"Нічого не підпишуть". Чим завершаться переговори США-РФ щодо України і НАТО

Нещодавно Росія висунула ряд ультиматумів США і НАТО, які "упакувала" в проєкти договорів про так звані "гарантії безпеки". Вимоги Москви стали своєрідним запрошенням до діалогу, на яке у Вашингтоні і Брюсселі відповіли згодою.

Як стало відомо, 10 січня відбудуться перемовини США-РФ. Очікується, що на них підіймуть питання безпекової ситуації на українських кордонах і діяльності Північноатлантичного альянсу в Європі. Крім того, 12 січня пройде Рада НАТО-Росія, яка востаннє збиралася у липні 2019 року. А 13 січня відбудеться засідання Постійної ради ОБСЄ.

Новини.LIVE розбиралося, чого очікувати від нових переговорів між Росією та США.

Діалогу бути

За інформацією видання AFP, 10 січня у рамках Стратегічного діалогу з безпеки пройдуть перемовини між США і Росією. В якому складі та форматі вони відбудуться – наразі невідомо. Предметом розмови стануть оприлюднені Москвою проєкти договорів про "гарантії безпеки". У російському МЗС підтвердили дату переговорів. За словами заступника закордонного відомства Сергія Рябкова, "не всі аспекти узгоджено, але й альтернативні дати не розглядаються".

Через два дні після американо-російського діалогу пройде Рада НАТО-РФ, яку ініціював генеральний секретар організації Єнс Столтенберг.

За словами експерта з міжнародних відносин Володимира Горбача, те, що Кремль хоче спочатку говорити окремо зі США, а вже потім з НАТО – не логічно. Штати навряд чи стануть надавати двосторонні гарантії щодо держав Євросоюзу чи України, які можуть зруйнувати трансатлантичну єдність. Однак такі пропозиції з'явилися, як результат світосприйняття Росією.

"Росіяни вважають, що США знаходяться над НАТО, тому спочатку потрібно підписати договір з ними, а потім Штати змусять Альянс підписати договір з РФ. Така картина світу у Москви. Тому й пропонуються дві зустрічі і два договори", – розповів він.

Схожої думки дотримується очільник МЗС Дмитро Кулеба. Він вважає, що "Росія трішки закомплексована, тому вимагає, щоб із нею говорили лише Штати".

"Насправді це прояв зовнішньополітичного комплексу. Як і люди, держави також мають комплекси", – сказав міністр в інтерв'ю виданню "РБК Україна".

Раніше ми вже писали про "гарантії безпеки", які РФ хоче укласти зі США і НАТО. Якщо коротко, то Москва вимагає, аби Альянс відмовився від розміщення військ і озброєння у 14 з 30 держав, які стали членами блоку після 1997 року. Вимоги, в першу чергу, стосуються східноєвропейських країн – "Бухарестської дев'ятки". Також Росія хоче отримати гарантії неприйняття до воєнного блоку України і Грузії. Такі ультиматуми, м'яко кажучи, дуже амбітні.

На початку грудня, після онлайн-зустрічі Байдена і Путіна, США вже пішли на деякі поступки. Тоді з американського оборонного бюджету зникли санкції проти "Північного потоку-2" та 35-х російських високопосадовців і бізнесменів. Втім, Москва вимагає значно більшого, якщо не сказати – неможливого. 

"США і НАТО не підпишуть російські договори"

Володимир Путін не боїться підвищувати ставки. Однак, схоже, він і сам не знає, як відреагує, якщо його вимоги щодо НАТО буде відхилено. Російський президент каже, що все "залежатиме від тих пропозицій, які зроблять військові експерти".

У дипломатичних та експертних колах не вірять, що РФ вдасться добитись позитивного для себе результату. Там переконані, що два ключові ультиматуми – припинення розширення воєнного блоку і його вихід зі Східної Європи – не будуть задоволені.

"Прийняти таку вимогу у будь-якій формі – це було б найбільшим приниженням США та НАТО в історії з моменту заснування Альянсу", –  заявив Кулеба в інтерв'ю "РБК".

Читайте також: Роки лицемірства: чому Німеччина блокує переозброєння України

Аналітик Горбач прогнозує, що США і НАТО не погодяться підписувати "гарантії безпеки", запропоновані відомством Сергія Лаврова.

"Проєкти договорів, які оприлюднило російське МЗС, не можуть бути підписані. Вони точно не будуть погоджені в такому вигляді, в якому їх запропонувала Росія. Інакше це буде акт про капітуляцію західного світу перед РФ після словесних погроз", – розповів експерт.

За його словами, якби Росія справді переймалася своєю безпекою, то "не вимагала б надати їй "гарантії безпеки", а просила б Вашингтон розмістити американські військові бази на своїй території".

Путін сконструював у своїй уяві концепцію віртуального світу, про який хоче говорити з Заходом. Щоби стримувати його від агресивних дій, за словами експерта з міжнародної політики Олександра Мусієнка, "американці йдуть на діалог з ним".

Водночас експерт вважає, що Україна в таких переговорах не стане "розмінною монетою". Мовляв, ні США, ні НАТО не можуть погодитись на вимоги про нерозширення воєнного блоку на Схід, інакше виникнуть серйозні запитання щодо дієвості Альянсу і його спроможності протистояти викликам з боку РФ.

Разом з тим, на думку Мусієнка, українська влада недостатньо активно проявляє себе. Зокрема, вона могла б наполягати, щоби з нею узгоджувались переговорні позиції, що, наприклад, робить Естонія.

"Можна погодиться з тим, що ми не можемо бути безпосередніми учасниками переговорів США-РФ, НАТО-РФ. Але виникають питання, чому офіційний Київ не наполягає, щоби з ним вели консультації щодо таких переговорів", – відзначив він.

Також експерт вважає, що на ультиматуми РФ варто було б відповісти контрвимогами. Перш за все, нагадати про порушений у 2014 році Будапештський меморандум.

"Можна було згадати і про Будапештський меморандум, і про обіцянки не допустити війни на пострадянському просторі. Ми чомусь про це не заговорили, хоча нові вимоги Москви щодо НАТО були чудовою нагодою для нашого МЗС нагадати про підписані Росією гарантії, про які йдеться в меморандумі", – додав експерт.