Перемовини без України чи перший крок до трибуналу: що означає заява лідерів G7

11 жовтня лідери провідних держав світу зробили спільну заяву по результатах термінової наради G7, у якій взяв участь Президент України Володимир Зеленський.

У своїй заяві "велика сімка" засудила російську агресію проти України й анексію українських територій і попередила, що застосування кремлем ядерної зброї матиме серйозні наслідки для рф. Також лідери G7 оголосили, що надаватимуть фінансову та військову підтримку Україні стільки, скільки знадобиться, та пообіцяли притягнути до відповідальності путіна та його поплічників (докладніше з основними тезами заяви можна ознайомитися тут).

Чи конвертуються ці обіцянки у реальність та який посил насправді несе заява "великої сімки" — з такими питаннями Новини.LIVE звернулися до українських політологів Олега Постернака та Олексія Буряченка.

Загроза "зливу"

Як вважає Олег Постернак, сама по собі заява лідерів G7 сформульована досить розпливчато, і це може пояснюватися двома чинниками.

"По-перше, історія з Кримським мостом і дводенним ракетним обстрілом з боку рф для більшості західних країн була, скоріш за все, неочікуваною. По-друге, зараз розпочався процес тестування так званих "великих перемовин". Зокрема, Ібрагім Калін, представник президента Туреччини, заявляв про те, що реанімується ідея великої угоди між Заходом та росією, у тому числі щодо України", — нагадав Постернак.

У цьому випадку йдеться про перемовини без участі української сторони, хоча експерт певен, що Захід так чи інакше знайде можливість інтегрувати до них Україну. Однак таким чином стає зрозумілим, чому росія таки ризикнула піти на законодавчу анексію українських територій. На думку Постернака, путін заздалегідь розраховував, що після цього Україна остаточно відмовиться від будь-яких перемовин.

"Російська федерація, пішовши на анексію наприкінці вересня, розраховувала, що якщо це не будуть перемовини з Україною, з якою безперспективно розмовляти, то це будуть переговори із Заходом. Саме тому путін під час свого виступу у Георгіївському залі у кремлі говорив переважно про Захід, згадуючи Україну значно менше. Так він намагається просунути в російському інформпросторі пріоритетність перемовин саме із країнами Заходу, а не з Україною. І зараз Захід, тестуючи можливість таких перемовин, поставлений перед фактом вимог з української сторони активних дій проти рф. А на це вони не хотіли б зараз піти, тому намагаються створити шанс на мирний діалог", — зазначає експерт.

Таким чином Захід фактично намагається потрохи "злити" українське питання.

"Чесно кажучи, рано чи пізно це мало статися. Сім місяців війни для Заходу — і до речі, і для росії — обертаються потужними ризиками. Тим паче, що зараз ми підходимо до події, яка могла б теоретично увінчатися великим компромісом. Йдеться про саміт G20, який має відбутися на Балі у середині листопада. Плюс американські вибори до Конгресу, які припадають на початок листопада. Плюс ситуація у росії, де почалися вже рухи — поки що не критичні для путіна, але вони почалися", — сказав Постернак.

Пошуки миру

Захід розуміє, що росія може вдатися до свого найголовнішого козиря — загрози ядерного апокаліпсису, нагадує експерт.

"Звідси й кейс з Ілоном Маском, який мав прокачати тему мирних переговорів і територіального компромісу з боку України та, можливо, з боку росії. Але враховуючи позицію путіна, який заявив, що про жодні поступки щодо анексованих територій мова йти не може, вимальовується знову ж або глухий кут, або війна, яка переходить на зиму. І Заходу це не надто подобається", — вважає Постернак.

Тому, за його словами, певні рухи у бік перемовин просто не могли не з'явитися.

"І ми бачимо, що вони, ці рухи, дуже хитрі, бо прямо ніхто із західної дипломатичної верхівки відповідальність за них на себе не бере. До речі, дуже непоганий коментар дав міністр оборони Румунії — як на мене, найбільш недипломатичний і найбільш чіткий щодо того, що зараз відбувається у плані російсько-української війни. Він сказав, що зараз Україна не здатна на кроки в напряму миру, тому що українська влада електорально залежна від позиції українського народу. Тому замість України ці кроки має зробити Захід", — зазначив Постернак.

Не все так погано?

Проте політолог та юрист Олексій Буряченко не вважає, що заяву "великої сімки" варто трактувати у настільки песимістичному плані. Навпаки, він впевнений, що її треба вважати великим досягненням.

"Я категорично не погоджуюся з тим, що заява лідерів G7 має розпливчастий характер. Як юрист я бачу тут не розпливчасту, а повноцінну підтримку України — навіть у тих ініціативах, які раніше  ігнорувалися. А тепер у цьому тексті ми можемо побачити, що "велика сімка" повністю називає речі своїми іменами і гарантує військову, фінансову і економічну підтримку України", — заявив Буряченко.

Крім того, він зазначив, що ця заява є дуже важливою на фоні потенційного прийняття Генасамблеєю ООН рішення про створення спеціального військового міжнародного трибуналу щодо злочинів рф.

"У заяві чітко вказано, що за агресією проти України стоїть саме путін і військово-політичне керівництво росії. Тобто це саме те, що Україна зараз намагається юридично зв’язати через створення міжнародного трибуналу. Бо поки що ми маємо лише низку кримінальних справ — щодо геноциду, щодо військових злочинів, щодо злочинів проти людяності тощо. А потрібно, аби це все було об’єднане в рамках одного впровадження цього трибуналу саме у питаннях агресії. І лише тоді можна буде повноцінно засудити путіна разом із всім військово-політичним керівництвом рф, тому що в рамках окремих міжнародних кримінальних проваджень можна засудити виключно виконавців", — пояснив експерт.

За словами Буряченка, особисто він не очікував від лідерів країн G7 настільки потужного рішення.

"Вони не лише закрили одним пунктом питання гарантій постачання зброї Україні — вони всіма іншими пунктами створили дуже потужне підгрунтя для усіх міжнародних ініціатив щодо засудження російської агресії й отримання Україною компенсацій. Мене, відверто скажу, дуже вразило, що в одному з пунктів вони прямо прописали стягнення відповідних коштів з фізичних та юридичних осіб — як у росії, так і за її межами", — сказав політолог.

Експерт підкреслює, що раніше питання відшкодування за рахунок приватної власності завжди являло собою табу.

"А тепер ми маємо поштовх для створення міжнародного прецеденту, якого досі ще не було: щоб завдану шкоду відшкодовувала не тільки країна-агресор, але й фізичні та юридичні особи. Якщо буде доказано, що вони сприяли агресії проти України, їхні активи будуть заблоковані та передані Україні у вигляді відшкодувань і компенсацій", — пояснює Буряченко.

На його думку, немає сумнівів, що після заяви лідерів G7 Генеральна асамблея ООН дійсно ухвалить рішення про створення міжнародного трибуналу проти росії. Що ж до можливості перемовин рф із Заходом без участі України, експерт вважає такий розвиток подій нереальним.

"Якщо стисло: ні, нас не "зіллють". Розумієте, після такого рішення G7, а особливо якщо буде прийнято рішення про створення міжнародного трибуналу, це буде просто нереально. На тлі таких потужних заяв, таких потужних міжнародних документів приймати рішення щодо України без України неможливо. Тому боятися цього не потрібно", — впевнений Буряченко.