Чому росія досі не спонсор тероризму і як Київ може її покарати

Покарання для росії за анексію

Анексія росією чотирьох українських регіонів не має залишитися безкарною — у цьому впевнене політичне керівництво України. Ось тільки яких кроків у відповідь Київ тепер просить від Заходу? Що може стати тією ціною, яку кремлю доведеться заплатити і за проведення так званих референдумів, і за захоплення територій?

Джерела в дипломатичних колах говорять про два конкретні прохання України до Вашингтона. Це внесення москви до "чорного списку" країн-спонсорів тероризму та передача Києву заарештованих російських активів, причому не лише коштів самої держави, а й грошей олігархів. Розберемося, чому це важливо і чому ці питання досі не вирішені.

Читайте також:

Країна-спонсор тероризму

Внести росію до цього списку спонсорів тероризму Київ просить давно. Але саме зараз, після анексії чотирьох областей України, питання поставлене максимально гостро. Мовляв, настав час, це адекватна ціна за безпрецедентний крок, на який зважився кремль, оголосивши ці території "своїми". За інформацією з дипломатичних джерел, таке "наполегливе прохання" український прем'єр Денис Шмигаль від імені керівництва країни передав американським партнерам під час свого нещодавнього візиту до Нью-Йорка.

Денис Шмигаль
Денис Шмигаль у Нью-Йорку. Фото: Денис Шмигаль / Facebook

У "терористичному списку" Держдепу поки що є чотири держави:

  • Сирія (з грудня 1979 року)
  • Іран (з січня 1984 року)
  • Північна Корея (з листопада 2017 року)
  • Куба (з січня 2021 року)

Рішення записати чи виключити якусь країну ухвалює особисто Держсекретар США. І внесення до списку — а ось це якраз найважливіший момент — передбачає санкції не лише для самої держави, яка набула "терористичного статусу", а й для тих країн, фірм та приватних осіб, які з нею торгують.

Ентоні Блінкен
Рішення про внесення до "чорного списку" країн-спонсорів тероризму ухвалює Держсекретар США Ентоні Блінкен. Фото: Secretary Antony Blinken / Twitter

Звідси й перша перешкода для американської адміністрації. Повністю розірвати торговельні зв'язки з росією ні самі США, ні тим більше їхні європейські партнери поки не здатні, хоч і хотіли б. Вашингтон повністю відмовився від закупівель російських енергоносіїв, але поки не може замінити алюміній і титан, а рф забезпечувала третину потреб того ж "Боїнга", найбільшого виробника літаків. Не можуть Штати обійтися (хоч і оголосили про таке рішення на майбутнє) без уранового концентрату з росії для своїх АЕС. Ще складніше Європі, яка змушена закуповувати російський газ. Це лише один аспект. Є й інші.

Прессекретар Держдепартаменту Нед Прайс, розмовляючи нещодавно з акредитованими у відомстві журналістами, сказав (і це не його особисті побоювання, а позиція Держдепу), що такий крок поставив би під загрозу експорт зернових з України, а ще унеможливив би доставку міжнародної гуманітарної допомоги на окуповані росією українські території.

"Ми чули від гуманітарних організацій про їхню щиру і глибоку заклопотаність з приводу того, що оголошення росії державою-спонсором тероризму завадить їм доставити гуманітарну допомогу на територію України. І ми пам'ятаємо про наслідки (навмисні чи ні) потенційного визнання росії державою-спонсором тероризму, які вплинуть на здатність міжнародного співтовариства брати участь в угодах щодо продовольства", — пояснив Прайс.

Як пояснюють у Вашингтоні у розмовах "не під запис", Стамбульську "зернову угоду" тут вважають неймовірно важливою: їй, по суті, немає альтернативи, і якби росія у відповідь на внесення до "чорного списку" її зірвала, або умови санкцій не дали і далі закуповувати зерно, глобальна загроза голоду у світі стала б реальною. Звідси і пауза — спроба запровадити схожі обмеження проти москви, але не в рамках терористичного статусу.

"Ми постійно ведемо переговори і з Конгресом, і з нашими українськими партнерами, щоб зрозуміти, які кроки зробити. Я думаю, що всі "ярлики", про які говорять, заважають зрозуміти суть, а саме: росія вийде з цієї війни, зазнавши стратегічної поразки, і саме це ми і робимо, вводячи санкції, а ось конкретні "ярлики" — вони більше закривають від нас реальну картину, ніж висвітлюють її", — коментує ситуацію посол Джим О'Браєн з офісу координації санкцій Держдепу.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що рестрикції проти росії посилять, нові санкційні пакети з'являтимуться щонайменше щомісяця, але поки що виконувати конкретне прохання Києва і вносити росію до списку країн-спонсорів тероризму адміністрація США, зваживши всі можливі наслідки, не буде. Хоча і це не є остаточним рішенням.

Вашингтон
Вашингтон готовий посилити санкції проти рф. Фото: The White House

Якщо кремль наважиться використати більш серйозну зброю, ніж досі застосовувалась на фронті, усі сумніви буде миттєво відкинуто.

А ось з приводу другої пропозиції Києва — значно більше реальних дій.

Конфіскувати російські гроші для репарацій

За підрахунками Кабміну України, зараз у країнах Заходу та державах-партнерах заморожено російських активів на суму від 300 до 500 мільярдів доларів. Це не тільки золотовалютні резерви росії, а й кошти тих близьких до кремля бізнесменів, які потрапили під санкції. І діалог, який Київ веде з Вашингтоном, стосується саме того, як змусити росію заплатити за агресію не лише морально, а й фінансово.

Йдеться про створення спецфонду, куди ці "заморожені" кошти можуть бути перераховані, і звідки вони можуть перераховуватися для відновлення країни. Це пояснив нам не під запис високопоставлений урядовий чиновник.

Шмигаль та Блінкен
Денис Шмигаль та держсекретар США Ентоні Блінкен. Фото: U.S. Department of State / Flickr

Ця ідея спротиву в США не викликає, все впирається хіба що в необхідність створити правові механізми для такої спецконфіскації. І у Штатах хочуть, щоб це було спільне рішення із європейцями. А ще щоб усі ці кроки та обмеження проти росії були "зв'язані" між собою.

"Все має працювати в комплексі і багато експертів із зовнішньої політики досі цього не розуміють. Вони говорять про якісь вибіркові санкції — мовляв, давайте покараємо їх, умовно, "порізавши шини" автомобіля. Але це так не працює. Санкції повинні поєднуватися одна з одною, вони повинні бути всеосяжні", — пояснює професор Єльського університету Джеффрі Сонненфельд.

І щоб цей умовний "автомобіль", з яким професор порівняв російську військову та політичну систему, таки заглух і не міг продовжувати війну, потрібні не тільки нові санкції, а в першу чергу, щоб уже введені рестрикції працювали без збоїв. Тому фокус американської адміністрації зараз на виявленні "слабких місць" у тих санкційних пакетах, які вже запровадили проти москви. І тих "лазівок", які росія знайшла, щоб спробувати санкції оминути.