Із фаворита в аутсайдери. Як Німеччина втрачає довіру України

Німеччина все частіше дає підстави сумніватися, чи є вона надійним союзником України на тлі потенційних загроз з боку РФ. Заяви і дії берлінських високопосадовців - більш ніж красномовне цьому підтвердження.

Про те, що не так в українсько-німецьких відносинах, - читайте у публікації Новини.LIVE.

Чий союзник?

У лютому 2015 року Німеччина зіграла одну з ключових ролей в припиненні активної фази війни на Донбасі. Завдяки зусиллям тодішньої канцлерки Ангели Меркель у Мінську були підписані домовленості, які сприяли встановленню на Сході України нехай і хиткого, але миру.

Впродовж останніх років Берлін доклав чимало зусиль для впровадження реформ в Україні. Зокрема, надавав фахівців для реалізації програми з децентралізації. Німецькі лікарі допомагали і продовжують допомагати пораненим учасникам АТО і ООС. А завдяки німецьким політикам Євросоюз впровадив не один пакет антиросійських санкцій.

Роль Німеччини-миротворця позитивно сприймалася в українському суспільстві. Проведене у грудні 2020 року соціологічне дослідження центру "Нова Європа" віддало Ангелі Меркель першу позицію у рейтингу іноземних лідерів за рівнем довіри серед громадян України. Опитування показало, що повністю або частково їй довіряють майже 60 % респондентів. За популярністю серед українців Меркель навіть випередила глав Польщі Анджея Дуду і Франції Еммануеля Макрона та залишила далеко позаду тодішнього американського президента Дональда Трампа.

Водночас, разом з підтримкою, яку Київ отримує від Берліна, ситуація не є аж такою однозначною. Всі ці роки німецькі посадовці блокують євроатлантичне прагнення України, даючи зрозуміти, що їй не місце у НАТО. А у травні 2018 року на території ФРН розпочалося будівництво російського газопроводу "Північний потік-2".

Окремої уваги заслуговує позиція офіційного Берліна щодо продажу озброєння і військової техніки. З літа 2014 року він відмовляється продавати Україні як летальну, так і нелетальну зброю. Там виправдовуються, що не дозволяють купувати своє озброєння державам, в яких відбуваються військові конфлікти. Однак, це не відповідає дійсності.

Німеччина входить до топ-5 експортерів зброї. Її озброєння і техніку на сотні мільйонів євро купують Ізраїль, Саудівська Аравія, Ємен. Всі ці країни ведуть воєнні дії, але в Берліні роблять вигляд, що не знають про це.

На тлі зростання загроз з боку РФ суперечливість позицій Німеччини стала особливо помітною. Ось лише невелика частина красномовних прикладів.

Нещодавно командувач німецькими ВМС Кай-Ахім Шенбах заявив, що Крим ніколи не повернеться до України. Віцеадмірал наголосив, що "нам потрібна Росія", а як рецепт зниження напруги запропонував дати "трохи поваги Путіну".

За свої слова Шенбах поплатився посадою. Однак буквально на наступний день прем'єр Баварії Маркус Зедер висловився в такому ж ключі, заявивши, що "Росія - складний партнер, але не ворог Європи", з нею потрібно підтримувати "стабільні відносини".

21-го січня Берлін заборонив Естонії передавати Україні зброю німецького походження. Це сталося одразу після того, як аналогічний дозвіл США видали країнам Балтики.

Читайте також: Гра на підвищення ставок. Чому Росія погрожує визнати "Л/ДНР"

На днях глава МЗС Анналена Бербок висловила сумніви в доцільності відключення РФ від міжнародної міжбанківської системи платежів SWIFT. А канцлер Олаф Шольц у черговий раз наголосив, що новий уряд збирається продовжувати політику попередників щодо відмови від продажу озброєння Україні. До того ж, Шольц відмовився зустрічатись з Байденом для обговорення "безпекового пакета" Росії, зіславшись на "щільний графік".

Також варто додати, що ФРН блокувала закупівлю Україною військового спорядження в країн НАТО. А Великобританія, доставляючи до Києва озброєння, на всяк випадок оминула її повітряний простір.

В Україні позицію німецьких колег закономірно розкритикували. За словами глави МЗС Дмитра Кулеби, у відносинах з Берліном настає "момент істини".

"Кожна криза виводить стосунки на момент істини. І зараз із Німеччиною ми увійшли в момент істини з низки фундаментально важливих питань для безпеки та майбутнього України як незалежної держави та євроатлантичної безпеки загалом", - заявив міністр в ефірі одного з політичних ток-шоу.

"Основою відносин Німеччини і РФ є газ"

Останні заяви німецьких посадовців відображають думки в багатьох дипломатичних колах. Щоправда, за словами експерта з міжнародних відносин Тараса Семенюка, такі заяви здебільшого озвучуються не публічно та висловлюються не так категорично - у більш дипломатичних формах.

Експерт переконаний, що "у Німеччині не те, щоб були на боці Росії". Мовляв, там просто не вірять, що Москву можна якось змусити піти на компроміси по Донбасу і Криму аналогічно, як у 1980-х роках не вірили, що Радянський Союз може розпастися. А тому воліли вибудовувати з ним конструктивну співпрацю.

За словами Семенюка, сьогоднішня позиція Німеччини щодо України випливає з її відносин з РФ, основою яких є російський газ.

"У реалізації проєкту "Північний потік-2" зацікавлені дві сторони. В інтересах РФ продавати газ на один з найбагатших ринків світу. Німеччина, зі свого боку, зацікавлена приймати російський газ і розподіляти його у Європі, що лише підсилює її значущість та економічний вплив у ЄС", - пояснив він.

Читайте також: Роки лицемірства: чому Німеччина блокує переозброєння України

Разом з тим, експерт вважає перебільшенням розмови на кшталт, що Москва може зруйнувати безпекову єдність на європейському континенті. "Єдність щодо недопущення війни без сумніву існує. Усі однаково зацікавлені у збереженні миру і безпеки в Європі", - відзначив він.

У листопаді-грудні на зміну німецького уряду в Києві дивилися з оптимізмом. Особливо багато сподівань було на нову очільницю МЗС Анналену Бербок, яка виступала за замороження "ПП-2" і розмороження поставок зброї Україні. Однак очікуваного перезавантаження відносин не відбулося.

"Уряд Німеччини має змінити свій курс щодо Києва", - написав у Twitter український посол в ФРН Андрій Мельник після звільнення віцеадмірала Шенбаха. Але чи змінить...