"Через Лукашенка Білорусь є співучасницею війни в Україні", — Богдан Яременко про заборону віз для росіян і розрив з Мінськом

Чому Україна не розриває дипломатичні відносини з Білоруссю через співучасть у війні та чи скасує Європа візовий режим з росією  — в інтервʼю Новини.LIVE розповів Богдан Яременко, член Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та депутат від "Слуги народу".

— ЄС призупинив дію угоди з росією про спрощення візового режиму. Що це означає і які зміни відчують на собі росіяни вже найближчим часом?

— Україна так давно мала візовий режим із ЄС, що ми вже й забули, що таке спрощені візи. Це звичайний візовий режим, при якому обумовлюються деякі полегшення для туристів. Наприклад, якщо є кілька віз і нема порушень візового режиму, можна отримати багаторазову візу.

Однак загалом це повноціннний візовий режим, коли кожна людина, яка вʼїжджає на територію ЄС, має отримати дозвіл у вигляді візи.

Проте війна в Україні спонукає ЄС до дискусії — як ставитися до росії, до росіян і до загрози, яку вони становлять. Цю дискусію трохи більше місяця тому ініціювала естонська премʼєр-міністерка (Кая Каллас. — Ред.). Ідею почали обговорювати, і тепер бачимо наслідок (мається на увазі призупинка дії угоди з росією про спрощення візового режиму. — Ред.).

Чому ЄС не пішов на більш жорсткі заходи? Як це не прикро, але наразі в ЄС є щонайменше одна країна, яка далеко не в усіх питаннях є незалежною. Це Угорщина. Вона виступила проти. Були держави, які висловлювали сумнів.

Однак дане рішення засвідчило, що, очевидно, в ЄС існує консенсус, що не можна залишити візові справи з росіянами так, як було до цього. Треба реагувати.

Причини у кожної держави різні. Ті, хто залежать від туризму, крутять носом і намагаються поставити заробіток вище безпеки. Ті, хто відчувають на собі російську агресію, підтримують естонців.

— В чому небезпека російських туристів для Європи?

— Йдеться не про пʼяних, бикуватих та хамовитих росіян, а про те, що російські спецслужби використовують масовий російський туризм для прикриття своїх спецоперацій. Які дуже часто є не лише незаконними, а й нелюдськими.

Саме прикриваючись масовим туризмом, знамениті тепер російські шпигуни зробили замах на Скрипаля. Причиною перебування у Великій Британії, за їхніми словами, став візит до шпилів собору (йдеться про отруєння колишнього офіцера військової розвідки рф Сергія Скрипаля та його доньки Світлани "гереушниками" Олександром Петровим та Русланом Бошировим, які перетнули кордон як туристи — начебто подивитись на готичний собор в англійському місті Солсбері. — Ред.).

Тобто російські спецслужби прикривають замахи на вбивство туризмом. Перед тим в тій же Британії росіяни провели вдалу операцію, вбивши Литвиненка (Олександр Литвиненко, підполковник ФСБ росії, який критикував режим путіна, був отруєний у Великобританії у 2006 році. — Ред.). У Чехії "англійські герої" були причетні до підриву складу з боєприпасами, що призначалися Україні. От для чого російській державі потрібен масовий туризм до ЄС.

До речі, в останні роки ЄС вислав сотні так званих російських дипломатів, які насправді були шпигунами. Це ще одна причина, з якої росія є загрозою, з якою треба боротися різними способами. Зокрема, обмежувати кількість росіян у певній країні ЄС.

— Можна сподіватися, що ЄС повністю заборонить туристичні візи для росіян?

— Невдячна робота робити подібні прогнози, однак політичний тренд йде на згортання відносин із ЄС. Поїздки росіян до Європи будуть все більше обмежуватися. Але окрім туристичних віз є ділові, торговельні палати, різні співробітництва, тому шпаринки залишаться.

Так само є багато чого, що доведеться переглянути європейцям для убезпечення себе від російських агресивних проявів. Як швидко вони рухатимуться — подивимось.

— Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав заборонити видачу віз також і білорусам, як країні, яка є співучасницею війни росії в Україні?

— Ставлення до білоруського лідера у світі однозначне і воно ніколи не буде переглянуте. Це людина, яка назавжди заробила собі певну репутацію. На жаль, через це свою репутацію втрачає цілий народ.

Мені здається, що міністр закордонних справ використав цю тему для підкреслення політичного сигналу: учасниками війни проти України є не лише росія, а й Білорусь через Лукашенка. Він не лише дозволяє використовувати територію Білорусі для воєнних дій проти України, а й частково надає допомогу в логістиці та забезпеченні.

Це правильний меседж, який привертає увагу європейців до не меншої проблеми — а що робити з Білоруссю? Адже вона дозволяє собі ж таку нахабну та цинічну політику, як і рф. Йдеться не лише про відкриту агресію проти України, а й про гібридні форми агресії проти ЄС. Наприклад, міграційні кризи, штучно створені Лукашенком. Питання Білорусі наразі відкрите, ніхто поки що не ініціював дискусію, що робити з режимом Лукашенка і як на нього впливати. Кулеба наближає цю дискусію.

— Чому Україна не розриває дипломатичні стосунки із Білоруссю, яка є співучасницею війни путіна в Україні?

— Можливо, це прозвучить цинічно, але якщо ми розірвемо дипломатичні відносини із Білоруссю, обстріли ж не припиняться. Ми це розуміємо. Обстріли здійснюють російські збройні сили, яких гостинно на своїй території приймають білоруські збройні сили і Лукашенко. Тим самим надають їм можливість вбивати українців.

Можу здогадуватись, чим керується президент України і міністр закордонних справ. Наша країна і так має неймовірної довжини фронт з рф, де ми щодня втрачаємо наших солдат, і не хочеться здійснити якісь дії, які можуть додати ще тисячі кілометрів фронту. Напевно, це усвідомлення відповідальності за країну і за життя наших громадян змушує бути обережним.

Між тим, я керуюся іншою логікою і вважаю, що відсутність чіткої хоча б політико-дипломатичної реакції на дії Лукашенка, який заохочує російську агресію зі своєї території проти України, спонукає його думати, що ми його боїмось, що це залишиться без покарання. Щонайменше ця реакція мала бути ще 24 лютого, в день, коли російський чобіт переступив білорусько-український кордон.

Щодо розриву дипломатичних відносин. Я думаю, щойно ситуація на півдні та на сході України нам це дозволить — це станеться. Але на сьогодні позиція України така, і визнаю, що такий підхід я не поділяю.