Виборець любить "жертв". Чому зріс рейтинг Разумкова

Після гучного звільнення з посади спікера парламенту виявилося, що рейтинг Дмитра Разумкова підріс щонайменше вдвічі. Якщо ще літом соціологи давали йому 2-3 %, то зараз рівень його підтримки складає 7-8 %. За якийсь місяць він опинився в п'ятірці найпопулярніших українських політиків - поруч з Володимиром Зеленським, Петром Порошенком, Юлією Тимошенко і Юрієм Бойком.

За рахунок чого Разумкову вдалося покращити електоральні позиції і чи продовжить зростати його рейтинг - читайте у публікації Новини.LIVE.

Вдале звільнення

Донедавна на Банковій побутувала думка, що українці люблять, коли звільняють якого-небуть топ-посадовця. Реакція громадян на відставки колишнього голови ОПУ Андрія Богдана, генпрокурора Руслана Рябошапки, уряду Олексія Гончарука і глави МВС Арсена Авакова загалом була схвальною. Схоже, в Офісі президента повірили, що будь-яке наступне звільнення буде сприйняте позитивно. Однак відповідна концепція "поламалась", коли черга дійшла до Дмитра Разумкова.

Як показало оприлюднене минулого тижня дослідження КМІСу, лише 8 % громадян позитивно оцінили відставку Разумкова. Тоді як 39 % - негативно. Крім того, вкрай мало людей повірило, що заміна голови ВРУ пришвидшить реформи в країні. Таких було менше 7 %. Натомість кожен четвертий громадянин сприйняв звільнення спікера, як спробу Банкової зробити Раду керованою.

І так, з тим, що відставка Разумкова не була одобрена більшістю українців, розібрались. То чому влада все ж таки вирішила звільняти його? Подейкують, що піти на такий крок в Офісі президента відважилися, коли начебто переконались, що рейтинг Зеленського не буде перетікати до Разумкова. На користь такої версії у Банкової були свої аргументи. Мовляв, виборці президента критично налаштовані до спікера, прихильники Зеленського і Разумкова - дуже різні, з різних регіонів і вікових категорій, а тому не будуть переходити від одного до другого.

Втім, і тут команда Зеленського дещо прорахувалася. Як продемонстрували останні соціологічні дослідження КМІСу і Центру Разумкова, звільнений голова парламенту зміг наростити рейтинг. Причому, доволі суттєво. Якщо ще літом популярність ексспікера коливавсь в межах 2-3 %, то у жовтні вона зросла: за даними КМІСу - до 7,1 %, а за даними Центру Разумкова - до 8,8 %.

Не важко здогадатись, що наростити електорат Дмитро Разумков зумів в першу чергу завдяки вдалому образу "жертви". Банковій не вдалося змістити акценти, що, мовляв, спікер має піти, бо працює на олігархів, саботує реформи і тому подібне. Натомість протистояння Офісу з Разумковим сприймалося, як наступ на незалежну законодавчу гілку влади і мало не на демократію в цілому.

Ще одна помилка Зе-команди була в тому, що епопея з відставкою Разумкова розтягнулася на доволі тривалий період. Як наслідок, спікер впродовж двох тижнів був головним гостем всіх топових медіа країни. Така кількість уваги преси не могла не відобразитися на його популярності.

Читайте також: "Разумков – талановитий політик, а "Слуга народу" ще більш зміцніла", – депутат Олександр Качура

Якщо говорити про другорядні причини, які дозволили Разумкову покращити рейтинг, то сюди варто зарахувати його низький антирейтинг, який завжди був одним з найнижчих серед усіх українських політиків. І це не дивно, оскільки ексспікер - дуже компромісна фігура. За роки роботи в Раді він завжди старанно відгороджувався від скандальних історій, в які потрапляла діюча влада.

Також на користь Разумкова зіграла не надто висока впізнаваність, яка донедавна не перевищувала 60 %. Завдяки відставці і регулярній появі на ефірах він отримав можливість підвищити її, чого не зможуть зробити його політичні опоненти від Зеленського до Тимошенко, впізнаваність яких вже зараз понад 90 %.

Крім того, не варто забувати про розподіл електорату за принципами "захід-схід" та "нові-старі обличчя". За останній рік від Зе-команди почали відколюватися умовно проросійські виборці, які при цьому не готові ні за яких умов голосувати за "старі обличчя". Разумков, як один з фронтменів "нових облич", який далеко не завжди розділяє прозахідну риторику президента, оперативно підібрав таких виборців.

Сукупність перерахованих чинників дозволила Разумкову опинитися в топ-5 найпопулярніших політиків країни і піднятися на рівень Зеленського, Порошенка, Тимошенко і Бойка. Та чи зуміє він надовго затриматися у "вищій лізі"?..

Чи вдасться Разумкову зберегти і покращити рейтинг?   

Роль головного ньюзмейкера останніх тижнів безумовно покращила електоральні позиції Дмитра Разумкова. Наявність безкінечних телевізійних площадок для виступів дозволила йому привернути увагу нових прихильників. Але чи є стійким набутий ним новий електорат? І чи не піде він від Разумкова, як тільки частота його появи в ефірах почне знижуватися?

На думку політолога Володимира Сонюка, ексспікер зможе залишатися в центрі уваги лише, якщо "Слуга народу" надумає позбавити його статусу народного депутата.

"В найближчій перспективі малоймовірно, що він зможе зберегти свою позицію. Ну хіба що надалі залишатиметься в центрі уваги. А для цього мають продовжуватись події, які стосуватимуться його персони. Наприклад, якщо його почнуть позбавляти депутатського мандату і він знову ідеально впишеться в образ "жертви". Його сьогоднішні 7% - це результат публічного "жертвоприношення" як голови Верховної Ради. Якщо він втратить суспільну увагу, дуже вірогідний "відкат" назад", - розповів він.

Читайте також: Вже не спікер. Якою буде подальша кар'єра Разумкова

У "Слузі народу" говорять, що в партії є підстави забрати у Разумкова мандат. Коли у 2019 році його призначили головою ВРУ, він покинув ряди монобільшості, позаяк законодавство забороняє керівництву Ради входити до будь-якої фракції. Однак "слуги" трактують це так, що Разумков добровільно вийшов з фракції, а значить політрада має право застосувати до нього норму про так званий "імперативний мандат". Але як би там не було, Давид Арахамія запевняє, що найближчим часом ніхто не збирається відбирати у звільненого спікера депутатське посвідчення. А тому подальших перипетій навколо його персони навряд чи варто очікувати.

За словами Сонюка, у майбутньому Разумков вже не зможе претендувати на виборця Зеленського. Політолог вважає, що ексспікер став головним конкурентом Ігоря Смешка (лідер партії "Сила і честь"), який "грає на полі чесних і компетентних професіоналів без ухилу в націоналізм". Загалом це невелика електоральна ніша, а тому нарощувати рейтинг за рахунок неї буде непросто.

Не менш важливо, чи зможе Разумков залишатися статусним політиком. Для цього йому потрібна своя депутатська група у Раді або електорально приваблива партія, яку він очолить.

З групою в парламенті у нього навряд чи складеться банально через відсутність двох десятків вільних депутатів, які захотіли б примкнути до неї і з якими ексспікер захотів би працювати.

А що стосується партії, то, вочевидь, перспективи у неї є. Все залежатиме від організаційних здібностей Разумкова і команди, яка працюватиме над запуском нового політпроєкту.