Кремль хоче розсварити всіх. Як РФ заводить у деструктивне русло переговори щодо НАТО

Наприкінці січня американський посол Джон Салліван надав письмові відповіді США і НАТО на проєкти договорів про "гарантії безпеки" для РФ. Через тиждень, 1 лютого, Володимир Путін вперше публічно прокоментував отримані документи. Це сталося під час його пресконференції з угорським прем'єр-міністром Віктором Орбаном.

Путін поскаржився, що Захід проігнорував ключові вимоги Росії. І хоча Кремль залишився незадоволеним, російський президент запевняє у готовності продовжувати діалог, зокрема - з очільником Франції Емманюелем Макроном.

Про те, як протікають "безпекові" переговори між РФ, США і НАТО, та чого від них очікувати - читайте у Новини.LIVE.

Путін вперше прокоментував відповідь Заходу на "гарантії безпеки"

Слухаючи заяви російських високопосадовців, іноді складається враження, що у Кремлі самі не знають, чого хочуть від США, НАТО, ЄС, України. При цьому здається, що їхні вимоги випливають з викривленого сприйняття геополітичних процесів.

У ході зустрічі з Орбаном Путін пояснив, чому, власне, з'явилися проєкти документів про "гарантії безпеки". Мовляв, Захід обіцяв Москві, що НАТО не буде розширюватися після падіння Берлінської стіни, але порушив свою обіцянку.

"Нам давали обіцянки не просувати інфраструктуру НАТО на Схід ні на один дюйм. Всім це добре відомо. Сьогодні ми бачимо, де знаходиться НАТО - Польща, Румунія, країни Прибалтики. Сказали одне - зробили друге", - пожалівся російський президент.

Лише цих слів достатньо, щоби зрозуміти, що Путін живе у своєму світі. Всім відомо не те, що говорить він. Насправді всім добре відомі слова Михайла Горбачова, який вже давно спростував вигадку, що Захід нібито давав якісь гарантії про нерозширення, коли у Європі розпадався соцтабір.

Далі Путін перейшов до змісту відповідей, які надали США і НАТО.  "Уважно аналізуємо відповідь щодо гарантій безпеки, але вже зараз можу сказати, що принципові російські занепокоєння проігноровані. А саме: недопущення розширення НАТО, відмова від розміщення ударних озброєнь поблизу російських міст, повернення військової інфраструктури блоку в Європі до 1997 року", - перерахував він.

Щоби було краще зрозуміло, чому в Кремлі занепокоєнні перспективами приєднання України до воєнного блоку, Путін "розписав" наступну картину. Мовляв, Україну втягнуть в Альянс, підштовхнуть до силового повернення Криму і тоді РФ опиниться на порозі війни з НАТО.

Про те, що держава не може стати членом Альянсу до отримання повного контролю над своїми кордонами, Путін не сказав нічого. Іншим словами, спочатку Крим має повернутися під юрисдикцію Києва, і лише тоді Україна зможе приєднатися до Альянсу. А не навпаки, як вважає російський президент.

Читайте також: У лютому напруга зросте. Чи використає РФ Білорусь як плацдарм для наступу на Україну

Втім, попри скепсис, глава РФ зізнався, що розраховує на продовження переговорів з Заходом. "Я надіюсь, що цей діалог буде продовжений. Ми домовилися з президентом Франції, що він, можливо, найближчим часом приїде в Москву і ми обговоримо ці проблеми з ним. Надіюся, що зрештою ми знайдемо рішення. Але поки що я не готовий говорити, яким воно буде", - додав він.

Росія поводиться деструктивно

Попри прохання США не оприлюднювати відповіді на "гарантії безпеки", вони опинилися у публічному доступі. Їх опублікувала іспанська газета "El Pais". У документах, власне, немає нічого такого, про що б раніше не говорили дипломати.

Підтвердилося, що НАТО не планує надавати РФ письмові гарантії про неприєднання до блоку України і Грузії та не збирається переглядати свої межі у Східній Європі. При цьому Альянс готовий допустити російських фахівців до своєї інфраструктури у Польщі і Румунії, аби ті могли переконатися, що там немає наступальних крилатих ракет. Що стосується контролю над озброєнням, то США і НАТО готові говорити про це після того, як російські війська покинуть Крим, Абхазію, Південну Осетію і Придністров'я.

За словами експерта з міжнародних відносин Тараса Семенюка, зміст відповідей США і НАТО доводить, що на Заході засвоїли уроки 2008 і 2014 років, коли їхня позиція не була достатньо консолідованою щодо Грузії і України, що дозволило російському військово-політичному керівництву реалізувати плани з окупації територій сусідніх держав.

Про консолідацію західних країн, за його словами, свідчить їхня активізація в наданні Україні озброєння. Крім того, відмітив він, "ожив дипломатично-переговорний фронт". Зокрема, йдеться про візити до Києва прем'єрів Великобританії, Польщі, Нідерландів, телефонні переговори з Джо Байденом та новий союз з Польщею і Британією.

"Наразі не видно світла в кінці тунелю з назвою "переговори з безпеки між США, НАТО і Росією". Більшість країн розуміють, що це питання їхньої безпеки, тому вони зацікавлені в таких переговорах. Цілком очевидно, якщо Європа не буде включатись, російська агресія продовжуватиметься", - відзначив експерт.

Читайте також: Чи вимагають США від України виконання "Мінська"? Розвінчуємо кремлівські фейки

Водночас, на думку політичного аналітика Володимира Горбача, РФ свідомо виставили ультиматуми, які неможливо виконати."Росіяни висунули вимоги, які НАТО і США технологічно не можуть виконати. В Альянсі рішення ухвалюються одноголосно. Тому у Білому домі чи в штаб-квартирі НАТО не могли самостійно прийняти якесь рішення, навіть якби хотіли", - зазначив він.

При цьому експерт вважає, що Кремль не має на меті досягнути конкретного результату, а лише намагається провокувати дестабілізацію як в державах НАТО, так і в Україні.

"Його мета - розсварити країни Північноатлантичного альянсу. У РФ розраховують, що держави блоку висловлять готовність до різних поступок і це спровокує розбіжності між ними. Тобто, мета - налякати і стимулювати внутрішню дестабілізацію. Аналогічної лінії поведінки Москва дотримується й щодо України. Внутрішня дестабілізація є ключовою ціллю всієї зовнішньої російської політики", - резюмував він.

Тим часом відомство Сергія Лаврова офіційно відреагувало на відповіді США. Російське МЗС просить держави НАТО відповісти на питання: "Як наші партнери розуміють своє зобов'язання не зміцнювати власну безпеку ціною безпеки інших держав на основі прихильності до принципу неподільності безпеки?".

Найближчим часом від Альянсу, ймовірно, надійде відповідь і діалог продовжиться. Однак варто відзначити, що аналогічне питання можна було б задати самій Росії. Цілком очевидно, що РФ зміцнює свою безпеку шляхом анексованого Криму, де розмістила озброєння. Не кажучи вже про членів ОДКБ - Білорусь, Вірменію, Таджикистан, на території яких знаходиться російська військова інфраструктура.