Російські "гарантії безпеки" не влаштували США і НАТО: що далі?

Коли мова заходить про загрози військового характеру, західний світ схильний шукати компроміси. Саме тому США, НАТО та ОБСЄ зголосилися сісти за стіл переговорів, коли Росія в грудні висунула низку "безпекових" ультиматумів. Переговори пройшли в три раунди. 9-10 січня відбулися консультації на рівні США-Росія, 12 січня – НАТО-РФ, а на наступний день російська делегація провела переговори з ОБСЄ, де найбільш предметно підіймалося питання Донбасу.

Напередодні зустрічей Москва задала неймовірно високу планку. Ключові її вимоги можна звести до двох. Перша – НАТО має повернутися до кордонів 1997 року, тобто фактично вийти зі Східної Європи. Друга – Захід повинен надати письмові гарантії, що Україна і Грузія ніколи не стануть членами Альянсу. Інші ультиматуми на кшталт обмеження військових навчань чи ядерного роззброєння явно були другорядними у договорах, які Росія запропонувала підписати США і НАТО.

Про те, як пройшли перші "безпекові" перемовини і які висновки можна зробити з них, – читайте у публікації Новини.LIVE.

Альянс окреслив "точки дотику"

12 січня в Брюсселі відбулося чотиригодинне засідання Ради Росія-НАТО. На ньому обговорювалися теми за трьома напрямками: розгортання сил Альянсу в державах, які приєдналися до блоку після 1997 року, розширення блоку на Схід та деескалація на російських кордонах. За результатами переговорів сторони дали окремі пресконференції, з яких стало зрозуміло, що Москва не отримала очікуваного.

За словами генсека НАТО Єнса Столтенберга, організація відмовила РФ у задоволенні її вимог про присутність військового блоку у Східній Європі. Такою ж була відповідь на ультиматум Кремля щодо нерозширення Альянсу. При цьому, в блоці дали зрозуміти, що готові збільшити військову присутність на Сході у випадку російської агресії.

"Лише Україна та 30 країн НАТО можуть ухвалювати рішення про готовність вступу, Росія тут не може накладати вето", – наголосив Столтенберг.

Однак, не обійшлося без "точок дотику". І генсек, і керівник російської делегації Олександр Грушко заявили, що налаштовані продовжувати діалог. За словами Столтенберга, сторони готові обговорювати ядерне роззброєння та відновлення договору про поетапне скорочення ракет малої і середньої дальності, який припинив дію у 2019 році. На порядку денному також залишається питання відновлення роботи офісу НАТО в Москві і російського представництва у брюссельському офісі організації та подальших консультацій про зниження кількості військових навчань.

РФ явно підганяла Захід, аби якомога швидше розпочати переговори про "гарантії безпеки". За словами експерта з міжнародних відносин Олександра Краєва, саміти проходили майже без підготовки. "Росіяни блокували зустрічі експертних груп і заступників делегацій. Вони не давали часу попрацювати з запропонованими договорами", – відзначив він.

Втім, ставка Москви, що за умов накопичення військ на українському кордоні і поспіху вдасться добитись бажаних для себе поступок, не спрацювала.

Читайте також: Ультиматуми Путіна. Чого Кремль хоче від України, США і НАТО

"Запропоновані Росією договори розділили на окремі треки – про які Альянс готовий говорити і які засунуть під сукно. Прозвучала пропозиція обговорити обмеження ядерного озброєння і переглянути договір про ліквідацію ракет малої і середньої дальності, який два роки тому перестав працювати", – розповів експерт.

Висновки після перших перемовин США-НАТО-РФ

Кремль отримав не те, чого хотів. Але дещо таки отримав. Зрештою, як і Україна. За словами політичного експерта Олега Постернака, можна виокремити кілька цілей, які досягнула РФ. Втім, й вони є дещо умовними та навіть зі знаком "плюс"для Києва.

"Росія показала, що продовжує впливати на Україну через військову присутність на кордоні. Це означає, що Москва вже немає ні політичного, ні інформаційного впливу на Україну, а лише військовий. Також Росія продемонструвала, що ЄС начебто не є суб'єктом цих переговорів, свідомо применшуючи його роль. Це викликало істерику Борреля (Жозеп Боррель, представник Євросоюзу із зовнішньої політики і політики безпеки, – ред.). Для нас позитив в тому, що Боррель почав тісніше співпрацювати з українськими дипломатами", – відзначив експерт.

Крім того, Росія фактично засвідчила, що силовий ресурс - її єдиний важіль впливу, завдяки якому вона може спробувати повернутися до переліку великих держав, з якого випала після виключення з G8.

Водночас, на думку Олександра Краєва, на цьому етапі можна говорити, що Україна отримала "невелику перемогу", позаяк, ставши предметом переговорів РФ-НАТО, її "ввели в загальноєвропейський контекст безпеки".

"Раніше Блінкен і Столтенберг говорили про українську безпекову кризу, спричинену російською агресією. Тепер вони говорять про кризу безпеки в Європі і загальноєвропейський контекст російської агресії. Для нас це невелика перемога", – відзначив експерт-міжнародник.

13 січня заступник очільника російського МЗС Сергій Рябков заявив, що Москва не бачить підстав для повернення найближчим часом до нового раунду консультацій зі США.

"Ми пропонуємо постатейно йти текстом, працювати над тим, щоб вивести їх на рівень, коли вони були готові до підписання. Це неможливо на сьогодні, тому що за ключовими елементами цих текстів США та їхні союзники фактично кажуть нам "ні". А там, де вони кажуть "так, давайте далі обговорювати", ми, своєю чергою, відзначаємо, що за всієї важливості і серйозності цих сюжетів, вони вторинні", – поскаржився Рябков.

Його колега в міністерстві Олександр Грушко, який представляв РФ на переговорах з НАТО, також продовжує наполягати, що Альянс має припинити "політику відкритих дверей", і вважає, що сторони мають повернутися до головних пунктів проєктів договорів про "гарантії безпеки".

Читайте також: Роки лицемірства: чому Німеччина блокує переозброєння України

На думку експерта Краєва, деякий час Москва буде нагнітати ситуацію, але врешті поступиться і перейде до предметного обговорення компромісних позицій.

"Ближче до кінця весни, коли, зокрема, вирішиться питання сертифікації "Північного потоку-2", росіяни поступляться і погодяться працювати над компромісними пунктами. На заміну вони вимагатимуть послаблення західних санкцій", – спрогнозував він.

Разом з тим, експерт не відкидає, що для збереження градусу напруги РФ може офіційно визнати "Л/ДНР" та навіть вдатися до провокацій на кордонах і адміністративній межі з Кримом. Втім, далі погроз і провокацій справа не дійде, оскільки позиції Росії сильні лише тоді, коли вона імітує напад, а не нападає.