Напруга навколо України зростає: чи є шанс на деескалацію?

Війна на Донбасі: чи зможуть Байден і Путін домовитись про деескалацію?

Минулого тижня на Донбасі "запахло" війною. Все почалося з 17 лютого, коли бойовики впродовж доби 34 рази порушили режим припинення вогню. Тоді ж снаряди влучили в дитячий садок у Станиці Луганській, у результаті чого постраждали троє працівників закладу.

Новини.LIVE розповідає, як РФ веде справу до війни та чи є шанс знизити рівень напруги.  

Читайте також:

Російські провокації

Після перших обстрілів ситуація почала погіршуватись по наростаючій. Окупанти щодня збільшують кількість обстрілів на лінії розмежування, провокуючи ЗСУ на вогонь у відповідь. Водночас бойовики обстрілюють підконтрольні їм території. Сепаратистські медіа рясніють повідомленнями про підірваний газопровід в Луганську, потрапляння снарядів у школи і лікарні Донецька, пошкодження теплової електростанції у Щасті, ліквідацію українських диверсійних груп, тощо. Подібні новини останні 2-3 дні з'являються мало не щогодини. У російських ЗМІ вони подаються під соусом, що, мовляв, українська армія готує великий наступ на "Л/ДНР".

Щоб "плани" ЗСУ виглядали більш правдиво, ватажки ОРДЛО почали створювати ілюзію неминучої війни. Для цього в "республіках" оголосили загальну мобілізацію для чоловіків від 18 до 55 років. Паралельно з цим, з "Л/ДНР" почалася евакуація цивільного населення. Щоправда, проходить вона зі скрипом і організована абияк. Із запланованих 700 тисяч наразі вдалося вивести трохи більше 60 тисяч. При цьому евакуйованих не надто охоче розміщують в Росії, через що частина людей вирішила самотужки повернутися додому.

Провокаціями і вигаданими новинами про загострення в "республіках" РФ не обмежилася. На днях російська прикордонна служба повідомила, що два снаряди потрапили на територію Ростовської області.

"Один із снарядів вибухнув за 2 км від російсько-українського кордону на околиці станиці Митякинська Тарасівського району. Інший снаряд зруйнував господарську споруду на території приватного домоволодіння у хуторі Маноцький Тарасівського району", - розповіли там.

Якщо у повідомленні про "два снаряди" немає згадки, хто за цим стоїть, то 21 лютого ФСБ прямо звинуватила ЗСУ у знищенні прикордонного пункту в Ростовській області, який нібито знаходився у 150 м від кордону. Продемонстрований росЗМІ зруйнований пункт, щоправда, більше схожий на закинутий сарай у лісі. Тим не менше, звинувачення в обстрілі території РФ більше, ніж достатньо для casus belli.

Ростовська область, прикордонний пункт

До вищезгаданих провокацій варто додати, що Москва продовжила військові тренування у Білорусі, які мали закінчитися 20 лютого, та розпочала навчання у Придністров'ї та Азовському морі.

Сукупність перерахованих факторів дозволяє припустити, що РФ явно готується до ескалації конфлікту. Втім, робити це вона збирається, вочевидь, руками "Л/ДНР". На думку політолога Ігоря Петренка, масштабний наступ російської армії вкрай малоймовірний, оскільки зруйнує концепцію "гібридної війни".

Читайте також: Путін готує наступ? Чому бойовики цинічно обстріляли дитячий садок та школу на Донбасі

"Росія навряд чи стане напряму використовувати свою армію для широкомасштабної агресії проти України, включно з захопленням міст-мільйонників. За таку кампанію їм доведеться заплатити дуже високу ціну. До того ж, це повністю зруйнує стратегію росіян, яку вони використовують у військових операціях. Вони докладають чимало зусиль, щоб доводити всім, що "їх там нема". Масштабна агресія зруйнує їхню стратегію, яка, безумовно, не завжди працює, але від якої Росія досі не відмовляється", - зазначив він.

До слова, не на руку агресивним планам Кремля грають настрої росіян. Згідно з даними соціологічного дослідження "Левада-Центр", понад 70 % росіян бояться війни, а 55 % вважають, що до неї не дійде. На відміну від 2014 року, вони вже відчули на собі наслідки військових авантюр у Криму і на Донбасі. А тому навряд чи хочуть, щоб їхнє соціально-економічне становище знову погіршувалося.

Чи можлива деескалація?

Не можна сказати, що дипломатичні зусилля вичерпали себе. Між Москвою, Вашингтоном, Парижем, Берліном, Києвом продовжуються переговори. Завдяки посередництву Еманнюеля Макрона досягнута попередня домовленість про проведення саміту між Байденом і Путіним. Підготувати захід мають Ентоні Блінкен і Сергій Лавров під час зустрічі, яка відбудеться 24 лютого.

Про особисту зустріч президентів, як заявили в Кремлі, станом на сьогодні не йдеться. Водночас у Білому домі зазначили, що вона буде можливою, якщо "не станеться вторгнення в Україну". За словами політолога Ігоря Петренка, бодай якісь домовленості про діалог на рівні США-РФ - це в цілому позитивний сигнал.

Путін, Байден

"До проведення безпекового саміту за участю Байдена і Путіна ескалація, ймовірно, зберігатиметься на тому рівні, який є зараз. Якісь рухи чи різка зміни повістки дня можливі вже після такого саміту", - припустив він.

Позитивні очікування також у політолога Володимира Сонюка. Він вважає, що позиції Москви ослабли, зокрема, через Китай, який не став негласно підігравати Путіну.

"На Мюнхенській конференції міністр закордонних справ Китаю прямо сказав, що вони підтримують територіальну цілісність України. Зазвичай, китайці дотримуються політики нейтралітету. Вони могли б відмовчатись або говорити більш обтічними фразами, але цього разу вони зайняли більш категоричну позицію, яка не на користь Росії. На фоні заяв Китаю, майбутні потенційні переговори Байдена з Путіним дають надію на мирний фінал протистояння", - припустив він.

У свою чергу, на думку політолога Олексія Якубіна, нинішня ситуація нагадує Карибську кризу. Він переконаний, що кризу все ж таки вдасться вирішити дипломатичним шляхом, як вдалося 60 років тому.

"Ми зараз знаходимося у ситуації, коли є певні домовленості між Путіним і Байденом, які поки що на загал не оприлюднюються. У світовому масштабі ми маємо ситуацію, схожу до Карибської кризи (протистояння між СРСР і США у 1962 році, спричинене розміщенням радянської ядерної зброї на Кубі, - ред.). Щось на кшталт Карибської кризи-2, коли майже дійшли до точки неповернення, але все ж змогли через дипломатичні канали домовитися", - розповів він.

Читайте також: Вихід з Мінських угод, "легалізація" російської армії на Донбасі. Що означатиме визнання Путіним "Л/ДНР"

При цьому політолог відзначив роль французького президента у посередництві між США і РФ. "Макрон намагається вклинитись у діалог між Штатами і Росією. Як ми знаємо, Європа навіть трохи ображалась, що її не підключають у такі переговори. У Макрона на носі президентські вибори. До офіційного висунення кандидатури він дуже хоче показати результати від своєї дипломатичної місії", - додав він.

Що ж стосується України, то предмет переговорів, вочевидь, залишиться незмінним – позаблоковий статус і виконання Мінських угод. Чи будуть позитивні зрушення цього разу - покажуть найближчі дні.