, що ця номінація буде оголошено дуже скоро", - наголосив Блінкен.

У ході зустрічі з Зеленським держсекретар підіймав тему реформ в Україні. За його словами, у США очікують, що найближчим часом буде обрано нового голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Як відомо, місце керівника САП звільнилося у серпні 2020 року після того, як у відставку пішов Назар Холодницький. Відтоді конкурсна комісія вигадує найрізноманітніші підстави, щоб затягнути обрання нового голови. У Центрі протидії корупції вважають, що саботаж з відбору головного антикорупційного прокурора координує скандальний Олег Татаров.

Читайте також: Візит директора ЦРУ і дипломатичний шантаж Росії: бліцінтерв'ю з Миколою Маломужем

Головною темою візиту Блінкена очікувано стала російська агресія. Держсекретар переконаний, що РФ може вдатися до неї будь-якої миті. Перебуваючи у Києві, він заявив, що Росія може швидко наростити військову присутність біля кордонів, що дозволить Путіну "у дуже короткі терміни вжити подальших агресивних дій проти України".

В такому ж ключі висловився Джо Байден, який 19-го січня звітував про річницю свого президентства. "Я припускаю, що вінрушить. Він має щось зробити", - сказала американський президент про Путіна.

При цьому Байден повторив, що Києву наразі "не світить" НАТО, наголосив, що США не збираються виводити свої війська з Європи, та сказав, що Штати готові домовлятися з РФ про нерозміщення в Україні стратегічного озброєння. Останні слова Байдена російські медіа піднесли як перемогу. Щоправда, не вдаючись у деталі, що під стратегічним озброєнням маються на увазі ракети з ядерними боєприпасами середньої та великої дальності. США ніколи не обіцяли розміщувати в Україні ядерну зброю. Тому дивно, коли в Москві говорять про це, як про якийсь компроміс і досягнення.

Коли йшлося про фінансові санкції, Байден заявив, що у випадку війни російським банкам заборонять операції з доларами. Зважаючи, що приблизно половину експортних операцій РФ здійснює в американській валюті, такі обмеження, якщо вони будуть запроваджені, стануть серйозним ударом по її економіці. Водночас для США це також буде вагомою втратою, оскільки знизиться роль долара у міжнародних розрахунках.

Загалом же, рефреном останніх заяв Байдена і Блінкена було - "Путін може напасти". За словами експерта з міжнародних відносин Владислава Фарапонова, президент США - дуже поінформована людина, а тому навряд чи буде робити безпідставні заяви.

"Весною минулого року, коли Байден лише став президентом, нагнітання Росією ситуації на кордонах справді варто було розцінювати, як "запрошення" нового американського президента до зустрічі. Якби зараз було так само, то після перших контактів між керівниками США і РФ російські війська, якщо б не відвели, то принаймні припинилося їхнє подальше накопичення. А як ми бачимо, Росія збільшила свій військовий контингент до понад 120 тисяч і готова робити це далі. Я переконаний, що Вашингтон не просто так говорить про реальну загрозу. Американський президент є чи не найбільш поінформованою людиною у світі. Коли він говорить, що допускає сценарій військової ескалації, це не просто так", - сказав експерт.

На тлі дещо тривожних заяв американських і європейських політиків до України надходить військова підтримка від західних держав. За останній тиждень Великобританія відправила українській армії кілька тисяч протитанкових ракет і розглядає можливість виділення нової партії озброєння. США дозволили країнам Балтики передачу ЗСУ комплексів "Stinger" і "Javelin". Крім того, Штати погодили 200 мільйонів доларів додаткової безпекової допомоги для України.

Київ заспокоює

Поки Вашингтон нагнітає, у Києві звучить заспокійлива риторика.

Під час спільної конференції з Блінкеном Дмитро Кулеба наголосив, що "найбільшим успіхом Росії зараз буде сіяння паніки і розхитування нас зсередини". А Володимир Зеленський, своєю чергою, звернувся до громадян з проханням зберігати спокій та критично оцінювати повідомлення про агресивні наміри Росії.

"А в чому, власне, новина? Хіба це не реальність уже 8 років? Хіба вторгнення почалось не у 2014 році? Хіба загроза масштабної війни з’явилась тільки зараз? Ці ризики існують не один день. І вони не стали більшими. Більшим став ажіотаж навколо них. І зараз активно нападають не на нашу землю, а на ваші нерви", - заявив президент.

За словами військового експерта Юрія Кочевенка, у Росії немає достатньої потужності на кордонах, аби відважитися на повномасштабне вторгнення. А тому підстав для паніки немає.

"Впродовж останнього місяця якоїсь драматичної зміни ситуації навколо України не спостерігається. Є великий тиск в інформаційному просторі. Також є демонстраційні дії з боку Росії, яка активно пересуває свої війська з полігону на місця постійної дислокації, підводить і відводить їх від кордону. Росія з 2017 року розвиває логістичну мережу в безпосередній близькості до українських кордонів. Наразі їхні оперативні можливості справді зросли, що, звісно, підвищує рівень напруги. Але головна мета - психологічний тиск. У них на кордонах не ті ресурси, які б дозволили піти далі тиску і торгів", - розповів експерт.

При цьому він розкритикував керівництво держави за неналежний рівень підготовки до потенційних загроз. Мовляв, ніхто не займається резервістами.

"У нас мобілізаційні заходи не проводяться, збори резервістів - не проводяться. Для розгортання територіальної оборони, яке розпочалося з 1 січня, потрібен час. Єдиний, хто перебуває у високій бойовій готовності, - ЗСУ. Весь 2021 рік вони провели у навчаннях. Генштабом були відпрацьовані всі можливі, включаючи малоймовірні, сценарії дій", - відзначив експерт.

Читайте також: Російські "гарантії безпеки" не влаштували США і НАТО: що далі?

Бажання Банкової зберігати спокій зрозуміле, позаяк постійні повідомлення про можливе вторгнення негативно відбиваються на стані економіки. Так, з листопада, коли з'явилися перші новини про концентрацію російських військ, курс долара зріс з 26,1 до 28,3 гривні. Крім того, іноземні інвестори почали позбуватися державних облігацій, зменшивши з початку року їхній об'єм у своїх руках на 5 мільярдів гривень. Це явний показник, що інвестори бояться війни.

Третій місяць поспіль градус напруги не спадає. Ситуація на східному фронті залишається непростою. Але чи можлива війна знає, мабуть, один Путін. Та й то не факт, що знає, позаяк, бувши тактиком, а не стратегом, свої рішення він, зазвичай, ухвалює в останній момент.