День Кабміну. Чи будуть нові міністри кращими за попередників

Чергова епопея з кадровими ротаціями в Кабінеті Міністрів підійшла до завершення. 4-го листопада на міністерські посади були призначені: Олексій Резніков - міністром оборони, Ірина Верещук - міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Юлія Свириденко - міністром економіки, Павло Рябікін - міністром з питань стратегічних галузей промисловості.

Не всі голосування для "Слуги народу" пройшли гладко. Якби не підтримка груп "Довіра" і "За майбутнє", а також позафракційних, то кадрових змін в уряді могло б не бути. Особливо це стосується Рябікіна, призначення якого підтримали менше 200 "слуг".

Новини.LIVE розбиралося, за які заслуги нові міністри отримали свої посади та чи зможуть вони проявити себе краще за попередників.

Як парламент призначав міністрів

4-е листопада у Верховній Раді було людно і емоційно. Засідання розпочалося з розгляду кандидатури Олексія Резнікова на пост міністра оборони. Позаяк глава МО - президентська квота, представляти Резнікова приїхав Володимир Зеленський.

Не обійшлося без ексцесів. Нардеп Гео Лерос, як представник творчого середовища, вирішив продемонструвати свій рівень "культури" і показав президенту непристойний жест.

Наступним відзначився Петро Порошенко, який навіщось перехрестився при згадці фракції "ОПЗЖ". Мабуть, щоб "очистити від гріхів" парламентську трибуну, з якої перед ним виступав Лерос.

Коли емоції вляглися, парламентарі перейшли до призначень нових міністрів. Вже не вперше голосування показали, що у "Слузі народу" не вистачає "штиків" для ухвалення рішень. Навіть, коли мова йде про важливі кадрові питання.

Більше мінімально необхідних 226 голосів "слуги народу" змогли дати лише за кандидатуру Резнікова. За призначення Верещук проголосували 218 "слуг", за Свириденко - 214, а за Рябікіна - 197. Якби не підтримка позафракційних депутатів та груп "Довіра" і "За майбутнє", то день урядових призначень виявився б не таким і вдалим для влади. Якщо за Верещук і Свириденко монобільшість, мабуть, змогла би дозбирати голоси в своїх рядах, то Рябікіну без підтримки депутатів з-поза "СН" не судилося б стати міністром.

Кандидатура Олексія Резнікова на пост міністра оборони отримали чи не найпозитивніші відгуки у ВРУ. Його призначення пов'язують з переходом до натівських стандартів, коли керівництво оборонним відомством доручають цивільним особам. А ще його заслугами називають наявність контактів з західними урядовцями та реформаторський підхід до справ, за які він береться.

Читайте також: За що Резнікову і Верещук дістануться міністерські портфелі

На думку політолога Ігоря Петренка, Резніков у кріслі міністра оборони буде результативнішим за свого попередника Андрія Тарана.

"Резніков може бути більш ефективним. Зокрема, як комунікатор з західними країнами. Ми бачимо необхідність наповнення реальним змістом оборонної угоди, яка була підписана за результатами візиту президентської делегації до Вашингтону. У напрямку співпраці з міжнародними партнерами Резніков точно буде ефективнішим за Тарана", - розповів політолог.

Перед тим, як стати новим міністром реінтеграції Ірина Верещук не приховувала, що хоче очолити МО. Інсайдер Новини.LIVE у "СН" вважає, що Верещук справді могла б бути непоганим міністром оборони. "Мабуть, на Банковій вирішили, що військові поки не готові до жінки-міністра", - припустив він.

Ще одна причина, чому Верещук не отримала заповітне міністерство - Офіс президента відходить від практики, коли на ключові пости призначають "людей з вулиці". Міністр оборони - занадто відповідальна посада, аби довірити її людині без досвіду роботи в Кабміні. Не виключено, що у майбутньому, коли Верещук набереться досвіду в уряді, її чекає підвищення. Звісно, якщо вона зможе проявити себе.

Що ж стосується міністерства реінтеграції, то, на думку політолога Тараса Загороднього, ця посада під силу Верещук. В уряд вона прийде достатньо підготовленою.

"У неї є управлінський досвід (в 2010-2015 рр. Ірина Верещук керувала містом Рава-Руська, - ред.). Вона працювала на регіональному рівні і для неї зрозумілі проблеми людей, які там живуть. Для неї війна, Донбас, прифронтові території - не чужі теми", - відзначив політолог.

На зміну Олексію Любченку в міністерство економіки прийшла заступниця Андрія Єрмака Юлія Свириденко. Раніше вона працювала в цьому відомстві на посадах заступника і першого заступника міністра. В уряд її привів Тимофій Милованов, а коли міністром економіки став Ігор Петрашко - пішла на підвищення на пост першого зама. Тепер вона повернулася у добре знайоме їй міністерство.

В Офісі президента Свириденко працювала над так званим антиахметівським законопроєктом, який передбачає значне підвищення податкового навантаження на видобуток руди. Зважаючи на непрості відносини, які останнім часом складаються між Банковою і Ринатом Ахметовим, можна сказати, що новий міністр економіки стане підсиленням влади у протистоянні з донецьким олігархом.

Цікаво, що Свириденко в ОПУ замінить Ростислав Шурма - колишній топ-менеджер Ахметова. Щоправда, дотичний до Банкової член наглядової ради "Укрзалізниці" Сергій Лещенко запевняє, що Шурма тепер немає ніякого відношення до олігарха.

"Приписувати Шурму до Ахметова - це з того ж розряду, що й нинішнього голову "Укрзалізниці" Олександра Камишина. Він теж у минулому працював у Ахметова, тільки тепер на чолі "УЗ" приймає рішення, які Ахметова змушують платити набагато більше, ніж за попередніх керівників", - написав він у соцмережі.

Ще однією кадровою ротацією стало призначення Павла Рябікіна міністром стратегічної промисловості. У партії влади на рахунок його кандидатури були різні точки зору. З однієї сторони, Рябікіна вважають сильним менеджером, а з другої - не всі у монобільшості зрозуміли, навіщо його забрали з посади голови Державної митної служби і перевели у міністерство, яке, можливо, доведеться розформовувати.

"Таке призначення більше схоже на почесну пенсію, ніж на підвищення", - розповів інсайдер у "СН".

Голосування за Рябікіна, власне, й показало, що у монобільшості не було єдиної позиції щодо його кандидатури. Із 242 "слуг" його призначення підтримали лише 197.

Чому Зеленський часто міняє кадри

Зе-команду частенько звинувачують у бездарній кадровій політиці. Мовляв, люди не встигають запам'ятати прізвище міністра чи якого-небуть іншого топ-посадовця, як його звільняють. Однак, на думку Ігоря Петренка, у частих кадрових ротаціях в держорганах немає нічого поганого.

"У Зеленського простий підхід щодо кадрів: якщо посадовець ефективний - він працює далі, якщо він не виконує взяті на себе обіцянки і зобов'язання - його звільняють", - пояснив політексперт.

Читайте також: Чому звільнили Любченка і Уруського

У політолога Валентина Гладких схожа думка. Він вважає, що набагато гірше, коли влада не хоче змінювати міністрів, навіть коли їхня неефективність стає очевидною.  

"Нинішній владі дорікають, що вона робить багато кадрових помилок. Але яка влада не робила кадрових помилок? Набагато гірше, коли влада помилилася з підбором кадрів і не робить заміни, бо не хоче визнавати свої помилки або з якихось інших причин, зокрема, корупційних. Це перше. А по-друге, ми, зазвичай, звертаємо увагу на кадрові помилки і не дивимося на успішні випадки, коли міністрів призначали і вони показували позитивні результати", - відзначив політолог.

Вдалі призначення в уряді, за словами експерта, справді є. Зокрема, до числа таких можна зарахувати нового очільника МВС.

"Коли Рада формувала уряд Олексія Гончарука, Зеленський говорив, що для нього нема недоторканних. Якщо людина не демонструє результатів, їй не місце на посаді. Коли ми дискутуємо, чи будуть нові міністри кращими за своїх попередників, то давайте подивимось на минулі кадрові зміни в уряді. Наприклад, Денис Монастирський. У липні він замінив Авакова. Хіба сталася катастрофа? Виявилося, що є життя без Авакова. Верхівка правоохоронної системи оновилася, розвалилися старі зв'язки, але сама система продовжує працювати і показувати позитивні тенденції", - розповів політолог.

Позитивно в Офісі президента також оцінюють інші нещодавні призначення: Олександра Кубракова - міністром інфраструктури, Віктора Ляшка - міністром охорони здоров'я, Романа Лещенка - міністром агрополітики.

Ще з десяток звільнень та призначень і покращити вдасться весь уряд. Тільки б часу вистачило.