Справа німецьких "Леопардів": чому не справдилися очікування

Причини відмови Заходу надати ЗСУ "Леопарди"
Західні партнери продовжують боятися, що путін вдасться до божевільних кроків

Чергове засідання західних партнерів на військовій базі у Рамштайні 20 січня українці чекали, ледь не затамувавши подих. І в чималій мірі за його підсумками розраховували якщо не дощу зі зброї, то постачання німецьких "Леопардів" точно. Але сталося не так, як гадалося, танків нам не дали.

Чому так вийшло розбиралися Новини.LIVE.

Читайте також:

Не все пропало

Звичайно, битися в істериці і волати, що все пропало, не треба. Адже славетна західна демократія має не менш славетну (а то й гіршу за нашу) бюрократію.

"Я б радив не кидатися в крайнощі в оцінці засідання "Рамштайну" 20 січня. Так, очікування були великі. І, в першу чергу, це стосувалося постачання танкової зброї, а саме німецьких "Леопардів", — коментує ситуацію директор Центру прикладних політологічних досліджень "Пента", політолог Володимир Фесенко.

За його словами, ще до засідання "Рамштайну" були певні ознаки, що цих танків для нас не буде. Зокрема, результати засідання Бундестагу і деякі інші новини свідчили, що сама Німеччина не піде на постачання танків.

"Проте я б казав скоріше про відкладене рішення, а не про те, що німці взагалі відмовилися від нього. Вони не сказали "так", але і не сказали "ні". Тобто процес ухвалення рішення продовжується", — запевнив Фесенко.

На німецькій політкухні немає згоди

Відомо, що не буде діла, якщо готувати страву беруться дві господині. Так само не слід очікувати на результат, коли між політиками відсутня внутрішня згода.

"Я думаю, — припускає Фесенко, — що тут для німців працюють внутрішні політичні різночитання: треба узгодити питання у правлячій партії, адже до неї належить і канцлер, і міністр оборони. Ось вони мають у себе, умовно кажучи, "устаканити" це питання".

Володимир Фесенко
Володимир Фесенко. Фото: УНІАН

До того ж не виключено, що певну роль у гальмуванні "танкового" питання зіграла наявність ініціативи християнських демократів, які хочуть ухвалити рішення своєю коаліцією.

"Тому треба набратися терпіння. Я думаю, рішення буде ухвалене. Скоріше за все, спочатку буде дозволено постачання Україні німецьких "Леопардів" іншим країнам, а трохи згодом вже до цього доєднаються і самі німці", — висловив впевненість аналітик.

Схожа історія була з рішенням про надання важкої зброї — артилерії, систем ППО. Все це прийшло до нас далеко не одразу і було розтягнуто в часі.

Захід не хоче "великої війни"

У німців і навіть в американців досі не викорінилося побоювання, що постачання наступальної зброї для України може призвести до надмірної ескалації війни. А якщо вони надаватимуть "все й одразу", то путін піде на різке збільшення масштабів війни, і це може погіршити подальшу переговорну ситуацію.

"Але дискусії, які були напередодні "Рамштайну", і ті, які точаться зараз, свідчать про те, що вже почалося поступове подолання і цієї "червоної лінії" щодо танків", — вважає Фесенко.

Адже є показовим, пояснив він, вже є рішення щодо постачання танків Великою Британією. 

Очі бояться, а руки роблять

Хай там як, нині увага Заходу зосереджена на наданні ЗСУ оборонної зброї — артилерії, боєприпасів, враховуючи можливу небезпеку російського наступу. Також акцент робиться на ту зброю, яка зараз потрібна українським Силам оборони до початку весни.

Крім того, продовжуються активні навчання українських військових. Зокрема не виключено, що вже і на німецьких "Леопардах".

Leopard 2
Leopard 2. Фото: Bundeswehr

"Як колись любив казати Горбачов, "процес пішов", а остаточне рішення буде трохи пізніше", — наголосив Фесенко.

Ба більше, для України важливим є те, що платформа "Рамштайн" працює як система, як машина, і кожне засідання означає нові партії зброї для ЗСУ. І система забезпечення зброєю продовжує працювати. А це новий крок вперед.

Великі відкриття від маленьких країн

Важливим є і той факт, що цього разу на "Рамштайні" збільшилася кількість країн-учасниць: із 50 до 54.

Примітно, що в росії викликало величезне роздратування те, що навіть маленька Естонія надає нам пакет військової допомоги на 250 мільйонів євро, що фактично дорівнює 1% її ВВП. А це, між іншим, є показовим прикладом для інших і тієї ж Німеччини.

Іншим яскравим маркером стали Нідерланди. Варто нагадати, що саме ця країна, яка свого часу проводила референдум щодо застереження від вступу України до Євросоюзу, країна, яка дуже стримано до цього ставилася, зараз нам активно допомагає і передає Україні батареї Petriot.

А німці ще мають дозріти. Вони вже близькі до остаточного рішення. Головне, аби воно не виявилося запізнілим.

Фото: REUTERS/Wolfgang Rattay