Знову без результатів. Чому Кулеба і Лавров не знайшли спільну мову

Зустріч Кулеби і Лаврова: важкі переговори без прогресу

10 березня у Туреччині відбулася перша з початку війни зустріч глав українського і російського МЗС. Посередником на ній виступив турецький міністр закордонних справ Мевлюта Чавушоглу. Загалом, це був четвертий раунд переговорів про відновлення миру в Україні. Однак, як і три попередніх, він не став результативним.

Новини.LIVE розповідає, чому Дмитро Кулеба і Сергій Лавров не змогли порозумітися.

Читайте також:

Вимоги путіна вище всього

Переговори Кулеби з Лавровим тривали півтори години і були вкрай непростими. У підсумку міністри не знайшли "точки дотику". Виключенням стали хіба що гуманітарні питання, щодо яких сторони продовжать контакти.

Безрезультатними також виявилися спроби домовитись про припинення обстрілів. Як пояснив Кулеба, зупинку вогню росія напряму пов'язує з виконанням вимог путіна. "Україна не здалася і не здасться. Ми готові до дипломатичних рішень, але, поки їх немає, самовіддано захищатимемо нашу землю від російської агресії", - наголосив міністр.

Дмитро Кулеба

Переговори дипломатів зайшли у глухий кут з доволі банальної причини. РФ продовжує наполягати на "денацифікації", "демілітаризації", позаблоковому статусі України, визнанні Криму російським та визнанні незалежності "Л/ДНР" в межах Луганської і Донецької областей. Щонайменше, з частиною цих пунктів Київ не може погодитися ні в якому вигляді, оскільки їхнє виконання рівнозначне капітуляції. Зокрема, це стосується так званої "денацифікації" і "демілітаризації".

Те, що Кремль не збирається відступатись від своїх ультиматумів, після зустрічі підтвердив також Лавров. "Ми не хочемо мілітаризації України, не хочемо збереження тенденції до побудови в Україні неонацистської держави", - заявив він максимально прямолінійно.

Читайте також: Що буде з РФ і Путіним: прогнози російських мільярдерів

Таким чином, четверта українсько-російська зустріч не те, що не принесла миру, але й не наблизила його. Втім, навряд чи на неї варто було покладати особливі сподівання. З формальної точки зору переговори Кулеби-Лаврова були більш вищого рівня, ніж ті, що раніше проходили на білоруському кордоні, позаяк за міжнародні відносини відповідає президент, наступний за ним - глава МЗС. Однак вже очевидно, що головним переговорним майданчиком стала Білорусь і саме там делегації ухвалюватимуть ключові рішення. Інші формати діалогу будуть допоміжними - таким собі знаком поваги до іноземних партнерів, які докладають зусилля для їх проведення.

Коли очікувати результатів від переговорів

Вести діалог з рф, яка наразі розмовляє не інакше як мовою ультиматумів, дуже непросто. На думку політолога Віктора Небоженка, в таких переговорах є значні ризики. Він вважає, що будь-які поступки української сторони можуть дорого коштувати Володимиру Зеленському.

"Знаючи, як українці різко негативно ставляться до цієї кривавої війни, до російської агресії, путіну потрібна будь-яка поступка від президента України Зеленського, навіть найменша, щоб обурені зрадою свого президента невідомі герої, бійці викинули Зеленського з Єрмаком із Банкової. І тоді путін на весь світ скаже: ми досягли своєї мети - українці, як ми й хотіли, самі позбулися свого "нацистського" політичного керівництва. Путін урочисто заявить очманілим росіянам, що росія досягла своїх цілей у цій війні - позбавила Україну від "нацистської" влади, зберегла Крим, ОРДЛО", - розповів політолог.

переговори Україна-РФ

Переговори Києва з окупантами закінчуватимуться безрезультатно до тих пір, поки росія буде наполягати на капітуляції. Далі тимчасового припинення бойових дій сторонам наразі навряд чи вдасться просунутись, переконаний політолог Володимир Фесенко.

"Хоча це був четвертий раунд переговорів, я не очікував проривів. У ході військових дій є очевидне зависання. Росії не вдалося досягти заявлених цілей. Але вони і досі сподіваються на капітуляцію України, хоча вже й пропонують її поміркований варіант. Але Україна не може погодитись на капітуляцію. І йдеться не тільки про президента Зеленського і владу в цілому, а й про українське суспільство. Окрім гуманітарних коридорів, максимум, про що зараз можна домовитись - тимчасово припинити бойові дії. Потреба в цьому є у обох сторін. Але, навіть якщо про це домовляться, треба розуміти, що після цього військові дії відновляться і навіть можуть посилитись", - зазначив він.

Політолог вважає, що вирішальним чинником переговорного процесу у подальшому стане характер бойових дій. Іншими словами, переговори зрушать з мертвої точки, коли одна із сторін отримає значну військову перевагу.

"Ефективний спротив української армії і українського суспільства змусить російське керівництво шукати вихід з пастки, в яку вони самі себе загнали. І тоді вони поступово будуть йти на поступки. Але не відразу", - відзначив він.

Читайте також: чому Кремль бачить Януковича "президентом" України

Разом з тим, за словами Фесенка, Києву вже зараз треба жорстко ставити питання про компенсацію росією втрат, які спричинили її війська в Україні. "Ми обов'язково повинні пред’являти свої вимоги. Це буде правильно і стратегічно, і з точки зору тактики переговорного процесу", - додав він.

Яким би не був поточний результат, Україна і надалі має погоджуватись на переговори. Поки це ніяк не зупиняє обстріли міст. Але, тим не менше, така дипломатична гра щонайменше дає нам медійний майданчик, щоб розказувати правду про злочини росії та демонструвати, що путін не бажає завершувати війну.