У лютому напруга зросте. Чи використає РФ Білорусь як плацдарм для наступу на Україну

У Білорусі повним ходом йде підготовка до військових навчань "Союзна рішучість - 2022". Для участі в них з Росії прибувають військовослужбовці з ешелонами техніки. Навчання поблизу кордонів з Україною, Польщею та країнами Балтики заплановані на середину лютого.

Чи є загроза, що РФ може використати білоруську територію для вторгнення в Україну? Про це читайте у публікації Новини.LIVE.

Російсько-білоруська "Союзна рішучість"

З листопада минулого року білорусько-український кордон перестав бути спокійним місцем на європейській мапі. Причиною виникнення напруги були ризики, що режим Олександра Лукашенка спробує направити в бік України мігрантів. Тоді білоруські силовики використовували нелегалів, як таку собі гідридну зброю для прориву польського кордону. На "міграційний" шантаж Київ відповів операцією "Полісся". Спільні тренування прикордонників, ЗСУ, Нацгвардії, СБУ і рятувальників пройшли у п'ятьох областях, що межують з Білоруссю.

Одним з найтривожніших днів було 4 грудня, коли Мінськ звинуватив екіпаж українського військового гелікоптера Мі-8 у незаконному перетині кордону. Керівництво операції "Полісся" відкинуло звинувачення. Натомість білоруське МЗС відповіло нотою протесту. Врешті, пристрасті вляглися. Але ненадовго.

З 10 по 20 лютого Росія і Білорусь планують провести спільні навчання із символічною назвою "Союзна рішучість - 2022". Для їх організації на білоруській території задіють п'ять полігонів та чотири військових аеродроми.

За словами Лукашенка, про проведення "солідних навчань" він домовився з Путіним ще у грудні. Навчання, до речі, будуть позаплановими.

"Це будуть позапланові конкретні заходи на західних рубежах Союзної держави та на південному фланзі Білорусі", - повідомив 17 січня самопроголошений президент.

Лукашенко наголосив, що "це відповідь на концентрацію військ на кордонах Латвії, Литви, Польщі і України". А через кілька днів доповнив, що відправить до українського кордону "цілий контингент білоруської армії".

Метою заявлених спільних тренувань названі "відсіч зовнішньої агресії" та "протидія тероризму". У Мінську натякають, що вбачають для себе небезпеку у зв'язку з тренуваннями українських силовиків. Хоча прекрасно знають, що операція "Полісся" - це реакція на міграційну кризу. Таким чином, 1084 км білоруського кордону стають все більшою загрозою для України.

Читайте також: Чому Росія погрожує визнати "Л/ДНР"

Наразі достеменно невідомо, яка кількість російських збройних сил прибуде до Білорусі. Заступник міністра оборони РФ Олександр Фомін нещодавно розповів, що для навчань перебазують два дивізіони систем ракетних комплексів С-400, один дивізіон комплексів "Панцир-С" та дванадцять винищувачів Су-35.

Разом з тим, розслідувальна група Conflict Intelligence Team повідомила, що російську техніку розміщують у Білорусі в безпосередній близькості від українських кордонів. Розслідувачі зафіксували військову техніку в районі станції Речиця у Гомельській області. Станція знаходиться у 40 км від Чернігівської області та 90 км - від Київської. При цьому, за інформацією CIT, прибулі російські військовослужбовці розміщуються у районах, де немає полігонів, заявлених для спільних навчань.

Чи може Кремль використати Білорусь для наступу на Україну?

На тлі анонсованих військових навчань Держдеп США заявив, що Москва може використати білоруську територію для вторгнення в Україну. Представник відомства Нед Прайс попередив Мінськ про наслідки у разі спроби реалізувати відповідний сценарій. При цьому США розглядають можливість відправлення додаткових 8,5 тисяч військових до Східної Європи, якщо Росія надумає залишити свій контингент у сусідній державі на постійній основі.

Варто відзначити, що наразі в Білорусі постійно розміщені не такі вже й великі сили російської армії. Ситуація, звісно, змінюється. Однак до початку інтеграційних процесів це були лише радіолокаційна станція "Волга" та 43-й вузол зв'язку ВМС. На відміну від Вірменії, на території якої знаходиться 102-а російська база чисельністю до п'яти тисяч осіб, у Білорусі нема постійно діючих військових баз РФ. У всякому разі, офіційно нема. А без них куди складніше розпочинати наступ.

Читайте також: Як Німеччина втрачає довіру України

На думку експерта Миколи Мельника, "Союзну рішучість" не слід розцінювати більше, ніж чергові військові навчання.

"Росія і Білорусь останні двадцять років проводять спільні військові навчання. Регулярність таких навчань досить висока, часто по кілька на рік. Але самі навчання ще не свідчать про підготовку наступу на Україну", - переконаний він.

За його словами, після останніх виборів, коли Лукашенко перейшов у статус нелегітимного, для України, безумовно, розширився кордон потенційного зіткнення з противником.

"Але спільні навчання свідчать лише про те, що співпраця між цими двома країнами продовжується. І така співпраця розпочалася не в останні роки, а з підписання договору про дружбу у 1995 році", - відзначив він.

Натомість політолог Руслан Бортник переконаний, що на період російсько-білоруських навчань припаде пік тиску РФ на Україну і Захід. Якщо Кремль задумав якісь дії, то, вважає він, обов'язково візьметься реалізовувати їх до завершення опалювального сезону.

"Лютневі навчання будуть піком тиску на Україну і західних партнерів. У цей період на стіл виставлять фінальні козирі. Росія чудово розуміє, що з закінченням опалювального сезону, коли зменшується потреба в газі, її можливості для тиску, зокрема на Європу, знижуються", - розповів політолог.

14 січня Москва призначила послом у Білорусі Бориса Гризлова. Раніше він був представником у Тристоронній контактній групі в Мінську. Гризлов вважається впливовим політиком у РФ. Свого часу він очолював Міністерство внутрішніх справ, був головою фракції "Єдина Росія" та керував Держдумою.

На думку Бортника, Києву не варто очікувати нічого хорошого від призначення Гризлова послом. Мовляв, через нового посла Кремль посилить свої позиції у Мінську, завдяки чому все частіше використовуватиме Білорусь для протистояння з Україною.

"Лукашенко тривалий час опирався призначенням у Мінськ російських політичних важковаговиків, які б могли виконувати роль кураторів. Але у січні послом в Білорусі було призначено Бориса Гризлова. Він, без сумніву, є вагомою фігурою у російській політиці, представник силового блока. З призначенням Гризлова вплив Росії на органи безпеки, збройні сили і загалом на політичну ситуацію в Білорусі посилюватиметься. Буде функціонувати подвійна модель управління: Лукашенко-президент і Гризлов-протекторат. Вірогідність використання білоруської армії, КДБ проти українських інтересів лише зростатиме", - підсумував політолог.

Що ж, судячи з усього, градус напруги на українських кордонах не спаде щонайменше до 20 лютого, поки не закінчаться російсько-білоруські навчання. Тоді ж у Пекіні відбудеться закриття 24-х зимових Олімпійських ігор, до завершення яких Сі Цзіньпін нібито просив Путіна не нападати на Україну.