Розбурхати Шольца: чому буксують танки на шляху до України

Коли Україна отримає танки від Німеччини: причини затримки
Конференція в Рамштайні має стати доленосною для України

Багато хто з експертів пророкує, що цей рік стане переможним для України, а її Збройні сили незабаром мають накопичити ресурси і перейти до контрнаступу.

Цілком зрозуміло, що у сучасній війні ворога голими руками не здолати, а отже, вирішальна роль у завоюванні перемоги відводиться техніці. А основна — броньованим машинам, серед яких перше місце посідають танки. Їх в Україні після інтенсивних боїв з російським агресором залишилося недостатньо для вирішальних кроків вперед. Через зруйновані танкобудівні підприємства поповнити запаси можливо тільки завдяки допомозі західних партнерів. А вони не поспішають.

Читайте також:

Новини.LIVE розбиралися, чому склалася така ситуація і якій з неї є вихід.

Броні замало не буває

Ще наприкінці минулого року Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний однозначно заявив, що українській армії вистачає особового складу, а ось з технікою для наступу — проблеми. Зокрема, Залужний тоді підкреслив, що для "повного щастя" ЗСУ має десь знайти й отримати 300 танків, 600-700 БМП і пів тисячі різних артилерійських систем.

Після новорічних свят, здавалося б, крига зрушила: західні партнери почали відверто говорити про готовність надати Україні БМП і танки.

Так, США пообіцяли відправити близько 40 БМП Bradley, Велика Британія — 14 танків Challanger 2, а Польща — теж 14 танків, але марки Leopard.

Звичайно, цієї техніки вкрай замало для результативного наступу ЗСУ.

На переконання експертів, для лише однієї ефективної атаки ЗСУ потрібно щонайменше сто танків.

Нові обіцянки за старими домовленостями

Теперішні заяви про наміри відкрити постачання танків та іншої бронетехніки — лише імпульси щодо початку реальних дій.

"Конкретні ж постачання техніки, зокрема американської,  — це результат домовленостей, які були досягнуті ще до Нового року за підсумками візиту Зеленського до США. А заяви про постачання танків поки що лише заяви", — вважає політолог, директор Центру прикладних політологічних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Фесенко
Володимир Фесенко. Фото: УНІАН

Він переконаний, що ці заяви були зроблені спеціально перед конференцією платформи "Рамштайн", яка має відбутися 20 січня. І ці репліки є імпульсами насамперед для Німеччини.

Німецька впертість проти німецької педантичності

Варто зауважити, що саме Німеччина тривалий час ставить палиці в колеса і тим самим гальмує початок процедури постачання Україні танків.

Після нового року в Німеччині і навколо неї загострилися дискусії щодо постачання для ЗСУ танків, оскільки канцлер Олаф Шольц вагається і ніяк не наважиться ухвалити рішення щодо початку надання Україні "Леопардів".

Leopard 2
Leopard 2. Фото: Tobias Nordhausen / Flickr

Саме тому, вважає Фесенко, з'явилися заяви президента Польщі Анджея Дуди, що його країна готова відвантажити нам партію танків "Леопардів", а Франція висловилася за надання легких танків.

"Всі ці заяви спрямовані саме на Німеччину. І, скоріше за все, на платформі "Рамштайн" буде спроба ухвалити узгоджене рішення щодо можливості і необхідності постачання Україні важкої бронетехніки. Тобто наступальної зброї", — переконаний політолог.

Подолання "червоних ліній"

Фесенко впевнений, що початок надання українській стороні танків — це ще одна свого роду "червона лінія" для Заходу. Україна протягом війни вже подолала декілька таких "ліній".

Нагадаємо, ще навесні минулого року було перейдено рубікон щодо відмови Заходу на постачання артилерії (тоді теж існувала заборона надання її нам). Але ж Захід побачив і зрозумів за певний час, що Україна здатна захищати себе, що й обумовило його рішення про постачання артилерії та важкої техніки.

Потім була заборона на постачання засобів ППО. Ми її теж подолали.

І ось зараз — чергова "червона лінія" щодо танків.

"І вона вже долається по окремих позиціях. Але зараз необхідно створити прецедент для Шольца, який завжди озирається на "узгоджене рішення", — сказав Фесенко.

Олаф Шольц
Олаф Шольц. Фото: REUTERS/Leonhard Simon

На його думку, нинішня конференція в Рамштайні буде дуже і дуже важливою і щодо бронетехніки, і щодо ППО, і щодо боєприпасів.

Що стримує Шольца

Справа не тільки в канцлері ФРН. Проблема значно ширша, глибша і сягає корінням у минуле.

Зокрема, як зазначив аналітик, треба брати до уваги історичний контекст Німеччини, її пацифістські "комплекси" як реакцію на історичну провину за Другу світову війну.

"У Німеччини розвинений комплекс провини перед Східною Європою й Україною, яку вони насправді донедавна, до 2014 року, ототожнювали з росією", — констатував Фесенко.

До того ж у Німеччині до 24 лютого минулого року взагалі діяла заборона на постачання Україні летальної зброї. Але цей імператив німці здолали.

Проте Соціал-демократична партія Німеччини, яку представляє Шольц, завжди мала достатньо пацифістські настрої. Крім того, там взагалі було особливе ставлення до росії. Адже славнозвісний Герхард Шредер був лідером цієї партії, і його вплив у політсили ще лишається. І це також є певним чинником на формування "антитанкової" позиції. А Шольц, безумовно, реагує на позицію власної партії, в якій немає єдиної думки щодо зброї для України.

Водночас у самій Німеччині вже спостерігається початок коливання серед населення щодо постачання танків Україні. А тамтешні політики звертають увагу на громадську думку.

Однак Шольц Шольцом, але водночас треба брати до уваги і наявність у західних політиків стереотипу, який, до речі, має і Байден, що постачання Україні наступальної зброї — танків, авіації — неодмінно потягне за собою ескалацію війни і може спричинити ризик втягування західних країн у війну проти росії. А вони цього не хочуть.

"І в цьому є зовсім невелика різниця між Шольцем і Байденом. Але я думаю, що питання буде поступово вирішуватися, і про результат ми почуємо вже 20 січня", — висловив впевненість Фесенко.

У бій пішла важка артилерія

Поки Німеччина та Штати розмірковують над питанням, бути чи не бути, їхній розумовий процес активно стимулюють Польща з Литвою та Великою Британією.

"Ми сподіваємось і намагаємось організувати велику підтримку України. Ми сподіваємося, що кілька партнерів, союзників дадуть Україні танки", — заявив президент Польщі Дуда під час свого виступу на Всесвітньому економічному форумі у Давосі.

Своєю чергою, президент Литви Гітанас Науседа висловився, що він твердо впевнений у тому, що Німеччина таки надасть Україні танки Leopard.

"Ми не можемо дозволити собі розкіш таких затримок. Це має бути зроблено швидко", — висловився Науседа.

При цьому він наголосив, що постачання танків має стати головною частиною наступальних дій України в наступній, активній, фазі війни.

В продовження теми "агітації" партнерів міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі висловив намір переконати Сполучені Штати та Канаду надати Україні танки. Такі дії він хоче вчинити під час свого дводенного візиту до вказаних країн.

За словами Клеверлі, Велика Британія, США та Канада завжди підтримують один одного, захищаючи заснований на правилах порядок протягом майже 80 років.

"Сьогодні ми об’єдналися проти незаконної війни путіна, і ми продовжуватимемо використовувати наші міцні зв’язки у сфері оборони та безпеки, аби гарантувати, що врешті-решт український народ переможе", — зазначив британський міністр.

Чи вдасться нарешті зрушити танкове питання з місця, чи воно буксуватиме надалі — подивимося. Адже часу залишилося небагато.

Фото: Bundeswehr/Marco Dorow