Саміт Східного партнерства: з чим Зеленський повертається з Брюсселю

15-16 грудня в Брюсселі відбувся шостий саміт Східного партнерства. В його рамках Володимир Зеленський провів переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном, новим канцлером Німеччини Олафом Шольцом, президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, іспанським прем'єром Педро Санчесом, очільником уряду Бельгії Александром Де Кроо, новим канцлером Австрії Карлом Негаммером, прем'єром Словенії Янезом Яншом, президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. 

Ключовою, звісно, була зустріч президента з Макроном і Шольцом. Крім того, Зеленський взяв участь у ряді багатосторонніх конференцій. Також за результатами саміту ЄС та Асоційоване тріо ухвалили спільну декларацію.

Про те, з чим Зеленський повертається з Брюсселю, - читайте у публікації Новини.LIVE.

Асоційоване тріо заявило про себе в ЄС

Східне партнерство - це відносно новий майданчик для міжнародних зустрічей. Ініціатором його створення у 2008 році була Польща. По суті, це формат для діалогу між ЄС та країнами, які прагнуть економічного і політичного зближення з ЄС. Не з членів Євросоюзу на етапі заснування учасниками СхП були шість країн - Україна, Молдова, Грузія, Азербайджан, Вірменія і Білорусь. Минулого року Мінськ покинув Східне партнерство, а Єреван і Баку залишаються радше формальними його учасниками.

Попри певний скепсис щодо дієвості цього формату, він все ж таки існує не просто так. Для України, наприклад, він виявився корисним хоча б тому, що в рамках його діяльності напрацьовувалися деталі лібералізації візового режиму та Угоди про асоціацію.

І якщо для частини учасників Східне партнерство немає особливого значення, то для України, Грузії і Молдови цей формат залишається важливим майданчиком для співпраці щодо інтеграції до ЄС. Саме тому у травні цього року вони утворили Асоційоване тріо. Кожну з цих країн об'єднує російська агресія, від якої вони постраждали. В України - Донбас і Крим, у Грузії - Абхазія і Південна Осетія, у Молдови - Придністров'я.

Для Асоційованого тріо саміт в Брюсселі пройшов не даремно. 15 грудня тріо вперше домовилося про координацію дій на шляху до членства в Євросоюзі. Підписану ними угоду без перебільшення можна назвати амбітною. Зокрема, тріо закликало ЄС "підтримати суверенний вибір наших держав разом з усіма відповідними кроками, зробленими нами в напрямі європейської інтеграції, та визнати європейську перспективу Грузії, Республіки Молдова та України".

Того ж дня держави ЄС ухвалили декларацію, в якій привітали створення Асоційованого тріо. "ЄС визнає ініціативу Тріо асоційованих партнерів, Грузії, Республіки Молдова та України, щодо розширення співпраці з ЄС. Євросоюз належним чином бере до уваги посилену координацію між ними з питань, що становлять спільний інтерес, пов'язаних з імплементацією Угод про асоціацію та вільну торгівлю і співробітництвом у рамках Східного партнерства", - йдеться в заяві.

У документі нічого не говориться про перспективи набуття членства в ЄС учасниками тріо. Але тим не менше, ініціатива, яку, до слова, торпедував саме Київ, а Зеленському коштувало чималих зусиль, щоб переконати Молдову приєднатися до неї, не залишилася непоміченою в ЄС.

Ще одним невеликим успіхом на саміті Східного партнерства стала двостороння декларація про визнання Словенією європейської перспективи України. Раніше такі документи підписали Польща, Словаччина, Хорватія і три країни Балтики.

Підписання двосторонніх декларацій - нова тактика Зеленського зі зближення України з ЄС. Президент фактично збирає письмові зобов’язання держав-членів ЄС про підтримку ними членства України. Чи спрацює така тактика - побачимо з часом.

Зустріч з Макроном і Шольцом

Від Асоційованого тріо перейдемо до головних зустрічей на полях Брюссельського саміту. Ними, безумовно, стали переговори Володимира Зеленського з Еммануелем Макроном, Олафом Шольцом, а також з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. Спочатку Зеленський зустрівся з президентом Франції, потім - з новим німецьким канцлером, а вже після цього - з ними двома. Говорили вони, як і очікувалось, про шляхи врегулювання донбаського питання.

Розуміючи неефективність "Нормандії", Офіс президента перебуває в пошуках нового переговорного формату. Від Зеленського звучать різні пропозиції. Для оживлення переговорів, які вперто ігнорує РФ, він пропонує три варіанти: включення США до Нормандського формату, запуск тристороннього формату за участю США, Росії і України, та навіть двосторонні переговори з Путіним.

Читайте також: Росія проти України в НАТО: чому Кремль посилює тиск на Альянс

Однак, за словами експерта з міжнародних відносин Сергія Пархоменка, судячи з результатів розмов Зеленського з Байденом, Марконом і Шольцом, наразі жоден з трьох варіантів не знайшов підтримки.

"Ми не повинні втілювати в життя Мінські угоди, оскільки вони ведуть до поразки. "Мінськ" був потрібний, щоб зупинити наступ російської армії. Далі потрібно було шукати новий переговорний майданчик і працювати над розширенням антипутінської коаліції, залучивши нових посередників у переговорний процес з Росією. Ні за останні роки, ні зараз ми не бачимо, щоб це було зроблено. І Байден, і європейські партнери дали чітко зрозуміти, що питання Донбасу і завершення війни має вирішуватись виключно у форматі "нормандської четвірки". Наші західні партнери бачать інструментом вирішення проблеми виконання Мінських угод. Тому я не бачу підстав говорити про якийсь прорив чи прогрес", - розповів він.

Експерт з міжнародної політики Ілля Куса загалом згідний, що предметних результатів від зустрічей українського президента з лідерами Франції і Німеччини наразі нема. Однак, за його словами, позитив в тому, що Зеленський познайомився з Шольцом.

"Це точно не була формальна зустріч. Зеленському важливо було зустрітися саме з Шольцом. Новий німецький канцлер хоч і давно в політиці, але він не мав жодного відношення до Мінських угод і не відповідав за зовнішньо-політичний напрямок. Тому Зеленському було важливо переговорити з Шольцем, звірити позиції і зрозуміти для себе, наскільки його позиція відрізняється чи не відрізняється від позиції Меркель. Але предметних результатів поки що справді не видно. Це була зустріч, щоб обговорити результати конференції Байдена з Путіним, оскільки там йшлося про врегулювання конфлікту на Донбасі. Також важливо було обговорити ініціативу української влади про залучення США до Нормандського формату", - сказав він.

При цьому експерт скептично оцінив бажання ОПУ долучити США до "Нормандії". "США зможуть долучитись до Нормандського формату, якщо з цим погодиться Росія. Але якщо РФ погодиться на розширення формату, то це може означати, що між нею та Штатами будуть якісь домовленості. І тоді виникає питання, чи буде Україна готова до таких домовленостей та чи взагалі знатиме про них. Потрібно бути обережним, висуваючи ідею про залучення нових країн до формату", - зазначив Куса.

Читайте також: Роки лицемірства: чому Німеччина блокує переозброєння України

Росія не піде на проведення нового Нормандського саміту, поки Зеленський не погодиться на умови, які вона пропонує, переконаний, у свою чергу, Пархоменко."Умови Кремля - вибори на окупованих територіях, і лише після них виведення військ. Або, як запасний варіант, - автономія Донбасу, яка має бути закріплена у Конституції, і тільки потім виведення військ та проведення виборів. І перший, і другий сценарій для нас не вигідні", - відзначив він.

Чи може Кремль погодитись на відновлення переговорного процесу на більш адекватних умовах - залишається загадкою.