Причин для оптимізму небагато. Підсумки переговорів Байдена з Зеленським

Через два дні після онлайн-конференції Джо Байдена і Володимира Путіна, американський президент провів телефонну розмову з Володимиром Зеленським, яка проходила ввечері 9 грудня і тривала 1,5 години.

До позитивних результатів переговорів двох президентів можна зарахувати запевнення США, що вони не залишать Україну наодинці з РФ, якщо Кремль вдасться до чергової ескалації. Також Вашингтон заявив, що не наполягає на закріпленні в Конституції "особливого статусу" для ОРДЛО. В усьому іншому переговорам важко дати позитивні оцінки.

Більше про результати розмови Зеленського і Байдена читайте у публікації Новини.LIVE.

Трішки оптимізму

Джо Байден вже традиційно запевнив Володимира Зеленського, що США непохитно віддані суверенітету і територіальній цілісності України. Очільник Білого дому наголосив, що Штати і союзники відповідатимуть "рішучими економічними та іншими заходами" і готові надавати Києву допомогу, якщо буде подальше військове втручання Росії.

Як раніше заявлялося, під "рішучими заходами", вочевидь, мається на увазі відключення РФ від платіжної системи SWIFT. Такий крок, безумовно, завдасть російській економіці серйозного удару. Росія входить у топ-3 за кількістю транзакцій у SWIFT. У разі відключення її експортери та імпортери, серед яких - державні компанії "Роснєфть" і "Газпром", не зможуть розраховуватися за зовнішніми контрактами.

Напередодні телефонного дзвінка видання Associated Press написало, що Байден нібито вимагатиме від України закріпити на рівні Конституції "особливий статус" для "Л/ДНР", на чому РФ наполягає з 2014 року. Втім, "зрада" відмінилася. Після переговорів прессекретарка Білого дому Джен Псакі запевнила, що ніякої автономії для окупованих територій Штати не вимагають.

Крім того, Байден запевнив, що відданий принципу "жодних рішень чи дискусій про Україну без України". Слова правильні. Та тільки, як вчить історія, коли дві країни обговорюють третю, цей принцип далеко не завжди дотримується.

А тепер про песимізм

Про позитивні результати переговорів ми поговорили. Перейдемо до не дуже позитивних. В цілому, за словами експерта з міжнародної політики Владислава Фарапонова, лаконічність релізів Офісу президента і Білого дому говорить про відсутність новизни або ж недоговореність.

"За результатами переговорів президентів США і України в публічній площині не прозвучало багато новизни. Меседжі і тон розмови схожі до тих, що були раніше. Найголовніше, ймовірно, залишилося не сказаним. Але це передбачає дипломатія - все не може бути сказаним, поки домовленості не будуть реалізовані", - зазначив він.

Читайте також: Зеленський і Байден завершили переговори: всі подробиці

Кілька днів тому з'явилася інформація, що США можуть приєднатися до Нормандського формату. Зазначалося, що Москва начебто не проти, щоб формат розширили до п'ятьох учасників. Раніше такі пропозиції висував Київ. Однак у підсумкових релізах це не відображено. Білий дім сухо повідомив, що залишається прихильником Нормандського формату, але про готовність Штатів долучитися до нього не сказав ні слова.

За словами експерта з міжнародної політики Іллі Куси, не варто очікувати, що США долучаться до "Нормандії". На його думку, навіть, якщо це станеться, то все одно не вийде перезапустити переговорну площадку, яка "зараз перебуває у напівмертвому стані".

"Не думаю, що ідея з долученням США до Нормандського формату має якийсь сенс. По-перше, цього не станеться. По-друге, це нікому не потрібно. Яке стратегічне завдання вирішить участь США за столом переговорів? Окрім француза і німця, на переговорах з'явиться американець. І що далі? Від цього все одно не зміниться позиція російської сторони", - переконаний експерт.

Зі свого боку, в Офісі президента розповіли, що "США прийняли для себе рішення бути активними учасниками мирного процесу щодо Донбасу". Про це повідомив Андрій Єрмак, уточнивши, що "це може бути паралельний трек разом з Нормандським форматом". Як варіант, може розглядатися відновлення двосторонніх американо-російських переговорів, якими до 2019 року займалися Курт Волкер і Владислав Сурков.

"Я б не став занадто оптимістично оцінювати заяви, що США готові активно долучитися до переговорів щодо Донбасу. Цього року ми вже чули пропозиції про розширення Нормандського формату та обговорення в його рамках "Північного потоку-2". Також пів року тому Вікторія Нуланд заявляла про перегляд Мінських домовленостей, але згодом ця тема непомітно зникла з порядку денного", - зі скепсисом відзначив експерт-міжнародник Фарапонов.

Як тільки закінчилася розмова лідерів США і України, заступник голови ОПУ Андрій Сибіга в ефірі одного з телеканалів розповів, що Зеленський виступає за прямі переговори з Путіним. За словами посадовця, про це йшлося під час розмови з Байденом і, мовляв, український президент "знайшов повне розуміння і підтримку партнерів".

В експертному середовищі готовність Зеленського вести прямі переговори з Путіним коментують з обережністю. На думку політолога Володимира Горбача, зустріч один на один - не найкращий формат діалогу з Кремлем.

"У мене є побоювання, що такий діалог не піде на користь Україні. Наш президент програє такі переговори. І програє навіть не тому, що він як особистість слабкіший від Путіна, а слабкіший як інституція, слабкіший, бо у нього немає тих ресурсів, які є в Росії", - зазначив експерт.

Тепер щодо НАТО. Байден в черговий раз наголосив, що рішення про розширення організації прийматимуть виключно Україна і члени Альянсу. Меседж, безумовно, обнадіює. Але разом з тим, ні Вашингтон, ні Київ не розкрили деталей, чи йшлося під час розмови про ультиматум Путіна щодо нерозширення Альянсу на схід.

На перший погляд може здаватися, що питання кордонів НАТО прямо не стосується України, а тому США не зобов'язані обговорювати його з Києвом. Втім, ультиматум Путіна - це, по суті, пропозиція оформити "Ялту-2". Іншими словами, поділити Східну Європу на сфери впливу, як було до 1989 року.

Читайте також: Переговори Байдена і Путіна: як вони закінчилися для України

Як відомо, найближчим часом США і ще "чотири члени Альянсу" (ймовірно, Німеччина, Франція, Італія та Великобританія - країни, з лідерами яких Байден розмовляв перед дзвінком Путіну) планують провести переговори з РФ, щоб "зняти напругу" щодо НАТО. Відповідна ініціатива Байдена вже викликала різку критику з боку "Бухарестської дев'ятки", до якої входять Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія і Чехія. Україні також варто було б приєднатися до них.

Вслід за розмовою з американським президентом, на наступному тижні Зеленський у Брюсселі проведе зустрічі з Еммануелем Макроном і Олафом Шольцом. І хоча поточні оцінки переговорів з Байденом не надто оптимістичні, все ж добре, що переговорний процес відновився.