Українське питання "псує" вибори в Польщі, або Чому Туск підіграє націоналістам

Польща проходить своє "друге коло" виборів — парламентські були восени, наближаються місцеві, і ситуація стає дедалі цікавішою. На виборах до місцевих органів влади теж, як і на попередніх, розігрується "українське питання", але вже з трохи іншими метою, засобами та акцентами. 

Детальніше про місцеві вибори в Польщі розповідає журналістка Новини.LIVE у Варшаві Альбіна Трубенкова. 

Як Туск потрапив в пастку, створену для Качинського

Попередній владі Польщі — консерваторам "Права і справедливості" Ярослава Качинського — перед парламентськими виборами 2023 року ставили у провину начебто надто проукраїнську позицію, що призвело до проблем польських перевізників та фермерів.

Це спрацювало, бо навіть у найбільш "пропісовських" регіонах сходу Польщі однопартійці Качинського отримали значно меншу підтримку, ніж очікувалось. 

З приходом до влади коаліції центристів та лібералів (коаліції "13 грудня", як її ще називають в Польщі за датою початку роботи уряду Дональда Туска) здавалось би, ці питання будуть вирішені. Принаймні нинішній прем'єр РП має добрі контакти з Брюсселем, і всі, у тому числі в Україні, сподівались, що напруження спаде, фермери отримають чергові дотації Євросоюзу, блокування кордону припиниться. Але цього не сталося.

Тобто дотації є, але і протести є. Вони навіть розрослися — усі ми бачили сцени з розкиданням українського зерна чи то "фермерами", чи проросійськими представниками певних політичних сил, зокрема праворадикальної "Конфедерації".

Справді, чому Туск не розігнав протести на кордоні? Це ж не його базовий електорат — за "Громадянську коаліцію", як правило, голосує виборець міст, більшість — з вищою освітою. Але, як показують соціологічні дослідження, переважна більшість громадян Польщі підтримує протести фермерів. 

Звісно, громадяни з правими поглядами протести підтримують найбільше: серед них таких аж 93%. Прихильники "Конфедерації" — на 100% підтримують. І навіть серед виборців Туска їх 63%. У партнерів по нинішній правлячій коаліції ситуація така: виборці "Третього шляху" — 85%, "Левиця" — 60%.

Тобто всі ці люди толерують блокаду доріг та кордонів, про що свідчить опитування СBOS (Центру дослідження громадської думки), проведене 7 березня. Щоправда, аж 73% опитаних виступають проти знищення української продукції, що вже добре. 

І це відповідь, чому розгону фермерів не буде. Щонайменше до квітневих виборів до місцевого самоврядування в Польщі. Але реалістично — до червневих виборів до Європарламенту, що є дуже важливими для прем'єра Туска як лідера європейського рівня. 

"До створення нової коаліції дехто звинувачував попередній уряд Матеуша Моравецького (прем’єр-міністр за часів, коли правлячою партією була "ПіС". — Ред.) в тому, що він був занадто проукраїнським, наприклад, це казала "Конфедерація". Тепер вже уряд Дональда Туска або коаліція звинувачує партію "Право і справедливість" у недостатній проукраїнськості, оскільки вона не змогла досягти згоди, наприклад, у питаннях зерна. Тому мені здається, що йдеться про такі собі внутрішні політичні ігри", — зазначила у коментарі нашому виданню професорка Варшавського університету, соціологиня Мирослава Грабовська, підкреслюючи наявність українського чинника вже протягом двох виборчих кампаній в Польщі.

Трохи помсти і далекосяжних планів?

Але ж чому зараз Туск швидко не вирішить ці проблеми? Тут нам знову стануть в пригоді соціологічні дослідження.

Напередодні минулорічних парламентських виборів на тлі протестів фермерів значно зросла підтримка "Конфедерації", яка і зараз робить на цьому свій політичний капітал. Тобто минулоріч на хвилі протестів у конфедератів підтримка злетіла з 7% до 13-14%. Але результат у "Конфедерації" виявися доволі скромний — 7% у Сеймі. Може, тому що хайп на протестах не призвів до якихось зрушень в цьому питанні? 

Станом на 22 березня, якби вибори до Сейму відбулися зараз, "Конфедерація" отримала би 13%, повідомляє CBOS. Партія Туска — 29%, а Качинського — 24%. 

Отже, якби питання з протестами фермерів вдалося вирішити швидко, найкориснішим для них способом (бо ж їх підтримує суспільство), політичний капітал "Конфедерації" міг зрости ще більше. Насправді, посилення радикальних націоналістів не входить в завдання нинішньої влади: конфедерати відібрали би частину голосів партнерів по правлячій коаліції (йдеться про PSL — Польську селянську партію, яка входить до блоку "Третій шлях", загалом блок втратив 3%).

Між тим підтримка "Конфедерації" продовжує зростати — тільки за березень вони додали 2%. Водночас "ПіС", який не виявляє надто активної позиції щодо фермерів, втратив 5%. І це теж вигідно Туску — головний політичний конкурент продовжую втрачати позиції. Тому риторика "ні вашим ні нашим" зараз оптимальна для політика. 

Показово, що після зустрічі глав урядів України та Польщі Дональда Туска та Дениса Шмигаля 28 березня польський прем’єр заявив таке:

"Ми говорили про питання, які викликають емоції у певних соціальних чи професійних груп. Ми шукаємо хороші рішення для обох сторін, і в питанні сільського господарства зробили крок вперед. По-перше, як ми домовилися ще в Києві, Польща розпочала дипломатичний наступ з метою блокування імпорту російського і білоруського зерна та інших сільськогосподарських продуктів, і ми досягли ефекту, еквівалентного ембарго. Ми все ще чекаємо на остаточне, формальне рішення, але здається, що ми дійсно на крок наблизилися до того, щоб ЄС обклав російську і білоруську сільськогосподарську продукцію 50% митом, що де-факто означає виконання нашої спільної мети — блокування російського і білоруського експорту".

Це вже заявка на перемогу, яка буде подана виборцю і зіграє як проти правого "ПіС" (бо вони ж не змогли домовитись з Брюсселем), так і проти "Конфедерації" з її проросійськими поглядами і за збереження торгівлі з Росією та Білоруссю. 

Таким чином, українське питання трохи зіпсувало польські місцеві вибори, бо ним продовжують жонглювати в різних напрямах. Надто хитка на сьогодні стабільність у самій правлячій коаліції, щоб діяти рішуче, зокрема проти проросійських сил в Польщі. Але шанс є, що націоналістам не вдасться на цьому сильно піднятися.

Тому комплексне рішення Єврокомісії щодо російського та білоруського експорту, навіть попри болісні обмеження для українського, є на сьогодні оптимальним розв’язанням. І головне тому, що прозоре виважене рішення на рівні ЄС вже не дозволило би націоналістичним, проросійським силам спекулювати на українському питанні. Адже так?