НАТО вкотре відмовилось закривати небо над Україною і назвало причину

НАТО вкотре відмовилось закривати небо над Україною і назвало причину

Німеччина суворо засуджує російські атаки по Україні, які стали причиною падіння ракет і на території Польщі. Проте створення безпольотної зони над Україною створює ризик безпосереднього конфлікту між НАТО і росією.

Про це заявив представник пресслужби федерального уряду Німеччини Вольфганг Бюхнер.

Читайте також:

НАТО не хоче ризикувати

Представник уряду на запитання, чи не перегляне Берлін і інші столиці ставлення щодо можливості "закрити небо" над Україною, зауважив, що "створення безпольотної зони створює ризик безпосереднього конфлікту між НАТО і росією, а всі союзники поділяють думку, що хочуть не допустити подальшої ескалації війни в Україні". Але, додав що, "ніхто не має сумніватися в рішучості та єдності Альянсу: захист усіх країн альянсу є його головним завданням".

Зі слів речника, водночас може бути переглянуто питання поставок Україні озброєнь і обладнання, необхідного для відновлення енергосистеми напередодні зими. Потреби в військовій техніці постійно оцінюються і переглядаються у координації з партнерами по НАТО.

"Проводиться дуже інтенсивне розслідування цього інциденту. Але вже зараз можна констатувати: якби не російська війни проти України та вчорашня масштабна ракетна атака по цивільних цілях по всій території України, цього інциденту не сталося би", — сказав Бюхнер.

Він попросив не робити висновків на цю тему, доки не буде офіційних висновків розслідування, адже "ситуація є надто серйозною". Він не сказав, чи братимуть представники ФРН участь у розслідуванні, але запевнив, що розвідслужби всіх країн НАТО активно співпрацюють.

На запитання, чи готовий канцлер ФРН Олаф Шольц після всіх подій напередодні, продовжувати говорити з владимиром путіним, Бюхнер відповів, що так.

Подробиці падіння російської ракети на території Польщі

У вівторок, 15 листопада, під час масованого ракетного обстрілу України з боку росії у Люблінському воєводстві Польщі впали дві російських ракети, що призвело до загибелі двох людей.

Внаслідок інциденту прем'єр Польщі Матеуш Моравецький терміново скликав комітет Ради міністрів з питань національної безпеки й оборони своєї країни. Президент Польщі Анджей Дуда також скликав Раду національної безпеки, засідання якої відбудеться 16 листопада.

У міноборони росії заперечили свою причетність до ракетного обстрілу Польщі. Там назвали повідомлення про це "навмисною провокацією з метою ескалації обстановки".

Тим часом коментуючи ракетний удар росіян по Польщі, Президент України Володимир Зеленський наголосив, що чим довше росія відчуває безкарність, то більше буде загроз для всіх, до кого можуть дістати російські ракети. Він наголосив, що бити ракетами по території НАТО — це російський ракетний удар по колективній безпеці.

Також на інцидент відреагувала міжнародна спільнота. Естонія заявила, що захищатиме кордони НАТО. Міністр оборони Чехії Яна Чорнохова сказала, що навіть якщо російський ракетний удар по Польщі був помилкою, "ми всі сприймемо це як ескалацію конфлікту". Президент Литви Гітанас Науседа щодо новин із Польщі зазначив: "Підтримуємо тісний контакт із нашими польськими друзями. Литва солідарна з Польщею. Треба захищати кожен дюйм території НАТО".

До слова, 15 листопада росія випустила по Україні близько 100 крилатих ракет Х-101 та Х-555, а також "Калібри". Сили протиповітряної оборони збили 73 з них. Ця атака стала однією з наймасованіших з початку війни: 24 лютого по Україні кремль випустив 160 ракет.

Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що немає жодних доказів того, падіння ракети в Польщі було навмисною атакою росії. Водночас вибух міг бути викликаний ракетою протиповітряної оборони України, яка захищається від агресора.