Рада готує штрафи для військових за ігнорування рапортів

Українських командирів можуть карати арештом на строк до 10 діб за ігнорування чи невчасний розгляд рапортів підлеглих, згідно із новим законопроєктом у Верховній Раді. Парламентський законопроєкт № 15120 пропонує запровадити гауптвахту та грошові штрафи.

Про це йдеться у статті "Судово-юридична газета", передає Новини.LIVE.

Командирів каратимуть арештом за ігнорування рапортів

Щоби змусити керівництво реагувати на рапорти підлеглих військових вчасно, народні депутати запропонували законопроєкт №15120. Документ має доповнити Кодекс про адміністративні правопорушення абсолютно новою статтею 172-21 і запровадити жорстку систему покарань для армійського керівництва.

Суворість стягнень за ігнорування солдатських звернень залежатиме від ситуації в країні. У звичайних умовах офіцерам загрожує штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Але якщо порушення станеться повторно або в особливий період (але без воєнного стану), покарання зросте до 100–200 мінімумів, або ж командира закриють на гауптвахті на строк до 5 діб.

Проте, найсуворіші заходи передбачили для умов воєнного стану: за проігнорований чи залишений без розгляду рапорт доведеться викласти від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів штрафу або ж відсидіти під арештом на гауптвахті від 5 до 10 діб.

Юристи розкритикували новий законопроєкт щодо покарань за ігнорування рапортів

Попри благородну мету захистити права військових, ініціатива викликала серйозні зауваження у самому парламенті та серед експертів. Головна претензія полягає в тому, що закон просто дублює вже наявні правила. В українському законодавстві вже прописана відповідальність за подібні дії.

Наприклад, стаття 172-13 карає за зловживання службовим становищем, а стаття 172-14 — за перевищення повноважень. За перевищення влади офіцеру вже зараз загрожує штраф від 70 до 145 неоподатковуваних мінімумів або до 7 діб гауптвахти, а в особливий період ці цифри зростають до 145–285 мінімумів штрафу чи 7–10 діб арешту.

Ба більше, якщо бездіяльність командира чи його недбале ставлення до служби призвели до важких наслідків, то за статтями 425, 426 та 426-1 Кримінального кодексу України винному загрожує реальний тюремний строк. Тому нове виокремлення цього правопорушення аналітики вважають надмірним, адже воно лише заплутає суди та правоохоронців.

Окрім дублювання, у тексті знайшли чимало технічних помилок. Автори використали вираз "військові посадові особи", тоді як чинні закони офіційно використовують термін "військові службові особи", що прописаний у примітці до КУпАП.

Така плутанина в поняттях створює ризики правової невизначеності на практиці. Також у проєкті проігнорували позицію Конституційного Суду України, за якою між ухваленням закону та його введенням у дію має минути розумний проміжок часу, щоб усі встигли підготуватися. Наостанок, розробники документа порушили статтю 27 Бюджетного кодексу України та статтю 91 Регламенту Верховної Ради. У пояснювальній записці вони вказали, що грошей із бюджету витрачати не доведеться, а навпаки — казна може поповнитися за рахунок сплати нових штрафів. Проте жодних реальних фінансово-економічних розрахунків та математичних обґрунтувань до проєкту закону так і не додали.

Новини.LIVE раніше писали, що Президент України Володимир Зеленський провів у суботу, 30 травня, спеціальну нараду за участі керівника Офісу Президента Кирила Буданова, секретаря РНБО Рустема Умєрова та міністра енергетики Дениса Шмигаля. Під час зустрічі обговорили ключові пріоритети на найближчі тижні, зокрема дипломатичні питання, посилення протиповітряної оборони, обміни полоненими та стан енергетичного сектору.

Також міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що переговорний формат між Україною, США та Росією на рівні делегацій втратив ефективність. За його словами, через позицію Москви процес, який координується Сполученими Штатами, фактично зупинився.