Російська армія на кордоні: чи можливий великий наступ?

Не вщухають розмови про можливий наступ російських збройних сил на територію України. Днями начальник Головного управління розвідки МОУ Кирило Буданов заявив, що вторгнення росіян може відбутись на початку 2022 року – у січні-лютому. За його словами, атаки варто очікувати одразу з кількох напрямків – через східні кордони, з Криму і Білорусі. Для такої операції у Росії поблизу України сконцентровано майже сто тисяч військовослужбовців. Західні медіа з посиланням на розвідку США надають схожу інформацію про плани Кремля.

Чи можливий масштабний наступ Росії та чому вона знову "брязкає зброєю" біля українських кордонів – читайте у публікації Новини.LIVE.

Військовий аспект

21-го листопада видання Military Times опублікувало інтерв'ю з головним українським військовим розвідником Кирилом Будановим. У ньому розвідник розповідає, що Росія сконцентрувала біля наших кордонів 92 тисячі військових. За його словами, ціль РФ – атакувати у січні-лютому наступного року.   

Буданов вважає, що російський наступ може включати авіаудари, – чого, окрім рідкісних випадків, майже не було у попередні роки, під час воєнних дій на Донбасі – артилерійські та бронетанкові атаки. Очільник ГУР переконаний, що у плани Москви може входити вторгнення одразу з кількох напрямків: через ділянки східних кордонів – як контрольовані, так і не підконтрольні Києву, – а також з Криму і навіть Білорусі. Тобто, йтися може, зокрема, про Харків, де зосереджена значна кількість військової промисловості, та білоруський напрямок, який є найкоротшим шляхом до української столиці.

Зі свого боку, Bloomberg повідомив 21-го листопада, що розвідці США відомо, що РФ розглядає сценарій швидкої широкомасштабної наступальної операції проти України з кількох напрямків з метою подальшої тривалої окупації. Зазначається, що європейські країни НАТО отримали від американської розвідки інформацію, яка містить карти можливих операцій.

"Росія почала безпрецедентну для пострадянських часів мобілізацію резервістів. Їхня роль, ймовірно, полягатиме у тому, щоб утримувати територію, коли туди вже зайдуть основні сили", – повідомило видання. І уточнило, що публічно РФ не оголошувала масштабний призов резервістів.

Чи справді росіяни хочуть нової війни? Про що говорять маневри їхньої армії? За словами військового експерта Олега Жданова, великі військові сили на своїх західних кордонах РФ утримує останні сім років. Однак, експерт відзначає, що наразі не можна сказати про значну концентрацію техніки і військових у безпосередній близькості з українськими кордонами.

"На сьогоднішній день немає активного руху поблизу наших кордонів. У полосі менше ста кілометрів вздовж українських кордонів немає жодного російського солдата, якщо не брати до уваги ділянки кордону в Луганській і Донецькій областях, які ми не контролюємо", – розповів експерт.

Читайте також: Кремль легалізував фінансування тероризму. Навіщо Путін прирівняв товари з "Л/ДНР" до російських

За словами Жданова, варто говорити радше про військово-політичне протистояння, ніж про підготовку силових операцій. Мовляв, Росія розгортає війська вздовж своїх кордонів для встановлення паритету з силами НАТО, які розміщені у східній Європі.

"Є розгортання груп військ на європейському напрямку вздовж західних кордонів РФ. На базі Західного і Південного військових округів Росія формує угрупування, яке б збалансувало бойовий потенціал з угрупуваннями НАТО, які стоїть у східній Європі – в країнах Балтики, Польщі, Угорщині і Румунії", – зазначив експерт.

Ймовірність широкомасштабного вторгнення збройних сил РФ він оцінює, як малоймовірний сценарій. Річ у тому, що росіяни не готові зазнавати суттєвих збитків, без яких не обійдеться.

"Повторення 2014 року не буде. Тоді в нас було 85 тисяч військовослужбовців. Сьогодні у нас 250 тисяч військовослужбовців, які стоять у строю і можуть через 48 годин вступити в бій. У нас мобілізаційний резерв першої черги нараховує 500 тисяч людей. Наша армія достатньо підготовлена, щоб наносити росіянам значні втрати, до яких не готове російське керівництво", – додав експерт.

Політичний аспект

У Володимира Путіна не так багато важелів, щоби залишатися впливовим геополітичним гравцем. Армія - один з таких важелів, який Кремль регулярно використовує у міжнародних переговорах.

На думку політолога Ярослава Божка, інформацію про підготовку наступу на Україну слід аналізувати в контексті майбутньої зустрічі американського президента з Путіним.

"Цьогорічне весняне стягування військ було "запрошенням" до діалогу Путіна і Байдена, який відбувся в Женеві. Поточний акт загострення ситуації також передує переговорам президентів РФ і США", - розповів політолог.

Читайте також: Сертифікацію "ПП-2" поставлено на паузу: чи зможе Україна вплинути на запуск газопроводу?

Росія, "брязкаючи зброєю", намагається нав'язати власний порядок денний переговорів зі Штатами. За словами експерта, Кремль воліє говорити з Вашингтоном не про програми нерозповсюдження балістичних ракет з ядерними зарядами, а про неможливість розширення НАТО у східній Європі чи незавершену війну в Україні, а тому створює проблему, яку й збирається обговорювати з Байденом.

За словами Божка, погрозами військової ескалації РФ також намагається добитись своїх цілей у Європі. Зокрема, це прискорення сертифікації та запуску газопроводу "Північний потік – 2", що стосується тактичних цілей, і провокація протиріч між країнами Заходу, як стратегічна мета.

"Відкрите військове вторгнення по всій лінії кордону не може бути для Росії самоціллю. У випадку реального наступу послабляться протиріччя між США і ЄС, між Лондоном і Брюсселем, між Берліном і Варшавою", – зазначив політолог.

Зате нарощування напруги поглиблює такі протиріччя, оскільки всередині ЄС посилюються дискусії про доцільність розширення НАТО, необхідність імплементації "формули Штайнмаєра" і про те, чи потрібно впроваджувати нові санкції проти Білорусі.

За словами політолога Володимира Фесенка, РФ тисне на Захід одразу, як мінімум, у трьох напрямках – концентруючи війська поблизу українських кордонів, провокуючи міграційну кризу на білорусько-польському кордоні та створюючи енергетичну кризу в Європі.  

"Все це є примусом США і ЄС до переговорів з Росією, аби прискорити сертифікацію "Північного потоку – 2", обмежити або взагалі зняти санкції проти Лукашенка та заставити Україну вести прямі переговори з "Л/ДНР" і виконувати мінські домовленості", – наголосив експерт.

Крім того, загрозами нового збройного конфлікту Москва, вочевидь, намагається добитись ще однієї мети, яка стосується безпосередньо українського президента. У 2019 році в рамках виборчої кампанії Зеленський обіцяв встановлення миру і закінчення війни. Зараз Кремль дає зрозуміти, що обіцянку про мир він не зможе виконати, чим підриває довіру до нього зі сторони співвітчизників.