Незадоволені всі. Чому вирок Стерненку не знайшов розуміння в протиборчих таборах

Одеський Апеляційний суд виніс вердикт у справі про викрадення, утримання, побиття і пограбування місцевого депутата, представника проросійської партії "Родіна" Сергія Щербича. Фігурантами кримінального звинувачення були відомий активіст, колишній керівник "Правого сектору" в Одесі Сергій Стерненко і його соратник Руслан Демчук. За підсумками судового процесу, Демчука звільнено від покарання, а Стерненка засуджено до трьох років позбавлення волі з заміною на умовний термін тривалістю один рік.

Новини.LIVE з'ясовували, як експерти оцінюють рішення суду щодо активістів у контексті українських політичних реалій.

"Один рік за один патрон"

Кримінальну справу про викрадення місцевого депутата Сергія Щербича правоохоронці порушили у 2015 році. Тривалий час провадженню не давали ходу. Однак, наприкінці минулого року Приморський суд Одеси взявся за розгляд справи і вже через кілька місяців виніс вирок. Стерненка і Демчука, яких, власне, звинувачували у незаконному утриманні Щербича, засудили до семи років і трьох місяців позбавлення волі. Згодом їх відпустили під домашній арешт. А 31 травня Апеляційний суд переглянув рішення суду першої інстанції і суттєво пом'якшив їм покарання.

Що ж інкримінували одеським активістам? Демчуку приписували два епізоди, Стерненку - три. Так, обох активістів звинувачували у викраденні і пограбуванні Щербича. За епізод з пограбуванням Апеляційний суд виправдав активістів. Звинувачення про викрадення судді залишили в дії, втім покарання за нього не настало через те, що сплив строк давності.

Таким чином, з засідання Апеляційного суду Демчук вийшов, будучи повністю вільним від кримінального покарання. Стерненку пощастило трохи менше. Окрім перших двох епізодів, йому інкримінували незаконне зберігання зброї, а точніше - пістолета і одного патрона калібру 5,45 мм. У третьому епізоді активіста засудили до трьох років позбавлення волі з можливістю відбути один рік умовно.

Читайте також: Лукашенко йде ва-банк: чи є у Протасевича шанси вийти на свободу?

Апеляційний суд не виправдав Стерненка, однак суворим покаранням таке рішення також назвати не можна. Активіст перебуватиме на волі. Якщо впродовж року він не вчинить жодного кримінального правопорушення, то умовний термін для нього не буде замінений на реальне ув'язнення. Інший негативний наслідок для нього - судимість. Вона, власне, означає, що в найближчі роки активіст не зможе балотуватися до парламенту і працювати в правоохоронних органах.

Крім того, умовне покарання може стати для Стерненка обтяжуючою обставиною у справі про загибель мешканця Чорноморська Івана Кузнєцова. Мова йде про інцидент, який стався в Одесі у травні 2018 року. Коли Стерненко разом з дівчиною поверталися додому, на нього напали двоє молодиків. Відбиваючись, одному з них активіст наніс смертельне поранення. Загиблим виявився Іван Кузнєцов. Розгляд цієї справи триває і активіст залишається її фігурантом.

Зважаючи на медійність і громадську позицію Стерненка, вердикт у його справі варто аналізувати не лише в юридичній, а й у політичній площині.

"Капітуляція Зеленського" чи політичні репресії?

У рядах прихильників Сергія Стерненка рішення Апеляційного суду вважають недостатньо об'єктивним. Вже традиційно у замовленні справи проти активіста вони звинувачують проросійські сили на чолі з "головним юристом Януковича" Андрієм Портновим. Провідниками волі Портнова в органах влади вони називають керівника ОГПУ Ірину Венедиктову і заступника голови ОПУ Андрія Смірнова.

Соратник одеського активіста Роман Сініцин вважає, що після вчорашнього вердикту суду Стерненко опинився в "підвішеному стані" і при наявності "політичної волі" може знову опинитися за гратами.  

"Сергій і далі буде в підвішеному стані, бо є ще суд про самооборону. Як тільки буде політична воля, Сергій поїде відбувати реальний термін. Правосуддя і правоохоронної системи у нас як не було, так і немає, а є "телефонне право" і вплив "русні" на суди", - прокоментував він рішення суду апеляційної інстанції.

Опоненти Стерненка навпаки переконані, що активіст вийшов на свободу через небажання Офісу Президента конфліктувати з лібералами і реформаторами, яких підтримують посольства західних держав, та націоналістами, вуличних протестів яких, мовляв, боїться влада.   

На думку політолога Кирила Молчанова, рішення Апеляційного суду - ніщо інше, як "капітуляція Зеленського перед праворадикалами". Він вважає, що "помилувавши" Стерненка, влада "амністувала радикалів".

Читайте також: Суд виніс компромісне рішення. Чому Медведчук уник ув'язнення

"Рішення суду по Стерненку - ганьба для влади. Це капітуляція Зеленського перед праворадикалами. Президент не зміг наказати винуватця, через якого націоналісти познущалися над його власним офісом. Такий вирок де-факто можна трактувати, як амністію для радикалів, які не бояться порушувати закон і громлять штаби своїх політичних опонентів. Виявилося, що "король голий" і влада монобільшості не спроможна зупиняти в країні радикалізм", - сказав політолог у коментарі Новини.LIVE.

Суд присяжних як альтернатива заангажованій Феміді та агресивній вулиці

Проблема недовіри до рішень суддів у політичних справах залишатиметься десятиліттями, поки в Україні не з'явиться суд присяжних з високим рівнем довіри суспільства. Присяжних, згідно з установленою світовою практикою, мають обирати адвокати і прокурори з числа осіб, які проходять перевірку, чи справді вони є рівновіддаленими від сторін захисту і обвинувачення.

"Проблема в тому, що усі судові справи в Україні, які пов'язані з активістами чи політиками, перетворюються у політичний процес з вердиктом, який, по суті, виходить з Офісу Президента. У зв'язку з цим, незадоволені всі. Судді у таких справах виконують роль маникенів або нотаріусів. Ця проблема продовжуватиметься десятиліттями, поки не зявиться суд присяжних", - розповів в етері телеканалу Кyiv Live політолог Ермек Нарімбай.

Політолог переконаний, що з появою суду присяжних зникнуть дві проблеми - недовіра до судової системи і тиск вуличних протестів на суддів.

Читайте також: Суд на Стерненком: за що виправдали, а за що визнали винним активіста

"Що ми бачимо зараз на таких процесах, як суд над Стерненком? З однієї сторони, є проблема агресивного натовпу, який приходить на суди і намагається тиснути на суддів. А з другої сторони, суспільство недовіряє прокурорам і суддям, які збереглися від старої системи. Свого часу італійці, коли розглядали справи проти мафії, організовували судові процеси в нейтральних регіонах країни, де були суди присяжних, яким довіряло суспільство. Схожу практику необхідно впроваджувати в Україні. Коли тут будуть суди присяжних, 90% незгідних з рішеннями суддів зникнуть", - резюмував Нарімбай.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram Новини.LIVE.