"На кухні при свічках": Олександра Матвійчук розповіла, як писала свою нобелівську промову

Промова, з якою голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук виступила на церемонії вручення Нобелівської премії миру, писалася під час відключень електроенергії. Про це Матвійчук розповіла на своїй сторінці у Facebook.

"Я писала цю промову у себе на кухні при свічках, коли нам вимикали електроенергію. Писала її в перервах між робочими зустрічами. Я довго і прискіпливо обдумувала, що має звучати в цій промові, їдучи в потязі. Мені хотілося, щоб кожне слово, яке я скажу в цій залі, почули", — написала правозахисниця.

Матвійчук зазначила, що це був перший випадок, коли на врученні Нобелівської премії миру лунала українська мова.

"Сподіваюся, я змогла передати усе, що ми, українці, хотіли світу сказати. Бо ми зараз платимо найвищу ціну. Йде війна між авторитаризмом та демократією. І не треба бути українцем, щоб підтримувати Україну. Достатньо бути просто людиною", — зазначила вона.

Про що йшлося у нобелівській промові Матвійчук

Церемонія вручення Нобелівської премії миру відбулася у суботу, 10 грудня, в Осло.

Виступаючи під час церемонії, Олександра Матвійчук наголосила, що Україна розцінює вручення премії "як визнання зусиль всього українського народу, що сміливо виступив проти спроб зруйнувати мирний розвиток Європи".

Вона нагадала, що країни демократичного світу довго заплющували очі на дії росії.

"Вони продовжували тиснути руку російському керівництву, будувати газопроводи та вести business as usual. Десятиліттями російські війська вчиняли злочини у різних країнах, але завжди лишалися безкарними. Світ належно не відреагував навіть на акт агресії та анексію Криму, яка стала першим прецедентом у поствоєнній Європі", — наголосила українська лауреатка.

Також вона зазначила, що система Організації Об’єднаних Націй, створена після Другої світової війни, заклала для окремих країн невиправдані індульгенції.

"Якщо ми не хочемо жити в світі, де правила визначають держави із більш потужним військовим потенціалом, то це належить змінити. Ми маємо почати реформу міжнародної системи для захисту людей від війн та авторитарних режимів", — сказала Матвійчук, додавши, що голос мільйонів людей у різних країнах "може змінити світову історію швидше, ніж втручання ООН".

Також вона закликала до якнайшвидшого створення міжнародного трибуналу, який має судити путіна, Лукашенка та інших військових злочинців.

"Ми досі дивимося на світ через призму Нюрнберзького трибуналу, де воєнних злочинців засудили, лише коли нацистський режим впав. Але справедливість не має залежати від стійкості авторитарних режимів. Зрештою, ми живемо у новому столітті. Правосуддя не має чекати", — наголосила українська лауреатка.

Хто ще отримав Нобелівську премію миру-2022

Нагадаємо, Нобелівський комітет озвучив вибір цьогорічних лауреатів ще 7 жовтня. Інформація про те, що разом із українським Центром громадянських свобод лауреатами стануть російська правозахисна організація "Меморіал" та білоруський правозахисний центр "Весна", спричинила скандал у Мережі.

"У Нобелівського комітету однозначно цікаве розуміння слова "мир", якщо Нобелівську премію разом отримують представники двох країн, що напали на третю. Ані російські, ані білоруські організації так і не змогли організувати спротив цій війні. Нобель цього року просто "супер", — прокоментував ситуацію радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк.

"З одного боку, тішуся Нобелівською премією миру для достойної української організації "Центр громадянських свобод". З іншого — поєднання з білорусами та росіянами — недоречне, бо актуалізує російський міф про "братні три народи", який є основою нинішньої війни проти України", — написав у Twitter колишній очільник Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

"Два роки поспіль РОСІЯНИ отримують Нобелівську премію МИРУ. Воістину, найбільш мирне плем'я на планеті. Жесть, просто не вкладається в голові", — відреагував юридичний радник Transparency International Ukraine Максим Костецький.

Утім, світова громадськість не побачила в одночасному нагородженні премією мира українців та росіян нічого особливого. Зокрема, за словами очільниці Нобелівського комітету Беріт Рейсс-Андерсен, лауреати втілили у життя ідею Альфреда Нобеля про "мир і братерство" між народами.

"Нобелівський комітет визнав видатну відвагу цих жінок та чоловіків, які протистоять автократії. Вони демонструють справжню силу громадянського суспільства у боротьбі за демократію", — написала у Twitter очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

"Право говорити правду владі є фундаментальним для вільного та відкритого суспільства", — зазначив голова НАТО Єнс Столтенберг, вітаючи всіх трьох лауреатів.

Що сказали інші лауреати

Російський лауреат, колишній голова правління "Меморіалу" Ян Рачинський у своєму виступі під час церемонії нагородження заявив, що нагорода не робить легшим "жахливий тягар", який він відчуває, починаючи з 24 лютого.

"Ні, це не тягар національної провини. Не варто взагалі говорити про національну або ще якусь колективну провину — хоча б тому, що концепція колективної провини рішуче відкидається правовою свідомістю. Спільна праця учасників нашого руху базується на зовсім іншій світоглядній основі – на розумінні громадянської відповідальності за минуле і сучасне", — сказав він.

Замість білоруського лауреата Алеся Бєляцького, який зараз відбуває тюремне ув’язнення у Білорусі, Нобелівську премію миру отримала його дружина Наталія Пінчук. За її словами, білоруська влада не дозволила Бєляцькому передати текст своєї промови з в’язниці.

"Так буває, що люди, які понад усе цінять волю, позбавлені її", — сказала Пінчук.