Сублімація російського невігластва і шовінізму. Навіщо Медведєв написав статтю про Україну
Поділитися
Вслід за Володимиром Путіним, статтею про Україну розродився заступник голови РНБО РФ Дмитро Медведєв. Матеріал колишнього російського президента переповнений неприхованою ненавистю і зневагою як до України в цілому, так і до її очільника Володимира Зеленського. Головна думка, якою просякнута публікація, - з Україною і її керівництвом немає про що домовлятись. Власне, стаття так і називається - "Чому безглузді контакти з нинішнім українським керівництвом".
Новини.LIVE розповідають, про що стаття Медведєва і чому вона з'явилася.
Невігластво, хамство і шовінізм
Для своєї статті Дмитро Медведєв обрав агресивний тон. У ній багато емоцій і повчать. А ось з аргументами в колишнього прем'єра РФ не дуже склалось. Ті "аргументи", які він наводить, здебільшого заперечують один одного.
Буквально з першого рядка Медведєв акцентує увагу на єврейському корінні чинного президента України. Він майже дослівно говорить, що Зеленський - єврей, який пішов служити нацистам.
"Ставши керівником держави, зі страху отримати черговий "майдан", спрямований проти його особистої влади, повністю змінив політичну і моральну орієнтацію. А по суті - відмовився від своєї ідентичності. Почав ревно служити найбільш оскаженілим націоналістичним силам України (які, треба зізнатися, там завжди були, але становили від сили 5-7% активного населення). <…> Це нагадує божевільну ситуацію, коли представники єврейської інтелігенції у нацистській Німеччині з ідейних причин попросилися б на службу в СС", - пише Медведєв.
У цих словах "прекрасне" все. Топ-посадовець держави, яка вважає себе мало не оплотом антифашизму у світі, апелює до етнічного походження Зеленського. Медведєв говорить, що націоналістичні сили репрезентують не більше 5-7% українського населення, і тут же стверджує, що вони нібито керують країною і президентом.
До речі, щодо твердження, що Зеленський "почав ревно служити націоналістам", то воно може жити хіба що в уяві Медведєва. Політичний дискурс Зеленського, заснування свята - День української державності, яке з наступного року відзначатимуть у День хрещення Київської Русі, свідчать якраз про те, що президент воліє залишатися на позиціях центризму, без явного перекосу вправо.
У наступних абзацах заступник Путіна в РНБО відходить від тези, що Зеленський "служить націоналістам", і констатує, що він змушений "маневрувати між різними силами".
"Він повинен нескінченно маневрувати між різними силами: радикальними націоналістами, мусульманською частиною населення, перш за все татарами, поміркованими аполітичними українцями і росіянами, представниками інших етносів, - щоб йому не зламали шию. Саме тому і з'являються ублюдочні документи типу "закону" про корінні народи України", - пише він.
У вмінні "нескінченно маневрувати" російський політик чомусь вбачає щось погане, хоча маневри і пошук компромісів - одна з основ демократичного суспільства. Забавно, що ухвалений Верховною Радою кілька місяців тому закон про корінні народи він називає "ублюдочним". Це при тому, що аналогічний закон існує в Росії з 1999 року.
Читайте також: Навіщо Рада ухвалила закон Зеленського про корінні народи
Однак українські націоналісти все ж не дають йому спокою, і Медведєв знову повертається до них. Виконуючи "священний обов'язок" російського антифашиста, він називає Степана Бандеру і Романа Шухевича "юдофобами". Не будемо на цьому моменті зупинятися детально. Таке невігластво можна пробачити соратнику Путіна. Він, мабуть, просто не знає, що Шухевич разом з дружиною у 1942-43 роках переховували і врятували від розстрілу єврейську дівчину Ірину Райхенберг.
Далі Медведєв переходить до теми "зовнішнього управління". За його словами, українське керівництво "абсолютно несамостійне", ним управляють (ні, не націоналісти, як було кількома абзацами вище), а США і ЄС. Таке покровительство, пише він, нічого хорошого Києву не принесе, оскільки "США нічого не потрібно від України, крім протистояння з Росією, тотального стримування нашої країни і створення того, що було влучно названо Анти-Росією".
Роздумами про "вічне" змагання США і РФ Медведєв лише підтверджує, наскільки Кремль далекий від розуміння реальності. Як би цього не хотілося Москві, але Європа, не те що Україна, не цікавить Вашингтон, як плацдарм для протистояння з Росією. Їх взагалі мало цікавить РФ. США поспішно так-сяк владнали історію з "Північним потоком-2", щоб переключитись на Китай. Оборонний союз (AUKUS) Штатів з Великобританією і Австралією, який в перспективі має стати таким собі НАТО-2, створений для геополітичного протистояння з Китаєм. Росія в цих розкладах явно гратиме другорядну роль. Але це не заважає Медведєву марити "величчю".
Від теми "зовнішнього управління" експрезидент РФ переходить до Мінських угод і "нормандського формату" та неочікувано хвалить українських дипломатів, називаючи їх "доморощеними талейранами". Талейран, звісно, був неоднозначною постаттю, але звання видатного дипломата Франції часів династії Бурбонів і Наполеона у нього не відбереш. Навряд чи Дмитро Кулеба і очолюване ним МЗС заслуговують такого компліменту.
А якщо говорити без іронії, то і сам Медведєв прекрасно знає, що Мінські угоди підписувалися під тиском російської армії, яка у лютому 2015 року захопила Дебальцеве з українськими військовими. Незрозуміло тільки, чому Кремль вже сім років дивується, що Київ не збирається виконувати домовленості, які де-факто були нав'язані під дулом автоматів.
Завершується стаття неодноразово повтореною думкою, що "переговори з ними абсолютно безглузді".
Чому Медведєв написав про Україну
Матеріал Дмитра Медведєва був опублікований напередодні візиту заступника держсекретаря США Вікторії Нуланд до Москви та телефонних розмов Зеленського і Путіна з президентом Франції і канцлером Німеччини. Наразі сторони ведуть діалог про відновлення "нормандського формату" щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.
Кремль влаштовує теперішній статус-кво в ОРДЛО, йому не хочеться нічого змінювати. Тож, вочевидь, через статтю Медведєва Путін озвучив свою позицію. Мовляв, поговорити ми можемо, але керівництво України "не конструктивне" і з ним нема про що домовлятися. У даному випадку колишній президент РФ зіграв роль Володимира Жириновського, в якого зазвичай на язику те, що у Путіна в голові.
Читайте також: Чому Зеленський і Путін не можуть домовитися про зустріч
Крім того, варто зазначити, що за останні роки так зване ліберальне крило російського політичного істеблішменту сильно втратило позиції. Ключові ролі зараз відіграють силовики з оточення Путіна і секретаря РНБО, колишнього директор ФСБ Миколи Патрушева. Політичну вагу, зокрема, втратив Медведєв, якого перемістили з крісла прем'єр-міністра на формальну посаду заступника голови Радбезу. Статтею про Україну Медведєв, схоже, спробував довести Кремлю свою корисність, щоби не бути остаточно "списаним на пенсію", як "відпрацьований матеріал".
Більше оперативних новин шукайте в Telegram та Viber Новини.LIVE.
Читайте Новини.LIVE!
