Відмова від НАТО неможлива. Чому позаблоковий статус - не панацея для України

Україна може відмовитися від вступу до НАТО, якщо цього вимагатимуть обставини. Відповідну заяву зробив український посол у Великобританії, колишній глава МЗС Вадим Пристайко. У владних кабінетах швидко заперечили слова посла. В Офісі президента нагадали, що рух до Альянсу закріплений в Конституції.

Разом з тим, на тлі потенційних загроз російської агресії відмова від інтеграції до Альянсу може сприйматися як шлях до деескалації. Чи справді це так - читайте у Новини.LIVE.

Заява Пристайка: казус чи тестування настроїв суспільства?

Відмова від вступу до НАТО могла б стати вимушеним кроком, зважаючи на загрози, перед якими опинилася Україна. Таке 14 лютого в інтерв'ю "BBC Radio" заявив посол у Великій Британії Вадими Пристайко.

На уточнення ведучого, чи справді Україна може відмовитися від руху до Альянсу, посол відповів: "Коли я кажу це, я маю на увазі, що ми гнучкі, намагаючись знайти найкращий вихід. Якщо нам доведеться пройти через якісь серйозні поступки, це те, що ми можемо зробити. Безперечно".

Слова дипломата отримали майже миттєву реакцію в Києві. В Офісі президента з ними не погодилися. Речник Зеленського Сергій Никифоров нагадав, що прагнення України в НАТО та ЄС закріплені у положеннях Конституції. У МЗС відреагували більш м'яко. Там сказали, що посол не мав на увазі відмову від інтеграції до Альянсу, а його слова "вирвали з контексту".

Розуміючи, що назріває скандал, Пристайко поспішив повідомити, що виникло непорозуміння. Мовляв, задля уникнення війни Україна справді готова йти на поступки, але про відмову від приєднання до НАТО він не говорив.

"Не йдеться про відкладення плану вступу до НАТО - ми говоримо про те, що ми зараз не в "сім’ї", тому треба шукати щось інше, наприклад двосторонню угоду з Великобританією та США. Таким чином, ми шукаємо інших домовленостей за межами НАТО, щоб мати можливість пережити це конкретне випробування", - сказав посол у коментарі виданню "Reuters".

Заява українського посла могла бути випадковістю. На думку експерта з міжнародних відносин Тараса Семенюка стався казус через не узгодженість позицій між посольством та МЗС.

"Ми не бачимо, щоби в міністерстві чи Офісі президента якось змінювали своє ставлення щодо вступу до НАТО", - зауважив він.

Чимало членів Альянсу справді не бачить Україну у воєнному блоці. Не випадково перед приїздом в Київ Емануеля Макрона у пресі ширилися чутки про "фінляндизацію" як про сценарій зниження напруги на українських кордонах. В сьогоднішній інтерпретації "фінляндизація" фактично буде означати право РФ накладати вето на зовнішньополітичний курс України. Іншими словами, це така собі хард-версія позаблокового статусу.

Попри те, що низка країн проти приєднання України до НАТО, за словами експерта, з цим не можуть погодитися на Банковій. А тому слова Пристайна навряд чи ретранслюють позицію ОПУ.

"Як тільки заговорять про нейтральний статус, більша частина українського суспільства не сприйме цього. Та й сам Зеленський вимагає членства в НАТО. Суспільство не зрозуміло б його, якби він змінив свою позицію", - відзначив експерт.

Втім, у політолога Олександра Леонова дещо інша думка. Він не виключає, що заявою посла влада могла тестувати настрої громадян.

"Пристайко - досвідчений дипломат. Сумніваюся, що він міг, не подумавши, сказати щось. Його слова можуть бути сигналом, щоби перевірити, як суспільство сприймає ідею відмови від НАТО", - розповів він.

На думку політолога, слова дипломата мають негативні наслідки. "По-перше, було послано дуже поганий сигнал союзникам, які проти того, щоби РФ могла впливати на прийняття рішень НАТО щодо прийняття нових членів. По-друге, це добрий сигнал для Росії. РФ сприймає будь-які поступки як слабкість. Якщо вони вже відчули певну слабкість, то продовжать тиснути. Це заохочення агресора, а не умиротворення. І, по-третє, скептики в НАТО отримали додатковий аргумент, чому не треба йти на зустріч Києву", - перерахував він.

Читайте також: Знову глухий кут. Чи можливо по-справжньому оживити "Нормандію"

До слова, позаблоковість України - одна з вимог для деескалації, яку називають в Москві. При цьому у росіян цілий список претензій, який нещодавно озвучило відомство Сергія Лаврова.

"Переконані, що досягти деескалації ситуації довкола України можна дуже швидко. Для цього треба припинити постачання Україні озброєнь, відкликати з її території західних військових радників та інструкторів, припинити спільні навчання ЗСУ та країн НАТО, а також вивести всі раніше поставлені Києву іноземні озброєння за межі української території та розпочати виконання Мінських домовленостей. Якщо говорити про регіональну безпеку в широкому контексті, то для її зміцнення НАТО слід оголосити про відмову від політики "відчинених дверей". Київ, своєю чергою, має повернутися до нейтрального позаблокового статусу", - заявила тиждень тому речниця російського МЗС Марія Захарова.

Позаблоковий статус - не вихід із ситуації

Співпраця з НАТО ніколи не була простою. У 2008 році члени блоку задекларували принцип "відкритих дверей" для України. Однак в тому ж році на Бухарестському саміті Альянс відмовився надавати Україні і Грузії План дій щодо членства.

Через два роки, коли президентом став Віктор Янукович, Верховна Рада ухвалила закон "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики". Документ прямо визначав позаблоковий статус України. Тоді ж Рада ратифікувала угоду про продовження терміну перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі до 2042 року.

Як тільки Київ остаточно відмовився від інтеграції до НАТО, Москва почала вставляти "палки в колеса" у питаннях зближення з Євросоюзом. Як результат - 29 листопаді 2013 року на саміті Східного партнерства у Вільнюсі тодішня влада відмовилася ухвалювати Угоду про асоціацію між Україною і ЄС. Надалі так звана політика нейтралітету, яка де-факто була проросійською політикою, призвела до анексії Криму і окупації ОРДЛО.

Наприкінці 2014 року ВРУ внесла зміни до Конституції про відмову від позаблоковості і рух до ЄС. Через п'ять років "Зе-команда" не стала переглядати відповідне рішення.

Якщо припустити, що Офіс президента надумає повернутися до позаблокового статусу, це буде вчинок на кшталт того, коли Янукович відмовився підписувати Асоціацію. Цього не може не розуміти Зеленський. А тому навряд чи Банкова стане навсправжки розглядати відмову від НАТО як шлях до деескалації. 

Читайте також: Росія і Білорусь розпочали військові навчання: чи зросли загрози для України

Крім того, не варто забувати, що для позаблоковості прийдеться знову переписувати Конституцію. Однак складно уявити, що у Раді для цього знайдеться 300 голосів. Зокрема, тому що "Слуга народу" та більшість фракцій не готові підтримувати такий законопроєкт, якщо він з'явиться в порядку денному.

Словом, відмова від вступу до НАТО, про яку мимоволі згадав Пристайко, не лише не розрядить ситуацію у відносинах з РФ, але й не має шансів пройти випробування парламентом.